The purpose of the article is to analyze the peculiarities of the market demand of agricultural producers for advisory services in Ukraine Research methods. The theoretical basis of the article was the dialectical method of cognition and systematic method for research of peculiarities of the market demand for advisory services in Ukraine. The main methods of the article were: questionnaire and comparative analysis. Research results. The choice of producers for the questionnaire was fulfilled on two criteria: the size of the land use area and geographical location. The four most significant groups of agricultural producers for the research were identified: large agricultural enterprises (with a land use area of 5000 ha and above), medium-sized agricultural enterprises (500 to 5000 ha), farms (50 to 500 ha) and small producers (small farms and owners of land shares – from 2 to 50 ha). The selection of a retrospective sample of representatives of agricultural enterprises for the questionnaire have been substantiated to ensure the reliability of the research. The peculiarities of the market demand of agricultural producers for advisory services was carried out on the basis of the questionnaire method and polling method. Scientific novelty. The differentiated approach to the provision of advisory services have been proposed depending of peculiarities of the market demand for it by agricultural producers. Practical significance. Differentiation of the list of advisory services and methods of their provision, depending of features of market demand for them, will promote to increase both the effectiveness of advisory services and the efficiency of economic and personal activities of agricultural producers.

Шляхи цифрової трансформації сільськогосподарського дорадництва в Україні Мета статті-обґрунтувати доцільність створення бінарної системи дорадництва, яка представлена структурою класичного дорадництва, провідними аграрними закладами вищої освіти (ЗВО), науковими установами з використанням технологічної вебплатформи електронного дорадництва. Визначити роль громадської організації «Національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України» (НАСДСУ) у трансформаційних процесах. Методика дослідження. Застосовано методологію цифрової та інформаційної економіки, методи економічного й статистичного аналізу, теорію створення, накопичення, монетизації та амортизації інформації для обґрунтування використання бінарної системи дорадництва. Результати дослідження. Проаналізовано досвід становлення інституції та практичного впровадження системи дорадництва на початку 2000-х років за рахунок централізованих бюджетних ресурсів. Зроблено висновок, що на той час у дорадництва практично була відсутня системна клієнтська база та наявний суттєвий недолік-відсутність платформи для накопичення знань з актуальних питань розвитку сільських територій. Наведено результати дослідження щодо затребуваності дорадчих послуг поряд із констатацією суттєвого низького використання основних технологій на рівні домогосподарств малих товаровиробників. Проаналізовано потенціал наукового й дорадчого забезпечення, поряд із потенційними клієнтами системи сільськогосподарського дорадництва. Визначено, що в системі надання дорадчих послуг, незважаючи на наявний потенціал, в незначному ступені були задіяні аграрні університети та наукові установи. При цьому задекларований дорадчий потенціал пропонувався здебільшого формально. Запропоновано концепцію системи бінарного дорадництва як поєднання на базі цифрової платформи зусиль професійної науки з діяльністю сертифікованих дорадників. Акцентовано увагу як на збереженні соціально орієнтованих дорадчих послуг, так і монетизації даної діяльності з використанням потенціалу цифрової платформи, а також пріоритетні напрями накопичення знань по ключових питаннях аграрної сфери. Елементи наукової новизни. Запропоновано напрями цифрової трансформації сільськогосподарського дорадництва з поєднанням професійних сертифікованих дорадників, освітніх та наукових установ на базі цифрової електронної платформи.

Сільські території як об'єкт управління у контексті їхньої нормативно-правової інтерпретаціїМета статті − проаналізувати положення вітчизняних нормативно-правових актів щодо використання та змістовної інтерпретації поняття «сільські території» («сільська місцевість») під кутом розгляду як об'єкта управління.Методика дослідження. Теоретичним базисом статті слугували діалектичний метод пізнання й системний метод в управлінні розвитком складових сільських територій України та положення нормативно-правових актів з регламентації даних питань. У процесі дослідження використано функціональний та порівняльний аналіз.Результати дослідження. Проаналізовано практику використання та змістовну інтерпретацію поняття «сільські території» («сільська місцевість») з аналізом характеристики по чотирьох нормативно-правових актах держави. Встановлено використання трьох критеріїв для характеристики цих термінів − територіального, виробничого та поселенського. Елементи наукової новизни. Запропоновано диференціювати підхід до інтерпретації поняття «сільські території» («сільська місцевість») при підготовці профільних і непрофільних нормативно-правових актів та наведено приклади відповідної їх характеристики.Практична значущість. Диференціювання підходу та критеріїв для характеристики поняття «сільські території» («сільська місцевість») у процесі підготовки профільних і непрофільних нормативно-правових актів сприятиме раціоналізації законотворчої роботи та більш чіткому визначенню складових частин даних територій як об'єктів управління. Бібліогр.: 26.Ключові слова: сільські території; сільська місцевість; управління; адміністративно-територіальна одиниця; об 'єкт управління; суб'єкт управління; нормативно-правова діяльність.

