Фізична підготовленість військовослужбовців є основою їхньої боєздатності. Тому її забезпеченню приділяють багато уваги з перших років служби військовослужбовців. Однак практика засвідчує, що внаслідок зниження в сучасному суспільстві інтересу до фізичної культури й спорту, до військових навчальних закладів поступають особи без попереднього спортивного досвіду та з рівнем фізичної підготовленості, який не відповідає вимогам навчально-бойової й особливо бойовій діяльності військових спеціалістів. Прийнятими на сьогодні в збройних силах психолого-педагогічними методами в кращому випадку вдається підвищити підготовленість майбутніх офіцерів до мінімально необхідного рівня, але сформувати в них ціннісне ставлення до фізичної підготовки, стійку мотивацію підтримувати фізичну підготовленість на необхідному рівні впродовж усієї служби не вдається. Фізичне вдосконалення курсантів здійснюється в декількох організаційних формах. Кожна з них володіє різним потенціалом із погляду виховання в майбутніх офіцерів фізичної культури. Унаслідок особливостей організації й проведення найвищими можливостями в цьому плані володіє спортивно-масова робота. Саме тому ми вирішили дослідити стан спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах Збройних сил України, вияснити, як ефективно використовується її педагогічний потенціал щодо виховання в курсантів особистісної фізичної культури – основне для їх багаторічної фізичної активності, зокрема, і формування військового професіоналу в цілому. Нами встановлено, що невизначення керівними документами з фізичної підготовки військовослужбовців єдиної чітко сформульованої конкретної цільової установки спортивно-масової роботи у військових навчальних закладах послужило причиною зміщення акцентів спортивно-масової діяльності у військових академіях із виховання особистості майбутніх офіцерів на суто кількісні показники – бали, очки й місця та, головне, утрати зв’язку з освітнім процесом. Основним висновком нашого дослідження є те, що в цьому вигляді спортивно-масова робота у військових навчальних закладах не в стані служити справі виховання особистості курсанта, формуванню в нього особистої фізичної культури та ціннісного ставлення до фізичної підготовки.
Актуальність. Фізична підготовленість є важливою передумовою формування військово-професійного становлення майбутнього офіцера. Водночас дослідження військових науковців доводять, що її рівень у значної кількості вступників до закладів вищої військової освіти (ЗВВО) не відповідає вимогам навчально-бойової діяльності (НБД) курсантів і є недостатнім для успішного формування в них військово-професійної майстер- ності (ВПМ). Система фізичного виховання (ФВ) курсантів дає змогу підвищити їхню фізичну підготовленість лише до мінімально допустимого рівня, який швидко знижується одразу після закінчення курсантами ЗВВО. Дослідження динаміки фізичної підготовленості абітурієнтів ЗВВО за 25 років має допомогти усвідомити масштаб і глибину зазначеної проблеми й розпочати пошук можливих шляхів її розв’язання. Мета статті – дослідити динаміку фізичної підготовленості вступників до ЗВВО на тривалому часовому відтинку як фактора, що значною мірою визначає успішність виконання завдань фізичного вдосконалення курсантів. Методи дослідження – аналіз керівних документів із фізичної підготовки (ФП), наукових праць і літературних джерел; тестування основних показників фізичної підготовленості вступників, що характеризують швидкість, силу й витривалість (біг 100 м, підтягування на перекладині, біг 3000 м); методи математичної статистики – для визначення достовірності отриманих результатів тестування. У процесі роботи проаналізовано результати вступних випробувань із ФП кандидатів до навчання за період із 1995 по 2020 р. з інтервалом у п’ять років. Результати. Установлено, що за досліджуваний період достовірного зниження зазнали всі показники фізичної підготовленості абітурієнтів: швидкісні показники – у середньому на 1,06 с (t=19,35; p<0,001), силові – на 2,64 раза (t=9,59; p<0,001), витривалість – на 91с (t=6,81; p<0,001). Середні показники загальної фізичної підго- товленості знизилися на 13,5 % (p≤0,05) та перебували на нижній межі оцінки «задовільно». Кількість осіб, які нездатні виконати встановлені нормативи з ФП, збільшилася з 22,3 % абітурієнтів у 1995 р. до 48,5 % – у 2020 р. Висновки. ФВ країни (її освітній і професійний рівні) не справляється з покращенням фізичної підготов- ки молоді як потенційних захисників країни. Усі рівні ФВ, а передусім система ФВ курсантів, для забезпечення необхідного рівня функціонування потребують кардинальних змін, спрямованих на формування ФК майбутніх офіцерів.
