A pricing model for eco-innovative products has been developed based on its technological readiness for commercialization in the context of sustainable economic development. It is proved that the pricing model for eco-innovative products can be based on an integral indicator that includes a set of factors influencing the level of its technological readiness – from the point of view of the developer (manufacturer, seller) and market perception (buyer, consumer, etc.). The formalization of such an indicator is carried out on the basis of algorithms of fuzzy set theory. The developed method is tested on a number of types of eco-innovative products developed by Ukrainian business entities. The obtained price integral indicators are determined by a fuzzy number with a certain range, which makes it possible to take into account the features characteristic of a particular market situation due to the level of technological readiness of eco-innovative products. This method allows you to achieve a higher level of price accuracy.

The need for the development of simple and complex strategic pyramids has been grounded in the article. This is connected with the division of diversified enterprises into strategic business units and business units that caused the formation of different types of strategies at every hierarchy level (corporate, business, functional and operating). The possible options of the strategic set for each type of a pyramid have been discussed and the essence of the strategies of all levels has been specified.

No abstract

Об'єктом дослідження є система процесів визначення рівня розвитку країни в контексті моделі сталого розвитку. Одним з найбільш проблемних місць є помилково побудовані чи неправильно інтерпретовані композитні показники, які можуть стати причиною спрощених аналітичних чи політичних висновків.Проведено дослідження щодо використання композитних показників як інструментів ідентифікації тенденцій розвитку країн Європейського Союзу, що дало можливість визначити переваги і недоліки їх застосування. А також встановити спільні та відмінні риси з показниками, зазначеними у Стратегії сталого розвитку країни до 2030 року. Здійснено побудову ієрархічної системи композитних показників з подальшою їх перевіркою на повноту і розмірність, відповідно до вимог вибраних теоретико-методологічних методик аналізу.В ході дослідження визначено взаємозв'язану послідовність кроків щодо визначення інтегрального показника для кожної з досліджуваних країн з метою їх рейтингового оцінювання на основі системи отриманих композитних показників та їх вагомості. На основі отриманих індивідуальних значень центровано-нормованих головних компонент для кожної з досліджуваних країн та визначених змістовних інтерпретацій головних компонент, проведено попарний порівняльний аналіз в межах досліджуваної множини країн. А також здійснено кластерний аналіз, який дав змогу визначити групи країн, близькі за значенням інтегрального показника. Проведено ранжування досліджуваних країн на основі розрахунку індивідуальних інтегральних показників розвитку, обчисленого як сума її інтегральних показників по двох підмножинах -індикаторів-стимуляторів і індикаторів-дестимуляторів.Дослідження 33 країн дало змогу визначити місце України в напрямку реалізації окремих цілей її розвитку на основі системи композитних показників. А також оцінити відносну віддаленість України як від держав, які є близькими за своїм соціально-економічним розвитком, так і від високорозвинутих європейських країн.Ключові слова: модель сталого розвитку, композитні індикатори, кластерний аналіз, тенденції розвитку країни, індикатори-стимулятори, індикатори-дестимулятори.

Об'єктом даної роботи є вартісне оцінювання технологій, розроблених в університетах. Одним із найпроблемніших аспектів реалізації трансферу інноваційних технологій з університетів у бізнес-середовище в Україні є відсутність у необхідній і достатній кількості методичних розробок, спрямованих на ефективне оцінювання вартості технологій. Існуючі напрацювання здебільшого носять галузевий або локальний характер, є фрагментарними. Позаяк, вартісне оцінювання є основою успішної комерціалізації технологій та їх ринкового поширення. З огляду на це, означена проблематика є науково і практично значущою. У ході наукової роботи розглянуто чинні підходи і методи оцінювання вартості інноваційних технологій. Проаналізовано нормативно-правові документи, що регламентують порядок оцінювання інноваційних технологій, розроблених в університетах. Уточнено витратний метод оцінювання вартості інноваційних технологій шляхом обґрунтування виразів для планування показників витрат та застосування запропонованих індивідуальних індексів цін. Перевагами уточненого методу оцінювання вартості технологій є вищий рівень точності прогнозування економічних елементів витрат у складі собівартості об'єкта. Запропоновано експлікації методів вартісного оцінювання технологій, розроблених в університетах, із методами ціноутворення. Методичні експлікації можуть бути використані як інструмент для прийняття рішень щодо доцільності започаткування тих чи інших науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт. Розроблено матрицю співвідношення показників вартісної оцінки, ціни і прибутку на засадах експлікацій методів вартісного оцінювання та ціноутворення. Зазначене є базисом для розвитку інших методів економічного оцінювання технологій. Запропоновані методичні підходи дають змогу обґрунтовувати управлінські рішення щодо розвитку технологій (від етапу зарахування на баланс університетів до етапу вибору сценарію комерціалізації, трансферу та поширення даних технологій на ринку). А також провадити ефективне стратегічне планування технологічного поступу університету тощо. Ключові слова: методи економічного оцінювання технологій, методичні експлікації, трансфер інноваційних технологій, науково-технічна продукція.