Метою статті є дослідження напрацювань забезпечення бюджетної безпеки в контексті її факторного впливу на соціально-економічний розвиток країни, визначення сучасного стану та перспектив удосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки. Ґрунтуючись на дослідженні стратегічних планів соціально-економічного розвитку через опрацювання положень Національної економічній стратегії на період до 2030 року та Стратегії людського розвитку, доведено залежність успішності реалізації стратегічних та оперативних цілей соціально-економічного розвитку країни від рівня бюджетної безпеки. У процесі дослідження сучасного стану бюджетної безпеки проаналізовано показники виконання Державного бюджету України та його дефіциту, ВВП України, загального дефіциту сектора державного управління, виконання зведеного бюджету України, сукупності платежів щодо обслуговування та погашення державного боргу за 2021 рік. На їх підставі визначено нормативно закріплені індикатори бюджетної безпеки за вищевказаний період, аналіз яких з урахуванням проведеного раніше системного дослідження одного зі співавторів цієї статті за період 2010-2021 рр. засвідчив надзвичайно низький рівень бюджетної безпеки країни. Із метою вдосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки досліджено підходи різних науковців, що дозволило мотивувати необхідність уточнення першого з нормативно закріплених індикаторів (оновлений: частка дефіциту/профіциту зведеного бюджету до ВВП) та розширити існуючу нормативну систему індикаторів бюджетної безпеки шляхом доповнення її такими показниками: рівень тінізації доходів зведеного бюджету, рівень виконання дохідної частини зведеного бюджету; рівень виконання видаткової частини зведеного бюджету. На подальший розвиток існуючої нормативно закріпленої методики оцінювання бюджетної безпеки сформовано граничні значення перерахованих показників, а також оновлено вагові коефіцієнти щодо всієї сукупності індикаторів задля обрахунку кінцевого показника бюджетної безпеки в складі фінансової безпеки, а отже, і економічної безпеки країни. Реалізація на практиці запропонованих новацій щодо оцінювання рівня бюджетної безпеки сприятиме підвищенню вірогідності її показників, вчасному реагуванню на загрозливі зміни рівня бюджетної безпеки, а отже, підвищить рівень управління нею. Це, у свою чергу, уможливить безперебійність фінансового забезпечення реалізації цілей і завдань соціально-економічного розвитку нашої країни.

В статті проаналізовано праці вітчизняних вчених, які розглядали проблеми державної політики, зокрема в сфері правоохоронної діяльності. Мета статті полягає в здійснені аналізу проблем державної політики щодо запобігання та протидії економічній злочинності. В процесі дослідження було встановлено, що системні проблеми державної політики запобігання та протидії економічній злочинності проявляються як у внутрішньому, так і зовнішньому середовищі. В статті охарактеризовано складові гарантування економічної безпеки держави, такі як: правоохоронна система держави, система регулювання економічних відносин в державі, система профілактики економічної злочинності, просвітницька діяльність держави, соціальна політика держави. Проведений аналіз показав існування сукупності бар'єрів, що стосуються реформування правоохоронної системи. На основі аналізу сукупності бар'єрів, які розглядають вчені, нами визначено системні проблеми державної політики запобігання та протидії економічній злочинності, на вирішення яких необхідно звернути увагу, що в свою чергу підвищить рівень економічної безпеки держави.