Актуальність. Незважаючи на автоматизацію й комп’ютеризацію бойової техніки, зміни тактики ведення війни, фізична готовність залишається важливим і невід’ємним компонентом індивідуальної бойової готовності військовослужбовців, базою для всіх інших видів готовності. Чинна система фізичної підготовки неспроможна забезпечити фізичної готовності військовослужбовців до бойової діяльності й тому потребує докорінного реформування. Мета роботи – проаналізувати структуру управління системою ФП ЗС України з позицій системного підходу та обґрунтувати можливі шляхи її реформування. Методи дослідження – аналіз і синтез наукових праць та керівних документів із проблематики, що досліджувалася. Результати. Розкрито структуру управління системою фізичної підготовки, проведено її аналіз із позицій системного підходу. Визначено, що основною проблемою управління є те, що воно здійснюються двома керівними органами різного підпорядкування, які не мають спільних цілей, між котрими відсутні взаємопов’язаність і взаємодія, оскільки вони є елементами різних, несумісних між собою систем, кожна зі своїм специфічним середовищем: для одного – бойова підготовка військ, для іншого – спорт вищих досягнень. Висновки. Чинна структура управління фізичною підготовкою Збройних сил України суперечить методології конструювання соціальних систем і неспроможна забезпечити її ефективне функціонування. Запропоновано шляхи модернізації системи управління фізичною підготовкою Збройних сил України.
Актуальність. Бойова діяльність (БД) військовослужбовців відноситься до дуже важких видів професійної діяльності (ПД), яка вимагає від них значних м’язових зусиль, прояву на високому рівні відповідних фізичних якостей, рухових навичок; підвищеної активності значної кількості різноманітних органів і систем; залучення до роботи великої кількості морфофункціональних і психічних структур організму людини. Це супроводжуєть- ся витратою такої кількості енергії, якої не здатні продукувати механізми енергозабезпечення організму більшості військовослужбовців, що призводить до швидкої втрати працездатності. Підвищення рухових спро- можностей і розширення функціональних резервів організму офіцерів до рівня, що вимагає БД, відбувається під час їх навчання в академії. А його підтримання є актуальним продовж всієї професійної кар’єри офіцера. Однак, одразу після випуску з академії фізична активність більшості офіцерів знижується, а разом з нею й їх фізична підготовленість. Враховуючи, що фізична підготовленість є фундаментом для всіх інших компонентів боєздатності військовослужбовців, актуальним є пошук шляхів забезпечення належного рівня ефективності фізичного вдоскона- лення офіцерів продовж всієї їх служби. Мета роботи – визначення рівня мотиваційно-ціннісного ставлення курсантів до фізичного вдосконалення на початку їх військової служби як умови і передумови доцільних систематичних занять ними фізичними вправами. Методи – аналіз та узагальнення наукових праць, опитуван- ня. Результати. Встановлено, що в структурі мотивації до фізкультурно-спортивної діяльності (ФСД) значної кількості курсантів на момент їх вступу до академії переважають гедоністичні мотиви, а метою їх занять спортом є розвага. Виявлено, що 60,2 % курсантів на початку навчання в академії мають низький рівень мотиваційно-ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення, якій характеризується неадекватністю оцінки своєї фізичної підготовленості, відсутністю бажання виявляти зусилля при виконанні рухової активності, що не дозволяє розраховувати на високу результативність фізичного вдосконалення. Висновки. Для підвищення ефективності фізичної підготовки офіцерів у військах потребує посилення формування в них мотиваційно- ціннісного ставлення до фізичного вдосконалення під час навчання в академії.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.