Aim. To determine optimal doses of mineral fertilizers taking into consideration biological specifi cities of new maize hybrids of different FAO groups in irrigation conditions of the southern Ukraine and to trace their impact on the formation of grain productivity of plants. Methods. The fi eld method was used to study the in- teraction of the investigated object and both experimental and environmental factors via the registration of the yield volume and biometric measurements; the laboratory method was used to determine soil humidity, humidity content in grain and quality indices of grain; the statistical method was used to estimate the reli- ability of the results obtained; and the computational method was used in economic and energetic estimation of the employed cultivation techniques. Results. The yield of maize grain of 13–15.42 t per ha on condition of irrigation and introduction of the estimated amount of mineral fertilizer N 240 P 0 K 0 is registered for hybrids of mid-ripening and middle-late groups – Azov, Krasyliv 357 MB, Sokolov 407 MB, Bystrytsia 400 MB. Without irrigation, the highest yield is remarkable for the hybrids of early-ripening and middle-early groups – Tendra, April 187 MB, Syvash, Orzhytsia 237 MB (grain yield of 3.15–3.39 t per ha). Conclusions. The following hy- brids are recommended for cultivation on condition of irrigation of dark-chestnut soils of the southern steppe of Ukraine: early-ripening Tendra, middle-early – Orzhytsia 237 MB, mid-ripening – Krasyliv 357 MB, and middle-late – Bystrytsia 400 MB, with the introduction of the estimated dose of the mineral fertilizers, defined by the difference between the amount of nutritious elements, required for the formation of productivity of the desired level and their content in the soil of a specific plot.

У статті наведено результати досліджень, проведених з ярими зерновими культурами впродовж 2014-2018 рр. в умовах дослідного поля навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету. Роки досліджень за температурним режимом були типовими для південного Степу України, відрізнялися вони за кількістю опадів, що випали протягом вегетації. Наведено дані досліджень щодо впливу мінеральних добрив на вміст рухомих елементів живлення у чорноземі південному за вирощування ярих пшениці та ячменю. Встановлено, що використання мінеральних добрив, особливо азотних, у помірних дозах у поєднанні з фосфорними, суттєво поліпшує режим живлення досліджуваних культур упродовж їх вегетації. За оптимізації живлення шляхом застосування добрив для росту і розвитку рослин та підтримання родючості ґрунту створюються більш сприятливі умови. Визначено, що на кінець вегетації ярих зернових культур вміст рухомих елементів живлення в ґрунті істотно зменшується, що пов'язано з використанням NPK на формування продуктивності досліджуваних культур та частковим перерозподілом їх по профілю ґрунту. Дослідженнями також встановлено, що в удобрених варіантах, і особливо за проведення по фону застосування мінеральних добрив позакореневих підживлень рістрегулюючими препаратами, на завершення вегетації ярих зернових культур вміст рухомих NPK в грунті залишається більш високим порівняно з неудобреним контролем. Зазначене свідчить і про позитивну післядію внесених добрив для наступних сільськогосподарських культур. Ключові слова: пшениця та ячмінь ярі, мінеральні добрива, поживний режим, оптимізація живлення, рухомі форми азоту, фосфору та калію, рістрегулюючі препарати.