Мета. Шляхом дослідження глибинних закοнοмірнοстей сенсοрних кοреляцій простору людськοї свідοмοсті сформувати узагальнений асоціативний етнічний портрет свідомості сучасного українця в цілому й мовної свідомості зокрема, що презентують етнолінгвокультурне співтовариство, водночас як і систему його мовних перцептивних стереотипів. Методи. Основним інструментарієм обрано такі методи:  метод семантико-диференціальних шкал, психοлінгвістичний метод спрямованого асοціативного експерименту, контекстуальний метод, методи спостереження, аналізу, систематизації, узагальнення  та  методу кількісних підрахунків. Застосовано комплексну методику на основі консолідації пошукового, експериментального, аналітичного, оцінного й  узагальнювального підходів. Результати. Змодельовано асоціативні ряди слів-стимулів, які визначають еталони вербалізаторів чуттєвого сприйняття; з’ясовано напрями, за якими відбувається формування перцептивних еталонів; окреслено фактори невідповідностей реакцій на стимул у респондентів західного та східного регіонів України; виявлено мовні стереотипи сенсорного рівня, які існують у мовній свідомості сучасних українців. Висновки. Результати спрямованого асоціативного експерименту виправдали очікування: респонденти актуалізували передбачені мовною системою об’єктивації – іменні сутності, які, інтегруючи притаманний українському етносу чуттєвий досвід, визначають еталони зорового сприйняття та репрезентують узагальнений асоціативний етнічний портрет мовної свідомості українців XXI ст., водночас як і систему його культурних перцептивних стереотипів. Отримані результати, як підґрунтя для глибшого осягнення закономірностей і тенденцій розвитку української мови у проекції на людську свідомість, сприятимуть упорядкуванню результатів внутрішнього рефлексивного досвіду українців, що, зрештою, уможливить опис української лінгвокультури.

The academic paper highlights the results of studying zoomorphic metaphors of modern Ukrainian linguoculture. Poetic texts of the ХХ - ХХІ centuries were primarily the source base because the language of poetry is the natural medium of metaphor. In poetry, the potential of metaphor is fully implemented. It conveys numerous shades of meaning, and semantic nuances, as well as the purpose of influencing the reader, stimulating his creative imagination, giving aesthetic pleasure, expanding the worldview, involving in co-creation, etc. Publicistic texts containing zoomorphic metaphors were also included in the analysis. The purpose of the research was to identify the principal types of zoomorphic metaphors and to find out the features of their semantics and functions in the language of modern Ukrainian poetry and journalism. It has been established that in the Ukrainian linguoculture, the basic donor zones of zoomorphic metaphors are the concepts of animals, birds, domestic animals, reptiles, and insects. A separate donor zone in Ukrainian linguoculture is the wing concept. Based on these donor zones, the types of zoomorphic metaphors were determined. Most zoomorphic metaphors recorded in Ukrainian poetry and journalism are traditional in their form using and implemented content. They have a distinct ethnocultural color and are connected with mythology. The rest of the metaphors are individually and authorial, arising based on the similarity of the compared concepts. All zoomorphic metaphors are divided into three groups according to the presence of an additional evaluative value: metaphors with a positive emotional and evaluative value, metaphors with a negative emotional and evaluative value, and metaphors with a neutral value. Metaphors of positive evaluation are noticeably predominant in Ukrainian poetry. They create specific sensory images of nature and objects and characterize a person and his mental state. The research proved that zoomorphic metaphors are frequently employed in the English language to convey figurative meanings by likening human characteristics or actions to those of animals. These metaphors utilize the traits, behaviors, or physical attributes of diverse animals to enrich the description or comprehension of a specific subject. It was acknowledged that the prevalence and characteristics of zoomorphic metaphors in the English language may diverge from those observed in Ukrainian linguoculture. The particular attributes, cultural associations, and symbolic interpretations assigned to various animals can vary across different languages and cultures.

No abstract

Наукові спостереження за назвами кольорів, які автор розглядає як один із універсальних кодів світу, свідчать про розвиток системи колірної символіки в бік кількісного зростання, отже, спостерігається тенденція до використання барвників, здатних відображати колірні нюанси. . На прикладі колірних назв світло-блакитних відтінків – блакитний, блакитний, небесний – автор пропонованого дослідження ставить за мету простежити взаємозв’язок між семантичною структурою останніх, властивостями природних колірних сигналів та їх образами у свідомості українців. та способи мовного кодування позамовної інформації за їх змістом як складових мовної картини світу представників української культури.

Стаття присвячена аналізу чинників мотивації фразеологічних одиниць із густативним компонентом. Запропонована тема є актуальною з огляду на те, що вивчення мотиваційного потенціалу фразеологізмів із залученням когнітивного аналізу перцептивних лінгвокультурних знань допоможе розкрити національну специфіку внутрішньої організації останніх та з’ясувати, як відбувається опрацювання інформації про світ у свідомості носіїв української лінгвокультури, оскільки дозволяє не лише проникнути в глибини етносвідомості, а й дослідити їх через мовні факти. Відстоюємо думку, що значення фразеологізму є вмотивованим семантикою його компонентного складу, де акцент робиться на стрижневий складник ідіоми, що мотивує й експлікує загальну семантику сталого сполучення. Базовим компонентом, що відіграє основну роль у вираженні семантики сталого сполучення досліджуваної тематичної групи, є домінанти смакових відчуттів – ад’єктиви солодкий / гіркий. Сполучаючись із об’єктами референції, останні виявляють стандартні зв’язки з різними класами іменників, апелюючи до ментальної, кількісної, просторової, темпоральної сфер, у межах яких стають базою аксіологічно маркованих фразеологічних одиниць, утворених шляхом метафоричних і метонімічних переосмислень, синестезійного перенесення, що виступають важливим чинником вираження складності досвіду сприйняття. Виразним лексичним підсилювачем фразеологічного образу за вихідною густативною ознакою є порівняння. Означені мовні механізми є глибоко специфічними в аспекті відтворення ставлення українців до світу речей, оскільки поєднують не лише емоцій- ний і оцінний змісти, а й своєрідну сполучуваність, загальні тенденції у виборі форми номінації різних понять, явищ, що є характерними для української лінгвокультури в цілому. Відтак, аналіз мовно-когнітивних механізмів мотивації фразеологізмів із густативним компонентом є релевантним у знаковому культурно-національному просторі мовної особистості.