Purpose:to work out program of elderly age people's psycho-physiological condition correction by recreation-motor activity and test its effectiveness. Material:psycho-physiological condition and life quality of 50-65 years' age 155 teachers were analyzed with the help of two questionnaires. 50 teachers with low level of recreation activity were selected and divided into control and experimental group (25 persons in each). Results:main problems in organization of physical recreation have been determined. It became a base for working out and substantiation measures for intensification recreation activity of elderly age teachers. The basic principles of the worked out program are as follows: all year round physical exercises in natural geographicclimatic conditions; teachers' distribution by groups of recreation activity and level of motor activity. Conclusions:we have proved effectiveness of the offered measures, in respect of elderly age teachers' sleep and psychophysiological state improvement.

No abstract

Мета. Провести порівняльний аналіз фізичного розвитку хлопчиків 7-10 років які займаються і незаймаються спортом. Методи. У роботі використано: аналіз фахової науково-методичної літератури,педагогічне спостереження; антропометрія; динамометрія; методи математичної статистики.Результати. Встановлено, що в процесі зростання юні баскетболісти мають більший приріст показників довжини тіла порівняно з дітьми обох груп, натомість у хлопчиків, що займаються спортом. Крім того, у хлопчиків, що не займаються спортом, довжина тіла збільшується меншими темпами, ніж у хлопчиків, що займаються спортом. Максимальний приріст зафіксовано у 5,44% хлопчиків, що займаються баскетболом між 9 і 10 роками. Установлено, що ваго-ростовий показник хлопчиків 7–10 років, що не займаються спортом склав у 7 років (12,11; 0,94 кг·м-3), у 8 – (12,79; 1,89 кг·м-3), у 9 – (12,37;1,57 кг·м-3) та в 10 - (12,85; 1,60 кг·м-3). При цьому з’ясувалося, що в хлопчиків 7 років, які займаються футболом, на 3,67%, а у баскетболістів – на 3,24% менше значення вказаного показника. Дослідження дозволило встановити, що серед вікових груп, що вивчалися, в хлопчиків 9-ти та 10- ти річного віку спостерігаються статистично значущі (p<0,05) відмінності між величиною силового індексу. Так, у хлопчиків 9-ти років, що займаються футболом і баскетболом силовий індекс виявився на 25,22% та на 14,93% більшим порівняно з хлопчиками, що не займаються спортом. Водночас у 10 років це перевищення склало 16,31% та 17,62% відповідно. Причому в обох випадках виявлено, що силовий індекс як у футболістів, так і у баскетболістів статистично значуще (p<0,05) перевищує дані показники в хлопчиків, що не займаються спортом. Утім статистично значущих відмінностей між показниками хлопчиків, що займаються спортом як у 9-ти, так і в 10-ти річних зафіксувати не вдалося. Висновок. Регулярні заняття ігровими видами спорту у молодшому шкільному віці позитивно впливають на тотальні розміри тіла та диференціацію м’язової системи, що проявляється в зростанні довжини тіла, обводу грудної клітки показників динамометрії, силового індексу, а також оптимізації росто-вагових показників, порівняно з однолітками, які не залучені до занять спортом.Ключові слова: юні спортсмени, фізичний розвиток, футболісти, баскетболісти.

No abstract

Actuality. Increasing number of macrocycles during athletes’ training focused on the achievement of high sports results leads to lower adaptive potential and as a result to the pre and pathological conditions, including – respiratory tract dysfunction. The aim – to analyze prevalence and reasons of respiratory tract dysfunction in athletes of high qualification. Results. The analysis of modern scientific data indicates high prevalence of asthma among professional sportsmen, skiers – 14–55 %, swimmers – 13–44 %, long-distance runners – 15–24 %. Professional sportsmen have got induced by physical loading laryngeal obstruction that is the main reason of larynx obstruction. The prevalence of this pathology among healthy population is ~ 5 % while among athletes – from 35 % to 70 %. Symptoms that indicate the infection of upper respiratory tract are between 30 to 40 % of the complaints of professional sportsmen in health facilities, especially among runners, cyclists, skiers, swimmers, rowers, and – tennis players and gymnasts. Currently, many experts hold to the hypothesis of «non infectious» nature of symptoms of URTI, likely of allergic nature. Risk factors, mechanisms of respiratory tract dysfunction in sportsmen were analyzed. Conclusions. The prevalence of respiratory tract dysfunction (asthma, induced by physical loading laryngeal obstruction, chronic cough, respiratory infections) among qualified athletes is much bigger than among the normal population. Determining risk factors are atopy, ventilatory needs of the kind of sport and training environment.