The article deals with the problem of studying peculiarities of educational process in the higher educational institution under martial law. The authors define the problem of identifying the peculiarities of educational process under martial law as extremely actual. It is noted that for the students who received higher education during COVID-19 remotely, it will be significantly easier to adaptat to new educational conditions. One of the main drawbacks of distance learning was the merger of higher education students with classmates and teachers. As a result, absence of group processes, difficulty in forming close relationships, and unity. In order to study the psycho-emotional state of the students of the higher educational institutions, as well as the peculiarities of the educational process they observe in connection with the military situation, a survey of students of Berdyansk State Pedagogical University was conducted. The researched students gave an answer as for their own location, assessed their own feeling of secutiry, and dominant emotional experiences, identified their the source of support, analyzed their success and dependence on the military, and identified the main learning difficulties during the war. Special attention was given to psychological condition of respondents. According to the results of the survey, the authors identified a condition aimed at solving the task of adapting the educational process to the conditions of the military situation by selecting appropriate methods that will help minimize traumatic experience. To minimalize the stress threshold, negative emotional and psychological condition and to continue educational process according to educational programs. It was offered to plan all stages of education in new conditions in detail; get acquainted with new organizational moments of the educational applicants; care about the emotional state of all participants of the educational process; take into account the impact of stress on human cognitive abilities; create educational road maps for war-affected; establish the psychological service to help the students and pedagogical workers overcome the impact of traumatic events on psychological conditions, etc. Key words: Educational process, military situation, poll, higher education applicants, adaptation, psychological condition.

No abstract

У статті розглядається проблема формування цифрових компетентностей педагога під час кризових ситуацій в Україні – COVID-19 та війни в Україні. Вимушений перехід до дистанційного навчання спричинив трансформації в освітньому процесі, до яких педагоги, безумовно, повинні підлаштуватись. Адже формування мотивації та створення умов для їх навчання й саморозвитку упродовж професійної діяльності, модернізація на всіх рівнях освіти змісту, форм, методів та технологій навчання відповідають вимогам інформаційного громадянського полікультурного суспільства. Цифрові компетентності викладача набувають нового значення – це необхідність удосконалення, поглиблення знань, освоєння сучасних ефективних технологій, оновлення змісту освіти, комунікація в системі «викладач – студент». Авторами були розглянуті вимоги та обов’язки педагога, розроблені декілька опитувальників, оформлених у Google-формах. Цей варіант був найпростішим і найзручнішим з точки зору потенційних респондентів. В опитуванні взяло участь близько 130 педагогів та викладачів, різних закладів освіти – від шкільної до вищих навчальних закладів. Адже опитування були проведені під час Всеукраїнських конференцій та майстер-класів. Опитування показало, що більша частина педагогів впевнена в перерозподілі форм навчання та переважна більшість вважає, що буде панувати змішана форма навчання. Фактори, які спонукають викладача покращувати свої цифрові компетентності, були представлені в другому опитуванні. Респонденти зазначили, що збільшення фінансування, внутрішня мотивація та перспективи свого майбутнього саме в професії (в теорії та практиці викладанні) є найбільш вагомими факторами для них. Усе це пояснюється тим, що багато вчителів залишили територію, на якій проживали, або навіть виїхали за кордон під час війни. Тому розуміння людьми, що вони потрібні, що їхня професія має вагомий внесок та цінність для держави, спонукає людину шукати різні методи та способи до цифрового навчання, до свого саморозвитку, самовдосконалення, а відтак – до пошуку тих цифрових платформ та засобів навчання, які є актуальними на даний момент.

Today, the need for the formation and development of critical thinking attracts more and more attention from foreign and domestic scientists. It was found out that this is primarily due to the lack of independence, social orientation, motivation and effectiveness of thinking of the younger generation. There is a tendency to increase the flow of information with which a person interacts on a daily basis, but the question arises not only of perceiving and memorizing this information, but also of critical understanding, highlighting important characteristics, and achieving the truth of knowledge. The development of critical thinking becomes the main task of education, in particular higher education, it is an important component of the intellectual development of future teachers. The article considers the need to develop critical thinking skills in future educators. The didactic features of the mentioned phenomenon among students of higher education in the specialty 012 Preschool education during the study of the discipline «Formation of soft skills of a modern specialist in preschool education» were revealed. Education focused on the development of critical thinking is an urgent methodological problem of modern education. Techniques for the development of critical thinking make it possible to obtain positive results in the formation of active mental activity of students. The specified type of thinking is aimed at developing skills for working with information, the ability to analyze and apply this information in solving professional situations. Based on the analysis of scientific literature, the interpretation of the concept of «critical thinking» from the perspective of psychological and pedagogical science, namely the views of researchers of the past and modern scientists, is highlighted. The author describes the methods and techniques of developing critical thinking. Among them, the following were found to be effective: «INSERT», «Open microphone», «Brainstorming», «Conjecture tree», «Written discussion», «Thick and thin questions», «PRES-formula», «Fishbone». The specified methods and techniques accustom students to independent thinking, a critical look at alternative solutions to existing problems, and the choice of well-founded argumentation. Emphasis is placed on the application of the problem-based approach in the educational process, which is the main tool for the development of critical thinking, because it contains a contradiction that allows students to form their own attitude to the issues under consideration. It has been proven that during the study of micro- and macroeconomics, effective methods of developing critical thinking are the division of students into groups and teamwork during preparation for debates, and the important role of essay writing is also analyzed. Key words: critical thinking, professional training, future educator, «INSERT», «Written discussion», «PRES-formula», «Fishbone».