69№5 (92) 2015 У формуванні сучасних негативних медико-демографічних тенденцій в Україні провідну роль відіграють серцево-судинні захворювання. Саме вони істотно впливають на основні показники здоров'я: захворюваність, смертність, інвалідність, тривалість та якість життя населення [1]. Щорічно у світі майже 9,4 млн людей вмирають від серцево-судинних захворювань. У нашій країні за останні 25 років поширеність серцево-судинних захворювань серед населення збільшилась утричі, а рівень смертності від них -на 45% [2,3]. Одним із найважливіших і добре вивчених факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) є артеріальна гіпертензія (АГ), котра, незважаючи на успіхи в діагностиці та лікуванні, продовжує посідати вагоме місце серед причин захворюваності в усьому світі [4]. В Україні загальна кількість хворих на артеріальну гіпертензію становить понад 12 млн осіб (31% дорослого населення, 35% -працездатного, 44% -осіб похилого віку) [4,5].В основі прогресування АГ -процеси серцево-судинного ремоделювання. До кардіальних уражень при АГ відносять гіпертрофію міокарда лівого шлуночка (ГМЛШ) та його дисфункцію. ГМЛШ є незалежним фактором ризику передчасної смерті, інфаркту міокарда (ІМ), хронічної серцевої недостатності (ХСН) [6]. Ураження судин при АГ включає насамперед дисфункцію ендотелію, зміни еластичності судин, потовщення комплексу інтима-медіа великих артерій [7].Для сучасного пацієнта з АГ є характерною нозологічна коморбідність. Під коморбідністю (поліморбідністю, Особливості ведення хворих із коморбідною патологією у клініці внутрішніх хвороб ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»Ключові слова: коморбідність, артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок, остеоартроз, анемія, ведення хворих.Для сучасного пацієнта характерна нозологічна коморбідність, тому коморбідним станам у клініці внутрішніх хвороб нині приділяється велика увага, особливо захворюванням, що мають важливе медико-соціальне значення. Це цілковито стосується поєднання в одного хворого артеріальної гіпертензії, хронічної хвороби нирок, остеоартрозу й анемії. Мета публікації -акцентувати увагу лікарів на особливостях ведення таких хворих. У статті наведено випадок спостереження за хворим із такою коморбідною патологією, викладені основні рекомендації з ведення хворих із подібними коморбідними станами. За наявності у хворого коморбідної патології та необхідності її лікування, вимоги до медикаментів, котрі призначають, повинні включати мінімальні можливості взаємодії, шляхи виведення з організму, метаболічну нейтральність, добру переносимість і позитивний вплив на уражений орган, що в сукупності сприятиме не тільки поліпшенню самопочуття та покращенню якості життя хворого, а і його подовженню. Особенности ведения больных с коморбидной патологией в клинике внутренних болезнейЛ. Ф. Кузнецова, Т. В. Богослав, Ю. И. Решетилов, М. В. Бондарь Коморбидным состояниям в клинике внутренних болезней в настоящее время уделяется большое внимание, особенно заболеваниям, имеющим важное медико-социальное значение. Это в полной ...

Aim. To identify the occupational risk of developing chronic generalized periodontitis and bruxism in limestone quarry workers.Materials and methods. We examined 214 workers of the limestone quarry, of which 66 patients were diagnosed with chronic generalized periodontitis, aggravated by bruxism, these patients were taken for treatment. Investigated the indices of hygiene, bleeding, periodontal, measured the depth of periodontal pockets. Electromyography of the temporal and masticatory muscles, microcirculation of periodontal blood flow, and radiography were performed. Established professional conditioning. The patented treatment we proposed: a children's phytogel for teeth and gums Karmolis was introduced into the pathological pockets and along the gingival margin, after which lasertophoresis was carried out according to the labile technique on the upper and lower jaws segmental. Fluctuorization, mouthguards, remedial gymnastics, self-massage – all these are the therapeutic measures offered by us.Results. After the treatment we carried out, the index of the indices improved, the speed and volume of blood flow in the periodontium increased, the temporal and masticatory muscles became less tense, all this indicates a favorable course of the therapy.Conclusions. Moderate CGP, aggravated by bruxism, are occupational diseases in limestone mining workers.

Relevance of the research topic. The authors found that various risk factors play a leading role in changing the clinical state of periodontal tissues. The aim is a comparative assessment of the clinical condition of periodontal tissues based on the correlation of hygienic and periodontal indices depending on age. Material and methods. A comprehensive clinical examination of 765 young people was conducted. The main group consisted of 70 (66.6%) patients with diagnosed chronic gingivitis and 145 (33.35%) patients with mild initial periodontitis due to the presence of conditionally pathogenic and periodontopathogenic types of microorganisms in the microbial biofilm. The control group was formed by 83 patients whose index evaluation revealed the condition of periodontal tissues in the form of clinically healthy gums with intact periodontal and clinically healthy gums with periodontal tissue loss, respectively, in 61.4 and 38.6% of cases of observations. Study results. In 61.4% of persons forming groups with clinically healthy gums, hygienic and periodontal indices are within normal values, in 38.6% of cases of persons there is a tendency to change them from the norm. In 47.7% and 52.3% of cases of individuals with gingivitis and in 48.3% and 51.7% of individuals with initial periodontitis, the OHI-S index correlates with the indicators of PMA, GI and SBI (p < 0.001, p = 0.315). Conclusions. Thus, the revealed changes in the indicators of hygienic and periodontal indices (the Chuprov conjugacy coefficient is 0.64 (p = 0.012), the Kraskel-Wallis criterion (H = 7.89, p < 0.05) makes it possible to clearly determine the clinical condition of periodontal tissues corresponding to modern European criteria.

