No abstract

The aim of the article is to study the theoretical foundations and develop methodological, methodological and organizational approaches to management accounting in state institutions of higher education in Ukraine in the conditions of sustainable development goals implementation. Authors in the article suggest the distribution of activities, as well as the types of productive products of mentioned entities within them. A new concept of the planned cluster of management accounting in state institutions of higher education has been suggested for the development of budget planning. In the context of accounting cluster formation the model of coding of analytical accounts on the expenses accounts is offered, and also correlation of the last and codes of economic classification of expenses, a managerial reporting package is recommended for application. Within the control and analytical management accounting clusters of state institutions of higher education the adaptation of the general procedure of responsibility centers assessment is motivated, the composition of performance indicators is specified and the updated nomenclature of performance indicators is formed. In order to monitor the level of introduction of management accounting in the practice of state institutions of higher education, a model is formed, which is based on the calculation of an integrated indicator of the level of implementation of the latter; approbation of the developed model on the example of state institutions of higher education in Zhytomyr allowed to determine the leader who showed high results, leading the list of the latter.

Реформування механізму державного управління в України в умовах сукупної дії ризиків внутрішнього та зовнішнього характеру потребує зосередження уваги на бюджетній безпеці. У контексті цього розбудова державної фінансово-контрольної діяльності через її інституалізацію є важливим фактором досягнення останньої. З метою реалізації цього завдання в роботі запропоновано авторську дефініцію «інституалізація державної фінансово-контрольної діяльності», під якою пропонується розуміти процес ідентифікації відповідних інститутів, формалізації та систематизації фундаментальних положень (об’єкт, мета, принципи, функції, завдання, форми, норми) такої діяльності цих інститутів зокрема і в цілому або в контексті відповідного фокусного запиту. Опрацювання чинного нормативно-правового поля і наукових підходів дозволило ідентифікувати та систематизувати інституційні засади щодо кожного з виокремлених інститутів такої діяльності, а саме: Рахункової палати України, Державної аудиторської служби України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, Державної служби фінансового моніторингу України. Щодо кожного з них виокремлено мету, функції, завдання, повноваження, форми контрольної діяльності та нормативне забезпечення в контексті фокусного запиту – сприяння досягнення бюджетної безпеки. Це дозволило згенерувати матрицю інституалізації власне державної фінансово-контрольної діяльності як інструмента досягнення бюджетної безпеки, яка містить мету, предмет, об’єкти, суб’єкти, принципи, функції, завдання, форми та норми. Її реалізація сприятиме оздоровленню не тільки економіки нашого суспільства, а й його морально-духовної сфери, а синергічний ефект таких зрушень забезпечить отримання реальних дієвих результатів на шляху реалізації Україною цілей сталого розвитку.

Reforming the general government sector in Ukraine requires a focus on preventive measures for combating economic crimes in the field of public funds and other property. In this context, the effective state audit, carried out by the Accounting Chamber of Ukraine as the highest audit body in the country, is an effective tool to prevent crimes. Elaboration of the current regulatory framework and international documents on the preliminary state audit allowed justifying the separation of such subtypes as: preliminary audit of the draft main financial and planning document of the country - the State Budget; preliminary audit of actual transactions in public funds and other state-owned property. To build the theoretical basis of the mechanism of preliminary state audit, such terminological components with their subsequent interpretations as: budget debt, budget financial debt, future illegitimate debt, actual illegitimate debt are formed. In order to optimize the work on the preliminary audit of actual transactions, the following areas are proposed to identify: preliminary audit of the public funds use within the execution of the State budget (expenditures of the State budget); preliminary audit of the public funds use within the framework of budget estimates and plans for the use of budget funds (expenditures of funds managers and recipients of budget funds); preliminary audit of other state-owned and the procedure for conducting such audit. Keywords: preliminary state audit, Accounting Chamber, economic crimes, public funds, budget.

Метою статті є дослідження напрацювань забезпечення бюджетної безпеки в контексті її факторного впливу на соціально-економічний розвиток країни, визначення сучасного стану та перспектив удосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки. Ґрунтуючись на дослідженні стратегічних планів соціально-економічного розвитку через опрацювання положень Національної економічній стратегії на період до 2030 року та Стратегії людського розвитку, доведено залежність успішності реалізації стратегічних та оперативних цілей соціально-економічного розвитку країни від рівня бюджетної безпеки. У процесі дослідження сучасного стану бюджетної безпеки проаналізовано показники виконання Державного бюджету України та його дефіциту, ВВП України, загального дефіциту сектора державного управління, виконання зведеного бюджету України, сукупності платежів щодо обслуговування та погашення державного боргу за 2021 рік. На їх підставі визначено нормативно закріплені індикатори бюджетної безпеки за вищевказаний період, аналіз яких з урахуванням проведеного раніше системного дослідження одного зі співавторів цієї статті за період 2010-2021 рр. засвідчив надзвичайно низький рівень бюджетної безпеки країни. Із метою вдосконалення методики оцінювання бюджетної безпеки досліджено підходи різних науковців, що дозволило мотивувати необхідність уточнення першого з нормативно закріплених індикаторів (оновлений: частка дефіциту/профіциту зведеного бюджету до ВВП) та розширити існуючу нормативну систему індикаторів бюджетної безпеки шляхом доповнення її такими показниками: рівень тінізації доходів зведеного бюджету, рівень виконання дохідної частини зведеного бюджету; рівень виконання видаткової частини зведеного бюджету. На подальший розвиток існуючої нормативно закріпленої методики оцінювання бюджетної безпеки сформовано граничні значення перерахованих показників, а також оновлено вагові коефіцієнти щодо всієї сукупності індикаторів задля обрахунку кінцевого показника бюджетної безпеки в складі фінансової безпеки, а отже, і економічної безпеки країни. Реалізація на практиці запропонованих новацій щодо оцінювання рівня бюджетної безпеки сприятиме підвищенню вірогідності її показників, вчасному реагуванню на загрозливі зміни рівня бюджетної безпеки, а отже, підвищить рівень управління нею. Це, у свою чергу, уможливить безперебійність фінансового забезпечення реалізації цілей і завдань соціально-економічного розвитку нашої країни.