No abstract

No abstract

Реформування механізму державного управління в України в умовах сукупної дії ризиків внутрішнього та зовнішнього характеру потребує зосередження уваги на бюджетній безпеці. У контексті цього розбудова державної фінансово-контрольної діяльності через її інституалізацію є важливим фактором досягнення останньої. З метою реалізації цього завдання в роботі запропоновано авторську дефініцію «інституалізація державної фінансово-контрольної діяльності», під якою пропонується розуміти процес ідентифікації відповідних інститутів, формалізації та систематизації фундаментальних положень (об’єкт, мета, принципи, функції, завдання, форми, норми) такої діяльності цих інститутів зокрема і в цілому або в контексті відповідного фокусного запиту. Опрацювання чинного нормативно-правового поля і наукових підходів дозволило ідентифікувати та систематизувати інституційні засади щодо кожного з виокремлених інститутів такої діяльності, а саме: Рахункової палати України, Державної аудиторської служби України, Державної податкової служби України, Державної митної служби України, Державної казначейської служби України, Державної служби фінансового моніторингу України. Щодо кожного з них виокремлено мету, функції, завдання, повноваження, форми контрольної діяльності та нормативне забезпечення в контексті фокусного запиту – сприяння досягнення бюджетної безпеки. Це дозволило згенерувати матрицю інституалізації власне державної фінансово-контрольної діяльності як інструмента досягнення бюджетної безпеки, яка містить мету, предмет, об’єкти, суб’єкти, принципи, функції, завдання, форми та норми. Її реалізація сприятиме оздоровленню не тільки економіки нашого суспільства, а й його морально-духовної сфери, а синергічний ефект таких зрушень забезпечить отримання реальних дієвих результатів на шляху реалізації Україною цілей сталого розвитку.

Проблемою міжнародної співпраці в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму зацікавилося багато вчених у різних наукових галузях. Проте у дослідженнях не існує однозначного та обгрунтованого підходу до побудови комплексного механізму державного управління міжнародною співпрацею в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму. В статті критично проаналізовано механізми державного управління в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму та обгрунтовано напрями міжнародної взаємодії в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму, зокрема: 1) міжнародна співпраця між окремими країнами; 2) міжнародна співпраця з міжнародними організаціями; 3) співпраця із міжнародними поліцейськими організаціями. Досліджено властивості різних форм взаємодії, що стало основою для розробки комплексного механізму державного управління міжнародною співпрацею в сфері запобігання та протидії фінансуванню тероризму. Такий механізм передбачає ідентифікацію спеціальних властивостей форм взаємодії; визначення сфер якими відбувається взаємодія (правоохоронна, безпекова, соціальна, економічна); визначення ключових механізмів державного механізму, які передбачають наступні напрями розвитку (комплекс заходів із протидії фінансуванню тероризму; механізм моніторингу за фінансовими операціями; заходи із впровадження міжнародних стандартів ФАТФ; заходи щодо прозорості фінансових операцій). В статті удосконалено механізми державного управління, як-от: кримінально-правовий; інформаційнокомунікаційний; контрольно-моніторинговий, що сприяє підвищенню рейтингу за методикою ФАТФ; підвищенню рівня національної безпеки; зниженню рівня злочинності та підвищенню результативності заходів. Many scientists in various fields of interest have become interested in the problem of international cooperation in the field of prevention and counteraction to terrorist financing. However, research does not have an unambiguous and sound approach to building a comprehensive mechanism for public administration of international cooperation in the field of prevention and counteraction to terrorist financing. The article critically analyzes the mechanisms of public administration in the field of prevention and counteraction to terrorist financing and substantiates the directions of international cooperation in the field of prevention and counteraction to terrorist financing, in particular: 1) international cooperation between individual countries; 2) internationalКлючові слова: тероризм, терористична діяльність, фінансування тероризму, запобігання та протидія фінансуванню тероризму, легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом.

Анотація. Під впливом сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій розширюються способи фінансування тероризму. Встановлено, що для розробки дієвих заходів та інструментів виявлення нових загроз необхідне ґрунтовне вивчення таких схем та способів. Метою дослідження є розкриття особливостей DarkNet, криптовалюти та їх впливу на державну безпеку, що стане основою для удосконалення державного управління протидією фінансуванню тероризму. В статті розкрито напрями використання DarkNet для терористичних цілей. Особливу увагу приділено фінансуванню тероризму через DarkNet з використанням в якості платіжного засобу криптовалюти. Охарактеризовано криптовалюту та її переваги з двох сторін -як сучасний платіжний засіб (відсутність комісії за здійснення переказів між країнами; обмежений обсяг випуску; доступність в будь-який момент часу) та як інструмент відмивання грошей, джерело фінансування тероризму (відсутність регулювання емісії; анонімність; недостатній рівень безпеки збереження; складність контролю переказів). Враховуючи наведені переваги та їх вплив на економіку, держава визначає статус криптовалюти на своїй території. Наведені приклади використання криптовалюти в світі з метою фінансування тероризму. Встановлено, що для України, як лідера в світі за використанням цифрової валюти, необхідне чітке закріплення її правового статусу та встановлення обмежувальних правових норм для протидії несприятливим явищам. Це дозволить врегулювати її використання в господарській діяльності та створить умови для боротьби правоохоронних органів із залученням цифрових валют в злочинній діяльності. Обґрунтована нагальна потреба у розробці нових методів та заходів для відстеження та аналізу використання терористами DarkNet. Частина заходів повинна бути пов'язана з пошуком програмного забезпечення, що дозволить покращити каталогізацію глибоких веб-сайтів.