* Дослідження виконано в межах наукової тематики кафедри психіатрії, психотерапії, загальної та медичної психології, наркології та сексології Запорізького державного медичного університету МОЗ України «Коморбідність психічної та іншої патології» (номер державної реєстрації 0117U006966), Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України «Порушення психічного здоров`я в умовах соціального стресу: клінічна феноменологія, предиктори формування, система психодіагностики, психотерапії і психологічної реабілітації» (номер державної реєстрації 0120U101490). Установою, що фінансує дослідження, є МОЗ України. Автори гарантують повну відповідальність за все, що опубліковано в статті. Автори гарантують відсутність конфлікту інтересів і власної фінансової зацікавленості при виконанні роботи та написанні статті. Рукопис надійшов до редакції 7.12.2019.

КЗОЗ "Обласна клінічна лікарня -Центр екстреної медицини та медицини катастроф", Харків 1 Харківський національний медичний університет МОЗ України 2 Післяопераційний рефлюкс-гастрит у хворих, оперованих із приводу перфоративної виразки Мета роботи: покращення результатів хірургічного лікування хворих, оперованих з приводу перфоративної виразки. Матеріали і методи. У період з 2005 до 2015 р. ми прооперували 204 хворі із приводу перфоративної виразки. Пацієнтам виконували органозберігаючі операції у поєднанні з одним із видів ваготомії, а також висікання виразкового субстрату з одним із видів пілоропластики без ваготомії та ушивання перфоративного отвору як із традиційного доступу, так і лапароскопічно. Результати досліджень та їх обговорення. При закиданні дуоденального вмісту в шлунок відбувається його взаємодія з вмістом шлунка з утворенням вільних іонів водню Н+, що, в свою чергу, призводить до різкого підвищення кислотності в цій зоні. Надалі відбувається зворотна перфузія іонів Н + в слизову оболонку. У хворих з рефлюксом II ступеня виявлено площинні ерозії та ерозії змішаного типу, у решти хворих спостерігали наявність дрібнокрапкових ерозій. У хворих із рецидивом виразкової хвороби був рефлюкс II-III ступеня. Аналіз причин рецидиву виразкової хвороби і розвитку езофагогастродуоденіту показав, що ці захворювання розвиваються не тільки на тлі підвищеної кислотопродукції внаслідок неповної ваготомії у 2 (1,9 %) хворих, а й при нормальній кислотопродукції у 3 (2,9 %) хворих.Ключові слова: виразкова хвороба; перфоративна виразка; операційне лікування; ваготомія; віддалені результати; рефлюкс-гастрит.Постановка проблеми і аналіз останніх до-сліджень та публікацій. Проблема виразко-вої хвороби (ВХ) на початку нинішнього століт-тя стоїть, на жаль, не менш гостро, ніж в середині і наприкінці минулого. І якщо питання консерва-тивного та операційного лікування вирішуються більш-менш благополучно, то питання профілак-тики рецидиву виразки і ерозивного гастродуо-деніту розроблені недостатньо [1, 2, 3]. Для того ж, щоб ефективно займатися профілактикою, не-обхідно детально вивчити всі причини, які при-зводять до розвитку цих грізних ускладнень. До сьогодні рефлюкс-гастрит -найменш вивчене ускладнення післяопераційного періоду хворих, оперованих із приводу перфоративної пілородуо-денальної виразки [4, 5]. На підставі проведено-го обстеження вважаємо його найбільш реальною причиною в розвитку як ерозивного гастродуоде-ніту, так і рецидиву виразки.Мета роботи: покращення результатів хірур-гічного лікування хворих, оперованих з приводу перфоративної виразки.Матеріали і методи. Ми прооперували 204 хворі з приводу перфоративної виразки в період з 2005 до 2015 р. Пацієнтам виконували органозбе-рігаючі операції у поєднанні з одним із видів ва-готомії, а також висікання виразкового субстрату з одним із видів пілоропластики без ваготомії та ушивання перфоративного отвору як із традицій-ного доступу, так і лапароскопічно. Для виконан-ня ваготомії ми користувалися розробленим нами алгоритмом. Показання для стовбурової вагото-мії (...

Обстежено 383 пацієнти з цереброваскулярною патологією на різних етапах розвитку захворювання та 47 умовно здорових осіб. У дослідженні використано «Тест життєстійкості за С. Мадді» та Бостонський тест на стресостійкість. У пацієнтів з розгорнутою клінічною картиною цереброваскулярної патології визначаються нижчі показники життєстійкості. Хворі після інсульту складають групу найвищого ризику щодо порушення психологічної адаптації в наслідок поєднання комплексу дезадаптивних сомато-психологічних чинників. Підвищення стресового ризику поєднується зі зниженням життєстійкості, що вказує на наявність спільних ланок психогенезу або чинників, задіяних у «антистресовій» активності. Розуміння проявів психологічного феномену життєстійкості як внутрішньособистісного ресурсу до подолання стресу у пацієнтів з соматичними захворюваннями, розкриває широкі можливості у побудові комплексу заходів медико-психологічної допомоги для пацієнтів з цереброваскулярною патологією на основі здоров’яцентрованого підходу.

The type of reaction and the behavior patients is an important part of the successful treatment and recovery, and, respectively, the prolong duration and improve quality of life. At Kharkiv Regional Clinical Hospital — Emergency and Emergen cy Medicine Center during 2016—2018, observed 383 patients with cerebrovascular pathology (CVP) on different stage of diseases and 47 healthy persons. In research we used questionnaires “Type of response on the disease” and Boston Stress Test. In the continuum, “healthy — risk group — clinical manifestations of cerebrovascular pathology — after stoke” there is an increase nonadaptive types of response on the disease, manifested by mental stress and the decreasing psychosocial adaptation of patients. Growth of stress combined with types of response on the disease, accompanied by manifestations psychological and psychosocial disadaptation as an intrapsychic, and interphysical mechanism of development. Psychological correction the type of response on the disease, in particular chronic, with a vital threat and a signifi cant decreasing quality of life as a result of complications and progression, is an important component of psychological help for patients with cerebrovascular pathology based on a health-centered approach. Key words: type of response on the disease, cerebrovascular pathology, psychological help

Background. Somatic disease often causes psycho-emotional distress, reflecting the intensity of mental distress and the state of psychological adaptation person to a stressful situation. Objective – to study the characteristics of the psychoemotional state and cognitive functioning in patients with cerebrovascular pathology at different stages of development in relation to the level of stress risk. Materials and methods. At Kharkiv Regional Clinical Hospital – Emergency and Emergency Medicine Center during 2016-2018, observed 383 patients with cerebrovascular pathology on different stage of diseases and 47 healthy persons. In research we used Symptomatic questionnaire by Alexanrovich, “Lifestyle Analysis” test and MOCA. Results. The high level of stress risk in patients with cerebrovascular pathology combined with an increasing of psychoemotional distress and a change in the structure of psychopathological symptoms. In patients with cerebrovascular pathology found growth psychopathological manifestations along the axis of stress risk and the axis period of the disease, which determines the health centered lifestyle and somatic disease as important factors of mental distress. Increased stress is combined with a cognitive impairment. The growth clinical manifestations of cerebrovascular disease and especially the state after a stroke accompanied with a cognitive impairment as a result of brain injury. Conclusions. Investigation of the psycho-emotional and cognitive function state in connection with level of stress risk is important for the development of a complex psychological help for patients with cerebrovascular pathology based on a health-centered approach.