69№5 (92) 2015 У формуванні сучасних негативних медико-демографічних тенденцій в Україні провідну роль відіграють серцево-судинні захворювання. Саме вони істотно впливають на основні показники здоров'я: захворюваність, смертність, інвалідність, тривалість та якість життя населення [1]. Щорічно у світі майже 9,4 млн людей вмирають від серцево-судинних захворювань. У нашій країні за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення збільшилась утричі, а рівень смертності від них -на 45% [2,3]. Одним із найважливіших і добре вивчених факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) є артеріальна гіпертензія (АГ), котра, незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні, продовжує посідати вагоме місце серед причин захворюваності в усьому світі [4]. В Україні загальна кількість хворих на артеріальну гіпертензію становить понад 12 млн осіб (31% дорослого населення, 35% -працездатного, 44% -осіб похилого віку) [4,5].В основі прогресування АГ -процеси серцево-судинного ремоделювання. До кардіальних уражень при АГ відносять гіпертрофію міокарда лівого шлуночка (ГМЛШ) та його дисфункцію. ГМЛШ є незалежним фактором ризику передчасної смерті, інфаркту міокарда (ІМ), хронічної серцевої недостатності (ХСН) [6]. Ураження судин при АГ включає насамперед дисфункцію ендотелію, зміни еластичності судин, потовщення комплексу інтима-медіа великих артерій [7].Для сучасного пацієнта з АГ є характерною нозологічна коморбідність. Під коморбідністю (поліморбідністю, Особливості ведення хворих із коморбідною патологією у клініці внутрішніх хвороб ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»Ключові слова: коморбідність, артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок, остеоартроз, анемія, ведення хворих.Для сучасного пацієнта характерна нозологічна коморбідність, тому коморбідним станам у клініці внутрішніх хвороб нині приділяється велика увага, особливо захворюванням, що мають важливе медико-соціальне значення. Це цілковито стосується поєднання в одного хворого артеріальної гіпертензії, хронічної хвороби нирок, остеоартрозу й анемії. Мета публікації -акцентувати увагу лікарів на особливостях ведення таких хворих. У статті наведено випадок спостереження за хворим із такою коморбідною патологією, викладені основні рекомендації з ведення хворих із подібними коморбідними станами. За наявності у хворого коморбідної патології та необхідності її лікування, вимоги до медикаментів, котрі призначають, повинні включати мінімальні можливості взаємодії, шляхи виведення з організму, метаболічну нейтральність, добру переносимість і позитивний вплив на уражений орган, що в сукупності сприятиме не тільки поліпшенню самопочуття та покращенню якості життя хворого, а і його подовженню. Особенности ведения больных с коморбидной патологией в клинике внутренних болезнейЛ. Ф. Кузнецова, Т. В. Богослав, Ю. И. Решетилов, М. В. Бондарь Коморбидным состояниям в клинике внутренних болезней в настоящее время уделяется большое внимание, особенно заболеваниям, имеющим важное медико-социальное значение. Это в полной ...

Резюме. У статті надано результати дослідження аероіонів повітря, що видихається, у 310 пацієнтів із поєднаною патологією органів травлення. Наведено новий неінвазивний метод діагностики та індивідуалізації комплексного лікування хворих, зокрема дієтотерапії. Обґрунтовано підбір продуктів харчування згідно з основними електрохімічними характеристиками. Оцінено перспективи використання методу аероіонного тестування в клінічній практиці як технології первинного скринінгу та неінвазивного контролю результатів лікування.

