The aim: To establish criteria for individual thermal sensitivity in almost healthy individuals aged 17-20 years. Materials and methods: We surveyed 150 people aged 17-20 years. Heat sensitivity was previously assessed using our adapted questionnaire «Levels of heat sensitivity», in which according to the scale the number of points 0-6 indicates reduced heat sensitivity, 7-16 points - increased). All respondents underwent thermal testing. The subjects had auscultatory determination of pulse rate and blood pressure, after which the hands of both hands were immersed in a container with warm water (45° C) for 3 minutes. At the 2nd minute, pulse rate and blood pressure were determined. this procedure was repeated after the hands were removed from the water, and every 2 minutes until the pulse and blood pressure recovered over time. Before and after the heat test, a mathematical analysis of heart rate was performed using a computer software package, according to the manufacturer›s instructions. Results: After conducting a thermal test in people with hypersensitivity, an increase in the average values of heart rate and blood pressure. In the group of people with lower sensitivity to heat, heart rate and blood pressure after the heat test decreased or did not change. As a result of statistical processing of data from mathematical analysis of heart rate, it was found that in persons with hypersensitivity after the thermal test increased activity of the sympathetic nervous system, while in subjects with reduced sensitivity to heat showed a slight advantage of parasympathetic nervous system. Conclusions: Increased activity of the sympathetic nervous system in response to heat in people with hypersensitivity indicates the development of stress, and given the current trend towards long-term and constant increase in average annual temperature, this will lead to overstrain of regulatory mechanisms, depletion of functional reserves and reduced adaptability . Therefore, people with high heat sensitivity are particularly vulnerable to global climate change.

Резюме. З кожним роком зростає інтерес науковців та медичних працівників до аліментарного ожиріння як серйозної загрози здоров’ю. Сьогодні надмірна маса тіла зустрічається у понад 30 % населення, тому ожиріння розглядається як глобальна епідемія, що охопила різні верстви населення. Мета дослідження – проаналізувати наукові дані щодо профілактики аліментарного ожиріння та ролі медсестри у цьому процесі. Матеріали і методи. Було проаналізовано рекомендації щодо керування масою тіла Американської асоціації серця, Американського коледжу кардіологів, Американської асоціації клінічних ендокринологів, Товариства ожиріння, Ендокринного товариства, Європейського товариства ендокринології та запропоновано власний алгоритм. Результати. Проведений систематичний огляд літератури щодо ролі медичних сестер у профілактиці хронічних захворювань у Великобританії, США, Фінляндії, Нідерландах та Новій Зеландії свідчить про ефективність заходів, спрямованих на корекцію способу життя таких пацієнтів. При цьому медсестри проводили вимірювання маси, контроль за артеріальним тиском та холестерином, заохочення здорових харчових звичок та занять фізичними навантаженнями. У Великобританії, Нідерландах та скандинавських країнах медсестри проводять консультації щодо здорового способу життя з метою контролю маси тіла. У США діяльність медичних сестер у напрямку оптимізації маси тіла до цього часу не визначена чітко, тому вони працюють за власною ініціативою. При цьому зазначається, що медсестри є більш доступнішими для спілкування з пацієнтами, аніж лікарі. В Україні проводяться дослідження щодо ролі медичних сестер в оптимізації маси тіла осіб з ожирінням, проте практично запропоновані алгоритми не впроваджуються. Висновки. Хоча медичні сестри мають обмежений час та ресурси, проте регулярна підтримка пацієнтів із надмірною масою тіла та ожирінням покращує результати щодо зменшення маси. Профілактика аліментарного ожиріння має включати звичайні заходи: чітку мотивацію, зміну способу життя (харчування й фізична активність) та підтримку зменшеної маси. При цьому медична сестра повинна надавати необхідну для пацієнта допомогу на кожному з цих етапів.