Вступ. В даний час накопичено достатньо даних на користь того, що серце і судини можуть розглядатися як потенційні органи-мішені при гіпотиреозі. При цьому негативний вплив надає як маніфестний гіпотиреоз, так і субклінічний.Мета дослідженя: оцінити вплив субклінічного гіпотиреозу у хворих на стабільну ішемічну хворобу серця на клініку, деякі ехокардіографічні показники і на показники добового моніторування ЕКГ.Матеріал і методи дослідження. Обстежено 39 хворих зі стабільною ішемічною хворобою серця, у 19 був виявлений субклінічний гіпотиреоз. Проведено клінічне дослідження, ехокардіографія, добове моніторування ЕКГ, проба з 6-хвилинною ходьбою.Результати. Встановлено, що особливістю клінічних проявів стабільної стенокардії напруги у пацієнтів з субклінічним гіпотиреозом є частіші атипові ангінозні напади на тлі задишки, швидкої стомлюваності. Субклінічний гіпотиреоз у пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги ускладнює перебіг захворювання за рахунок достовірно частіших та довготривалих епізодів больової і безбольової ішемії міокарда з депресією сегмента ST (p <0,05), а також достовірно нижчими фракцією викиду лівого шлуночка і толерантністю до фізичних навантажень. У пацієнтів з субклінічним гіпотиреозом виявлені ознаки діастолічної дисфункції лівого шлуночка за псевдонормальним типом (78,9% хворих), тоді як у хворих зі збереженим тіреодним статусом достовірно частіше діагностували діастолічну дисфункцію лівого шлуночка з порушенням релаксації (85% випадків).Висновки. У хворих на стабільну ішемічну хворобу серця наявність субклінічного гіпотиреозу призводить до більш частої появи епізодів безбольової ішемії міокарда та формуванню нетиповою клінічної картини стабільної стенокардії, до ранньої появи неспецифічних симптомів хронічної серцевої недостатності і більш швидкого прогресування діастолічної дисфункції лівого шлуночка, що сприяє більш важкому перебігу захворювання. Дослідження змін показників кардіогемодинаміки у таких хворих дозволяє діагностувати хронічну серцеву недостатність на ранніх етапах її розвитку і відкриває перспективи своєчасного і адекватного лікування різних типів дисфункції міокарда.

The article presents data on the effect of a low-intensity diode laser and applications of adhesive plates based on biogel in the treatment of initial manifestations of chronic inflammation in periodontal tissues. Materials and methods. 3 equal randomized groups of 35 patients each with manifestations of chronic inflammation in periodontal tissues were created. In accordance with the protocol of local treatment, all patients underwent a complex of professional oral hygiene and motivation to conduct individual hygiene. In the main clinical subgroups, patients additionally received laser therapy and applications of adhesive plates on the gum, or treatment according to clinical protocols of StAR, 2001. The quantitative assessment of the periodontal condition was carried out using OHI-S indices – SBI, PMA, GI, PI. The aim of the study is to evaluate the change in hygienic and periodontal indices in patients with early manifestations of chronic inflammation in periodontal tissues after using laser therapy in combination with applications of adhesive plates based on biogel and methods of local treatment according to the clinical protocols of Dental Association of Russia, 2001. Results. A comparative evaluation of the effectiveness of the effect of a diode laser and applications of adhesive plates based on biogel and local treatment according to the clinical protocols of Dental Association of Russia, 2001 was confirmed by dynamic observation and monitoring of changes in reversible and irreversible indices. Conclusions. The observed qualitative decrease in indices in patients against the background of laser therapy and applications of adhesive plates based on biogel from the initial indicators was 8.2, 7.3 and 3.4 times for OHI-S, 7.2, 6.8 and 1.9 times for PMA, 5.9, 3.9, 2.6 times for SBI, 6.2, 4.5, 0.98 times for GI times, for PI 6,3,1 and 0.57 times (p < 0.001). In clinical subgroups, against the background of local treatment, according to the clinical protocols of Dental Association of Russia, 2001, the decrease in the index of OHY-S from the initial indicators occurred 3.3, 4.4, 1.8 times, for the PMA index 2.3, 4.5 times, for the SBI index 3.0, 2.6 times, for the GI index on average 2.1 times, for the PI index 2.5, 1.4 times, while its increase was observed in the subgroup with clinically intact periodontal disease by 6 months of dynamic follow-up and a decrease by 1.4 times by the year of follow-up (p < 0.001).