У статті розглянуто сучасні підходи до формування ефективної системи управління персоналом виробничого підприємства, котрі формуються на засадах широкого застосування нових інформаційних та цифрових технологій у виробничому процесі. Визначено, що формування цифрової економіки має наслідком трансформацію загальної системи виробничих відносин, в тому числі – у сфері праці, внаслідок чого змінюються умови праці та виникають нові форми зайнятості працівників. Усе це має наслідком суттєве ускладнення системи управління персоналом та призводить до необхідності розширення оперативного контролю за виконанням виробничих завдань з боку управлінського контуру суб’єкта господарювання. Доведено, що ключовим елементом, котрий дозволяє вирішувати зазначені проблеми, стає широка інтеграція в систему управління персоналом підприємства нових цифрових програмних рішень, котрі здатні ефективно взаємодіяти з виробничими мережами і функціонувати в режимі онлайн у якості контролюючих елементів управлінського контуру на усіх рівнях бізнес-процесів підприємства. Визначено, що підвищення ефективності системи управління персоналом на сучасному підприємстві неможливе без впровадження цифрових технологій не лише у виробничий процес, але й у систему управління персоналом суб’єкта господарювання загалом. Доведено, що застосування спеціалізованих інформаційних рішень в процесі формування інтегрованих цифрових систем управління персоналу підприємства є об’єктивною необхідністю в сучасних умовах господарювання і саме воно визначає ефективність реалізації управлінських функцій менеджментом підприємства

Метою дослідження є виявлення особливостей організації та розвитку комплексних виробництв із переробки олійних технічних культур на біопаливо в Україні, а також основних проблем, що «гальмують» створення власного бізнесу у даній сфері. Сформовано відповідні висновки та надано власні пропозиції, що удосконалюватимуть та стимулюватимуть процеси організації підприємств із виробництва біопалива на основі біомаси у нашій державі

У статті обґрунтовано авторський підхід до формування регуляторного механізму активізації рекреаційної діяльності через інституціоналізацію еколого-економічного впливу територіальних громад на суб’єкти рекреаційного лісокористування з урахуванням широкого спектра можливостей, що сформувалися внаслідок поглиблення децентралізації, зокрема дерегуляції земельних відносин. Встановлено, що інституціоналізація еколого-економічного впливу територіальних громад на суб’єкти рекреаційного лісокористування має охоплювати комплекс інструментів економічного стимулювання та інструментів дотримання вимог природоохоронного законодавства, щоб підвищувати заінтересованість виробників даного виду рекреаційних послуг супроводжувати процеси господарського освоєння природно-рекреаційного потенціалу лісів перманентним відтворенням асиміляційної місткості лісових біогеоценозів. Обґрунтовано, що інституціоналізація інструментів еколого-економічного впливу місцевого самоврядування на суб’єкти рекреаційного підприємництва дасть змогу отримати економічний та екологічний ефект як для лісового господарства, так і для місцевого господарського комплексу в цілому, зокрема в частині розширеного відтворення ресурсно-виробничого потенціалу суміжних видів діяльності (місцевої будівельної індустрії, сектору переробки деревини, сектору виробництва будівельних дерев’яних конструкцій, громадського харчування та роздрібної торгівлі). Доведено, що економічний ефект полягатиме у підвищенні комплексності використання лісоресурсного потенціалу, комерціалізації корисних властивостей лісових біогеоценозів, додатковому залученні у господарський обіг самозаліснених та малопродуктивних сільськогосподарських угідь. Встановлено, що екологічний ефект знайде свій прояв у зміцненні екологічної стійкості лісових біогеоценозів, збереженні та примноженні лісового біорізноманіття, покращенні природоохоронних функцій лісів. Доведено, що ключовим елементом інституціоналізації еколого-економічного впливу місцевого самоврядування на процеси рекреаційного лісокористування має стати створення у структурі бюджетів територіальних громад спеціального фонду розвитку лісового господарства, а одним з пріоритетів цільового використання акумульованих в ньому коштів має бути також господарське освоєння природно-рекреаційного потенціалу лісів.

The main purpose of the article is to present the main socio-economic consequences of the war in Ukraine from the standpoint of its negative impact on the economy and society on the national (Ukraine), regional (Europe) and global (the world) scale. In this context, the paper presents and compares forecasts of socio-economic development of Ukraine, which were formulated before the war with forecasts taking into account the war, as well as analyzes of disturbances in the socio-economic development of the world, region and state resulting from the war in Ukraine. The conclusions formulated by the authors were developed on the basis of the consequences of the first three months of the war. When a full-scale war was started by Russia on February 24, 2022, the most pessimistic scenarios not only for the economy of Ukraine, Europe and Central Asia but also the world economy in general for the next 3–5 years unfolded. According to various estimates of Ukrainian and international financial institutions, the decline in Ukraine’s real GDP in 2022 could reach 30%–45%, provided that the hostilities do not spread to other regions of Ukraine, and that the country receives continued support from its allies. Any significant changes leading to an improvement or deterioration in the situation will require a verification of the information provided. Nonetheless, regardless of the all the possible scenarios, the war in Ukraine will have the greatest catastrophic socio-economic consequences for Ukraine, Europe, and the world compared to the consequences of all the previous world crises. Therefore, the response of the world community to all the challenges caused by the war in Ukraine must also be adequate, timely and systematic, laying the foundations for the formation of the future world system of financial, food, energy and military security of mankind.