The purpose of the article is to consider of organizational components of management production and bioethanol use and peculiarities of advisory support of indicated processes. Research methods - the theoretical basis of the article was the dialectical method of cognition and systematic method for advisory support of production management and bioethanol use processes. The results of research have been obtained via use such main methods as analysis and generalization. Using the analyses method a comparison of individual organizational components of process of production management and bioethanol use was made. Based on the method of generalization, four more significant groups of organizational components of management are identified and the features of information and consulting support for their implementation are identified. Research results. The expediency of deepening the coordination at different levels of government in Ukraine of the processes development of bioethanol production and use is proved, which is due to such main factors: the preservation of crop production as a traditional type of economic activity, the intensification of efforts to ensure state energy independence by increasing the production of alternative renewable fuels and increase the level of value-added in the agricultural sector. The set of organizational components of management along the chains of bioethanol production and use with the allocation of four basic ones is summarized. The importance of information and consulting support for the organizational components of the bioethanol production and use was emphasized, which will become a prerequisite for increasing the production of this type of alternative renewable fuel. Scientific novelty. As a results of the generalization, four groups of basic organizational components for managing of the processes of bioethanol production and use have been distinguished: institutional, organizational and economic, organizational and technical, organizational and structural. The grounding and implementation of management decisions on the bioethanol production and use is proposed to be carried out on the basis of an alternative approach with the choice of individual organizational components of management, which are more appropriate in specific business conditions. Practical significance. The results of the study can be used to formulate strategic and program documents for managing the processes of bioethanol production and use. The effect of their implementation can be assessed by multilevel indicators. At the business level, the effect can be determined by: assessing the volume of bioethanol production and saving costs from the use of bioethanol in performing of economic operations. At the macroeconomic level, the effect can be determined by the level of decrease in dependence on imported energy supplies, by the increase in the level of added value in the agrarian sector and so on. Tabl.: 2. Figs.: 4. Refs.: 23.

Характеристика ключових суб'єктів інформаційно-консультаційної діяльності в Україні Мета статті-охарактеризувати ключові суб'єкти інформаційно-консультаційної діяльності в Україні. Методика дослідження. За теоретичний базис статті слугували діалектичний метод пізнання, системний метод щодо характеристики ключових суб'єктів інформаційно-консультаційної діяльності в Україні та положення нормативно-правових актів з регламентації згаданих питань. Використано функціональний та порівняльний аналіз. Результати дослідження. Проаналізовано особливості надання інформаційно-консультаційних послуг суб'єктами дорадництва для сільськогосподарських товаровиробників та населення сільських територій України. Визначено господарські потреби основних груп сільськогосподарських товаровиробників та відповідні для них потреби в інформаційно-консультаційному забезпеченні. Елементи наукової новизни. Запропоновано диференціювати підхід до характеристики суб'єктів інформаційно-консультаційної діяльності, загальну сукупність яких в Україні узагальнено до шести найбільш характерних груп за відповідними секторами: державного, науки і освіти, приватного, фермерських організацій або організацій виробників, неурядових організацій, дорадництва та інформаційних і консультаційних послуг. Практична значущість. Диференційоване урахування можливостей суб'єктів надання інформаційноконсультаційних послуг створить передумови підвищення суспільної ефективності системи дорадництва України. Рис.: 1. Бібліогр.: 12. Ключові слова: групи сільськогосподарських товаровиробників; сільське населення; дорадництво; групи суб'єктів інформаційно-консультаційної діяльності; механізми дорадництва; суспільна ефективність.