Економічна злочинність безумовно впливає на систему економічної безпеки держави, адже є деструктивним фактором, що руйнує систему економічних відносин різних рівнів як зсередини, так і ззовні. Зважаючи на те, що економічна злочинність знаходиться в об’єктно-предметному полі економічних наук та є загрозою економічній безпеці держави, її варто внести в поле економічних наук, що вивчають економічну безпеку держави. Аналіз наукових джерел дав можливість згрупувати усі підходи відповідно до того як їх тлумачать автори, а саме: кримінально карані корисливі діяння; вид злочинів; протиправна діяльність; соціально-економічне явище; умисні корисливі злочини; діяння у сфері економічних відносин; порушення інтересів; джерела тіньової економіки; корисливі зазіхання; навмисні або необережні діяння. Аналіз наведених підходів до тлумачення змісту поняття «економічні загрози» дав можливість виявити його багатовекторність, через те, що економічні злочини є об’єктом різних галузей права, зокрема, господарського, земельного, екологічного, адміністративного, міжнародного та кримінального; економічні злочини знаходяться на перетині інтересів сукупності учасників суспільних відносин, а саме: підприємств; державних органів; фінансово-кредитних установ; міжнародних організацій; громадських організацій; громадян та груп осіб; економічні злочини є об’єктом дослідження сукупності наук, зокрема, економічних, соціальних, юридичних, державного управління, технічних. Усвідомлення об’єктно-предметного поля визначення економічної злочинності дало можливість запропонувати під економічними злочинами розуміти загрози економічній безпеці держави, що полягають у здійсненні протиправної економічної діяльності (економічні процеси, відносини, операції) або порушення вимог щодо легальної економічної діяльності для задоволення корисливих інтересів особи або групи осіб.

The methods of formation and implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing the economic security of the state were studied. Attention is drawn to threats to the economic security of the state or violations of the requirements for legal economic activity, which lead to an imbalance of the state's economic system, a violation of economic freedom, a decrease in the state's reputation as an international actor, as a result of which the effectiveness of law enforcement, social, defense, and other functions of the state decreases. On the basis of research on the principles, components of the information and communication system of formation, directions and objects of state policy, the idea of preventing and countering economic crime in the system of guaranteeing the economic security of the state through the proposed mechanisms of prevention and overcoming this problem is revealed.The complexity of the content and consequences of economic crime and so many multi-vector and defining systemic crises that state policy cannot be implemented only within the limits of the state's legal policy. The state policy of preventing and countering economic crime should be complex, systematic, permanent, and changeable, which requires the use of state policy mechanisms in various spheres of public life. the significant impact of economic crime on the level of national security of the state determines the need for the interaction of various subjects of state policy implementation in the security, social, informational, economic, law enforcement, international and other spheres. This will make it possible to effectively implement tools for both overcoming the consequences of economic crime and eliminating the causes of its appearance, on the one hand, and on the other hand, it will be a strong basis for combating economic crime as a threat to national security. In this article, the issue of identifying the consequences of economic crime is considered in the context of identifying the properties of economic crime as a threat to the economic security of the state. This work has developed methodological provisions for the formation and implementation of the state policy of prevention and counteraction of economic crime in the system of guaranteeing the economic security of the state, which are organized according to a certain order, which involves a set of consecutive stages. The initial provisions of the state policy were substantiated and developed, the directions of its transformation and the key methods of implementing reforms were determined.

The greatest influence on the level of economic security of the state is exerted by the consequences of economic crime, manifested in the socio-economic sphere. The socio-economic consequences of economic crime are extremely important from the point of view of their elimination and prevention in the future, they are direct indicators of the level of economic security of the state. Thus, economic crime leads to the growth of the shadow sector and, as a result, a lack of budget revenues, which is reflected in the country’s public debt; a high level of economic crime affects the state’s competitiveness, because it determines the state of the economy and affects the effectiveness of the country’s government; lowers the level of the business environment and leads to a low level of infrastructure. Economic consequences lead to social consequences that affect the gap between the incomes of the population and their quality of life. The conducted research made it possible to identify a set of socio-economic consequences of economic crime, including: the formation of a package of debt obligations to external institutions to cover the deficit of own budget funds, which is caused, among other things, by various types of economic crimes, which leads to the emergence of threats in the national system security in general and economic security in particular; a decrease in the level of the country’s competitiveness as an international agent as a result of unsuccessful economic policy and government activity, which favors the emergence and development of destructive processes in the country’s economic security system; the differentiation of society according to the level of income and access to various social benefits, which determines the quality of life of the population, and therefore forms the level of the country's development, which is the basis for the formation of national security in general and economic security in particular.