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»Запорізький державний медичний університет РЕЗЮМЕ. В роботі представлені результати дослідження тонічної і функціональної активності підшлункової залози (ПЗ) в міжтравний період (МТП) у хворих на хронічний панкреатит (ХП) при супутній патології дванадцятипалої кишки (ДПК).Мета -визначити стан підшлункової залози в МТП у хворих на ХП при захворюваннях ДПК з використанням методу поліметрії і ультрасонографії в режимі моніторингу.Результати. Дослідження за вказаною методикою показало, що розміри і ехоструктура ПЗ непостійні як у хворих, так і у здорових осіб. Вони змінюються залежно від фаз МТМ ДПК. У здорових залоза буває найбільшою в ІІ фазу нерегулярної моторики, що триває (56,8±4,1) хвилин, в ІІІ фазу -ритмічних скорочень, що триває (7,6±0,8) хви-лин, вона буває найменшою, а ехоструктура її підсилюється. Коливання розмірів ПЗ при цьому складають: в ділянці головки -(3,0±0,1) мм, в області тіла -6,0±0,4 мм і в області хвоста -7,0±0,2 мм. У хворих на ХП коливання змін розмірів і ехоструктури залози залежать від тяжкості та тривалості основного захворювання, а також від типу супутньої дискінезії ДПК. При гіпомоторній дискінезії, характерній для АД і ХПДП, вираженої динаміки в змінах розмірів та ехоструктури залози ми не спостерігали (Р<0,05). У хворих на ХД з гіпермоторним типом дискінезії ДПК виявлено зменшення розмірів ПЗ і підсилення її ехоструктури в ІІ і ІІІ фази моторики (Р<0,05). У хворих на ХП, особ-ливо при тяжкому перебігу захворювання і тривалості захворювання більше 15 років, коливання змін розмірів і ехо структури ПЗ за фазами МТМ не виявилось (Р<0,05). Дані ультрасонографії ПЗ у динаміці відповідали формі й стадії ХП.Використання в дослідженні зазначеної методики дозволило виявити ХП лише у 29 % обстежених, підтвер-дивши його наявність клінічними, інструментальними і лабораторними методами; у інших 71,0 % обстежених, які в поліклініці при направленні в клініку класифікувалися як хворі на «хронічний панкреатит», зміни з боку ПЗ роз-глядати як функціональні, вторинні, клінічно відповідні гіпо-або гіпермоторній дискінезії ДПК.Висновки. 1. Показники фазної тонічної активності ПЗ в МТП є важливими критеріями в диференціальній діагностиці органічних уражень ПЗ, зокрема при ХП, і функціонального її стану, відповідно фазам моторики і типу дискінезії ДПК.2. Для одержання об'єктивної інформації про стан підшлункової залози при ультрасонографії слід враховувати тривалість МТП (в середньому 90 хвилин), фазні зміни розмірів і ехоструктури ПЗ, та проводити дослідження тричі з інтервалом не менше 30 хвилин.КЛЮЧОВІ СЛОВА: підшлункова залоза; хронічний панкреатит; дванадцятипала кишка; фази моторики; міжтравний період.Вступ. Неухильний ріст захворювання серед людей активних вікових груп, прогресуючий пе-ребіг, часті рецидиви з тривалою тимчасовою, а іноді й стійкою втратою працездатності роблять ХП проблемою не тільки медичною, а й соціаль-ною, що привертає увагу багатьох фахівців [1][2][3][4][5][6][7]. Актуальність дослідження проблеми ХП визнача-єтьс...

З метою удосконалення діагностики і лікування компартмент-синдрому розроблено та запропоновано до впровадження новий неінвазивний метод аероіонного тестування. У статті наведено результати апробування цієї технології на експериментальній моделі компартмент-синдрому. Доведено можливість використання аероіонного тестування для ранньої діагностики на етапі розвитку метаболічних порушень, а також під час здійснення скринінгу та моніторингу стану хворих на компартмент-синдром.

Незважаючи на розробку превентивних і лікувальних заходів, стандартів ведення хворих, артеріальна гіпертензія залишається одним із найбільш поширених хронічних захворювань людини. За даними офіційної статистики Міністерства охорони здоров’я України на 1 січня 2011 року, 32,2 % дорослого населення країни страждають на артеріальну гіпертензію. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, профілактика, спрямована на зміну способу життя, є універсальною «вакциною» проти артеріальної гіпертензії, а застосування немедикаментозних заходів сприяє зменшенню її нових випадків на 50 %. У статті викладені основні дієтологічні рекомендації для хворих на артеріальну гіпертензію, їх обґрунтованість з урахуванням патогенетичних аспектів формування артеріальної гіпертензії і розвитку атеросклеротичних змін з метою підвищення якості медикаментозного лікування, профілактики кардіоваскулярних ускладнень.