No abstract

No abstract

A prediction of the amplitude of the 25th cycle of solar activity is proposed based on the analysis of data on 24 previous solar cycles, which relate to the statistical relationship between the rate of increase in the number of sunspots in the phase of the growth curve and the amplitude of the cycle. It turned out that the forecasting result depends on which section of the growth curve is taken as the basis for forecasting, as well as whether all 24 cycles are taken into account, or only the odd ones. The prediction result is also affected by the initial assumption about monotonicity or non-monotonicity of the growth phase. A comparison of the rates of sunspot growth in different parts of the growth phase of different cycles shows that the current cycle #25 does not show early signs of non monotonic growth similar to those observed in the 24th cycle. It was concluded that, most likely, the maximum smoothed number of sunspots in the 25th cycle W max (25) should be equal to 185 ± 18 units in the new system, which corresponds to the average power of the solar cycle, with the implementation of the Hnievyshev-Ohl rule. However, if cycle #25 will still have a non-monotonic curve of the growth phase, similar to such a curve in the previous cycle #24, then W max (25) » 130. With such parameters of this cycle, there are no signs of approaching the deep minimum of the age cycle in the middle 21st century. This does not exclude the fact that this deep age minimum can occur suddenly and sharply immediately after the 25th cycle, as was the case, for example, in the Dalton minimum.

No abstract

вить 5.330 р., отримуємо, що тривалість фази спаду 24-го циклу становитиме (6.072 ± 2.073) р., і тоді повна трива-лість 24-го циклу становитиме 11.402 р. Отже, мінімум наступного, 25-го циклу сонячної активності відбудеться у 2020.360 р., тобто у травні 2020 р.Величину сонячної активності у мінімумі можна знайти із кореляційного зв'язку між тривалістю сонячного циклу і числом Вольфа у мінімумі наступного циклу (коефіцієнт кореляції становить -0.595). Підставивши у відповідне рів-няння регресії (14) тримане нами значення тривалості 24-го циклу, маємо Wmin(25) = 8.3 ± 0.3.З рівняння регресії (18) між Wmax і Tcycle (-1), коефіцієнт кореляції між якими становить -0.670), отримуємо, що Wmax(25) = 166.7 ± 2.4.Далі з рівняння регресії (24) між тривалістю фази росту циклу Trise і тривалістю попереднього циклу Tcycle(-1) (коефіцієнт кореляції становить -0.573) випливає, що тривалість фази росту 25-го циклу становитиме Trise(25) = 4.512 ± 3.447 р. Тобто, максимум 25-го циклу сонячної активності величиною біля 166.7 одиниць у числах Вольфа очікується у листопаді 2024 р. (2024.872 р.).Тривалість фази росту 25-го циклу можна оцінити інакше. Із рівняння регресії (8) між Trise і Wmax, коефіцієнт коре-ляції між якими становить -0.780, отримуємо, що Trise(25) = 4.659 ± 0.993. Взявши час мінімуму циклу 2020.360, мати-мемо, що час максимуму циклу становитиме 2025.019. Тобто, максимум 25-го циклу настане у січні-лютому 2025 р.Отже, 25-й цикл сонячної активності розпочнеться у травні 2020 р. і досягне максимуму у листопаді 2024 р. -лю-тому 2025 р. Величина числа Вольфа у мінімумі і максимумі циклу становитиме 8.3 і 166.7 відповідно. Ці величини, поділені на 1.5, становлять 5.5 і 111.1 відповідно і є прогнозованими значеннями у старій, неревізованій системі. Отримане значення прогнозу максимуму 25-го циклу узгоджується із більш раннім нашим прогнозом [3]. Вступ. Сонячна активність є дуже складним явищем в атмосфері Сонця, пов'язаним з спливанням на його по-верхню концентрованих магнітних полів, з магнітним потоком типово 10 22 Мкс для однієї активної області. Активним областям на фотосферному рівні відповідають сонячні плями і факели, на хромосферному -хромосферні факели (флоккули), а на корональному -корональні конденсації й петельні або шоломовидні структури, що містять підсиле-не магнітне поле, а також ущільнену й більш гарячу плазму [5]. Саме в активних областях найчастіше виникають сонячні спалахи -вибухоподібні спорадичні процеси в його атмосфері, пов'язані з раптовим перетворенням магніт-ної енергії в енергію інших формах (електромагнітного випромінювання, нагріву плазми, прискорення часток до ви-соких енергій, ударних хвиль, корональних викидів маси в міжпланетний простір).Поскільки сонячна активність проявляється на всіх рівнях сонячної атмосфери і має дуже різноманітні прояви, то і індексів (певних характеристик) сонячної активності є дуже багато -кілька десятків. Однак для вивчення еволюційцних змін сонячної активності найбільш інформативними є ті індекси, які отримуються за незмінною методикою якомога більш тривалий час....