This scientific study considers the issues of assessing the role of creative potential in the project management process to implement company strategies. The relevance of the subject matter is determined by the need to introduce creative solutions to improve the quality of company management in the context of implementing the selected management strategies. The purpose of this study is to determine the role of the company's creative potential upon managing the company's projects and expanding the potential opportunities for the implementation of its development strategy. The leading approach in this study is a combination of analytical and logical research methods of the subject matter. Identifying the role of creative potential in the functioning of a company, regardless of its sector, and setting the main aspects of innovative activity within the company in implementing creative solutions in its operation, constitutes the main results obtained in this study. Possibilities for further studies in this area are necessitating for in-depth researching options and prospects of introducing innovative solutions into the management processes of various companies, regardless of their sector, in the same way as studying the influence of such creative potential on companies growth and their transition to a new level of development strategy.

No abstract

The article assumes an analysis of information as one of the most important socially significant resources of modern civilization. The authors stressed that main paradigm characteristic of modern social theory can be expressed by the thesis about the impossibility of direct access to social phenomena. In modern civilization, information is becoming one of the most important socially significant resources. The authors think that its role as a strategic resource increases with the development of network technologies that accelerate data transfer and facilitate the search for necessary information. The authors are confident that the role of higher education in this process is key. But it itself is faced with a huge number of problems, one of which is improving the quality of its functioning and guaranteeing the results of its activities. This problem is closely related to the implementation of innovations. The authors suggest that innovation in education should be understood as an innovation designed to resolve the current problem situation in order to optimize the educational process, improve its quality or organize favorable conditions for the assimilation of material by students. Based on a critical approach to reform the current system of higher education the paper touches upon the need to change the process infornatization of humanities education.. The authors conclude that the development of humanities education in the information society is aimed at implementing an interdisciplinary approach, ie should ensure the effectiveness of the development and application of humanities knowledge and form a conscious responsible choice in a variety of cultural meanings, cultural self-determination.

Пошук шляхів побудови нової онтології соціальної реальності, що виходить за межі існуючих стереотипів, виводить на проблему зв’язку процесу підвищення якості освіти з його предметними формами реалізації.У статті автор обґрунтовує зміст концепту «освітня реальність», розкриває її онтологічну природу і структуру, досліджує особливості її трансформації в сучасних умовах.  Автор аналізує комунікативні підстави зміни парадигми правової освіти - від педагогічної «машини» як засобу педагогічного впливу до розуміння освіти як сфери стратегічного розвитку. Автор активно використовує ідеї соціологічної феноменології, з точки зору прихильників якої соціальну реальність утворюють не речі або події матеріального світу, а зміст, вкладений у ці предмети і події. З філософської позиції розкриваються онтологічні і гносеологічні чинники появи нового історичного типу суспільства, в нашому випадку – інформаційного, аналізується роль комунікативної раціональності в «соціальному конструюванні», яке пропонує новий спосіб розуміння існуючих освітніх практик і відкриває нові діапазони можливостей. Відзначено, що оцінка нововведень з точки зору їх впливу на підвищення якості освітніх послуг і задоволення потреб споживачів предметно визначається максимально критеріями і методологіями національних незалежних агентств з оцінки якості.

У статті розглядаються зміни, що відбуваються в сучасному світі, сучасна соціокультурна ситуація, які вимагають від сучасної людини мобільності і адекватної відповіді на сучасні вимоги суспільства, ставлять її перед необхідністю перегляду традиційних цілей і орієнтирів. Автори показують, що сучасне гуманітарне пізнання орієнтоване на розуміння, а не на пояснення, тобто прагне не до виявлення причинно-наслідкових закономірностей як детермінант культурного феномена, а до експлікації і актуалізації його сенсу. У педагогічному плані це означає, що основним результатом освіти повинна стати не система знань, умінь і навиків сама по собі, а набір сучасних ключових компетенцій в інтелектуальній, соціально-правовій, комунікативній, інформаційній сферах. У виявленні ідентифікації власної життєвої траєкторії, набутті досвіду самостійної діяльності та особистої відповідальності людини інноватиці сьогодні належить особливе місце. Автори підкреслюють, що гуманітарна освіта носить проблемний характер. Її осмислення розширює культурний горизонт, веде до критичного усвідомлення своїх культурних передумов, до саморозуміння і самовизначення.  Сьогодення потребує підбір таких інформаційних освітніх технологій, які б доносили до студента розуміння розмаїття людських культур, складності й неоднозначності гуманістичної перспективи людства.