No abstract

Background The incidence of colorectal cancer (CRC) is increasing in many low-to middle-income countries, including Ukraine. Ukraine reports high mortality rates in CRC patients. To identify potential areas for targeted interventions to improve CRC care in Ukraine, we investigated Ukrainian clinician perspectives on evidence-based CRC treatment guidelines. Methods An explanatory sequential mixed-methods study design was used. A survey was administered to attendees of a regional surgical conference. Semi-structured interviews were subsequently performed with practicing clinicians in Ukraine. Interviews were coded to identify prominent themes. Results Quantitative: 105 clinicians completed the survey. 76% of respondents reported using guidelines in daily practice. Lack of English proficiency was cited by 28.6% of respondents as a barrier to guideline use. Improved knowledge and additional financial resources were reported as factors that would be helpful in providing evidencebased care. Quantitative 15 clinicians were interviewed. Two major themes were identified: limitations in access to the medical literature resources (language barriers and financial barriers), and sense of clinician initiative and willingness to learn despite hardships. Conclusions Clinicians in Ukraine have positive perspectives on utilization of evidence-based CRC treatment guidelines. However, they face major barriers in accessing resources needed to keep up-to-date on the current literature. Fortunately, there exists both willingness and initiative on the clinician level to pursue continuing education. Efforts should be made on the international society level to improve open-access and foreign language translation availability to support physicians in Ukraine and other low-to middle-income countries.

Проаналізовані результати лікування 25 хворих з приводу фіброзно–дегенеративного хронічного панкреатиту (ХП) з біліарною гіпертензією (БГ), у яких виконана операція Фрея. У 13 (52%) хворих (група порівняння) здійснена класична операція Фрея з формуванням панкреатоєюноанастомозу (ПЄА) на петлі тонкої кишки, виключеній за Ру, у 4 (16%) – операція Фрея з накладанням гепатикоєюноанастомозу (ГЄА). У 8 (32%) хворих застосовано модифікацію операції Фрея, що передбачала формування ПЄА на ізольованому сегменті тонкої кишки, додаткового дуоденоєюноанастомозу з дистальним кінцем сегмента тонкої кишки, холецистектомію, фомування ГЄА бік у бік та міжкишкового анастомозу за Ру (основна група). Для інтраопераційного визначення тиску у позапечінкових жовчних протоках використовували оригінальну методику. Віддалені результати проаналізовані у 13 пацієнтів. В групі порівняння показник фізичного здоров’я (PHs) становив у середньому (42,9 ± 0,9) ум. од., психологічного здоров’я (MHs) – (57,6 ± 1,9) ум. од., вираженість больового синдрому (BP) – (60,3 ± 5,2) ум. од.; в основній групі PHs становив (47,1 ± 1,1) ум. од., MHs – (61,5 ± 1,5) ум. од., BP – (68,4 ± 4,2) ум. од. Запропонована модифікація хірургічного лікування фіброзно–дегенеративного ХП з БГ має переваги, обнадійливі віддалені результати і може бути застосована у лікуванні таких хворих.

Мета. Вивчити результати лапароскопічної адреналектомії (ЛАЕ), виконаної з приводу об’ємних новоутворень наднирників (ОНН), з метою покращення діагностики та хірургічного лікування таких хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати ЛАЕ, виконаної 59 хворим у відділенні загальної хірургії Івано-Франківської обласної клінічної лікарні за період з 2013 по 2018 р. Чоловіків було 17 (28,8%), жінок - 42  (71,2%). Вік хворих коливався від 21 до 64 років, середній вік становив (47,4 ± 8,6) року. У 22 (37,7%) хворих новоутворення локалізувались у правому наднирнику, у 37 (62,3%) – у лівому. Для діагностики патологічних змін у наднирниках використовували лабораторні дослідження рівнів гормонів наднирників, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерну томографію (КТ), патогістологічне дослідження операційного матеріалу. Результати. Синдром артеріальної гіпертензії мали 45 (76,3%) хворих. Хірургічне лікування проведено за такими показаннями: синдром Кушинга, зумовлений доброякісною кортизол-продукуючою аденомою наднирника - 12 (20,3%) хворих, хвороба Кушинга, лікування якої іншими методами не мало ефективності - 6 (10,2%), синдром Конна - 12 (20,3%), доброякісна феохромоцитома наднирника - 10 (16,9%), нефункціональні аденоми наднирників та інші пухлини (діаметром 2 см і більше чи в разі постійного їх росту) – 19 (32,3%). ЛАЕ виконували з трансабдомінального доступу. У ранньому післяопераційному періоді ускладнень не було. У віддалені строки після операції помірну артеріальну гіпертензію спостерігали у 5 (15,1%) пацієнтів, наднирникову недостатність - у 1 (1,7%) хворої. Висновки. Комплексна діагностика ОНН з обов’язковим лабораторним дослідженням функції наднирників та використанням КТ дає змогу встановити чіткі показання до операції у кожного конкретного хворого. ЛАЕ є «золотим стандартом» хірургічного лікування хворих з ОНН, метод має добрі і задовільні результати у ранньому та віддаленому періоді. Доцільним є створення єдиного Національного реєстру пацієнтів з ОНН з постійним онлайн-оновленням, що дало б змогу більш детально та на великому клінічному матеріалі проаналізувати виконані оперативні втручання та їх результат.