Резюме. Цукровий діабет (ЦД) являє собою одну з провідних медико-соціальних проблем сучасного суспільства, що зумовлено високою захворюваністю та його поширеністю, частим виникненням ускладнень. Дослідження факторів розвитку, а саме: порушення сну, депресія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), вивчення причини, комплексне розв’язання проблеми, наявність якої негативно позначається на якості життя людини, дозволять покращити стан здоров’я пацієнтів із ЦД 2 типу. Мета дослідження – проаналізувати літературні джерела щодо впливу тривожних, депресивних розладів на розвиток і прогресування серцево-судинних захворювань у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу для ранньої діагностики захворювань та їх профілактику. Матеріали і методи. При дослідженні використано дані літературних джерел та дані проведених наукових досліджень щодо причин розвитку захворювань, зокрема депресії, цукрового діабету 2 типу, розладів сну, серцево-судинних захворювань, і їх взаємозв’язок та взаємовплив. Результати. Цукровий діабет 2 типу є найпоширенішим типом діабету, що становить близько 90 % усіх випадків діабету. Це захворювання найчастіше діагностується у дорослих людей, але все частіше спостерігається у дітей, підлітків через підвищення рівня ожиріння, малорухливого способу життя, психоемоційного перевантаження, стресів. Депресія є фактором ризику виникнення цукрового діабету та негативно впливає на його перебіг, підвищуючи ризик розвитку ускладнень. Пацієнти з ЦД страждають від супутньої депресії у 2–3 рази частіше, ніж без нього. Поширеність депресивних розладів у хворих із ЦД у середньому становить близько 14 %. Приблизно у 80 % випадків у пацієнтів із ЦД 2 типу виявляється артеріальна гіпертензія. Головною причиною смертності є гострі серцево-судинні захворювання, від яких помирає 75 % хворих. За даними клінічних досліджень у 15–25 % пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) виявляють симптоми депресії, яка в 3,7 раза підвищує несприятливий перебіг хвороби. Результати іноземних досліджень свідчать, що смертність від серцево-судинних захворювань серед людей, які сплять менше 4 год на добу на 36 % вище, ніж у тих, які сплять 4–8 год, а ризик розвитку інсульту становить 34 %. Пацієнти, які схильні до даних захворювань і спали достатню кількість часу, ризики компенсувалися і значно зменшувалися. Висновки. Основною причиною значної захворюваності та смертності від ЦД із супутніми ССЗ можна вважати високу поширеність факторів ризику і відсутність єдиного підходу до боротьби з ними. Вивчаючи чинники ризику, отримаємо можливість зрозуміти вплив мультифакторної природи на розвиток й ускладнення перебігу захворювань. Дослідження та аналіз зв’язків між депресивними порушеннями й розвитком серцево-судинної патології дозволять встановити рівень впливу цих факторів на розвиток цукрового діабету 2 типу.

Relevance: Over the last century, the modern climate is characterized by an average annual increase in global air temperature. According to existing scientific data, heat waves are often accompanied by mental, behavioral disorders that are combined with mood swings and increased anxiety. That is why the analysis of the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum in the Ternopil region in the context of global warming is relevant.Materials and methods: To analyze the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum, the archival data of the Ternopil Regional Clinical Psychoneurological Hospital for 10 years, from 2010 to 2019 were analyzed. The average annual air temperatures were determined according to the archival data of hydrometeorological observations by the meteorological station of the city of Ternopil during 2010-2019. The growth rate of these indicators was estimated by the time series method. Pearson's correlation coefficient was used to measure the degree of linear dependence between two variables, namely the rate of hospitalization growth and the average annual temperature in the region. Tables and graphs are built using Microsoft Excel and Microsoft Word.Results: The primary analysis of the incidence of mental disorders of the neurotic spectrum in Ternopil region showed that the percentage growth rate for the year ranged from -19.55% to + 20.62% and it was difficult to determine the direction of this phenomenon. In this regard, we carried out the alignment of the series by increasing the period and determining the arithmetic mean of the data for three years, respectively, we obtained data showing that for 10 years the prevalence of mental disorders of the neurotic spectrum in Ternopil region increased, the growth rate ranged from + 1.66% to + 6.32%.Conclusions: Analyzing the obtained results, we found that in the conditions of global warming in Ternopil region there is a dynamics of growth in the incidence of mental disorders of neurotic origin. Also, by calculating the correlation coefficient, a direct correlation between the increase in the average annual temperature and the increase in morbidity rates was proved. The data obtained should be taken into account in the development of protocols for the prevention and treatment of mental illness associated with the effects of climate change, and will also be used in the educational process at the Departments of Physiology, Pathological Physiology and Psychiatry.