Кузьмінський А. І., Тарасенкова Н. А., Акуленко І. А. Інновації в методології методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи. У статті обґрунтовано необхідність звернення до методології діатропічного підходу, схарактеризовано сутність діатропічних процедур і проілюстровано їх утілення в конструюванні змісту методичної підготовки майбутнього вчителя математики профільної школи.

У статті констатовано ідеї перших теорій наукового управління, автори яких,спираючись на власний досвід і спостереження, виділяли якості, котрими, на їх думку, повиненволодіти керівник, щоб його діяльність була ефективною. Виокремлено ідеї сучасних концепцій,що виходять з того, що один стиль керівництва не може бути найефективнішим у всіх випадках.Керівництво має бути ситуативним, гнучким. Процес формування педагогічної команди розкритояк створення єдиного, цілісного колективу викладачів, який здатний ефективно досягати цілейконкретного проекту. Контекст командоутворення складається з багатьох питань, які умовноподіляють на три групи, що складають основні напрями роботи щодо командоутворення якіпредставлено у статті. Показано шляхи вирішення проблеми формування конфліктологічноїкомпетентності майбутніх менеджерів освіти, специфіка причин та соціально-педагогічні умови створення безконфліктного освітнього середовища в закладах освіти. Приділено увагу організаціїконтрольно-діагностичної діяльності, адже за цієї діяльності приймаються управлінські рішеннядля регулювання об’єкта, який контролювався. В основі контрольно-діагностичної діяльностікерівника закладу освіти, що займає провідне місце, лежать два види управлінської діяльності(перцептивний, комунікативний), що обґрунтовані у статті. Надзвичайно важливими для контролюуправління є функції, що мають між собою тісний зв’язок та реалізуються його суб’єктами:інформаційна (створює масив інформації щодо якості освіти в закладі освіти); діагностична(фіксує реальний стан якості освіти у закладі освіти); оцінювальна (дає кількісно-якісну оцінкуоб’єктів освітнього процесу у закладі освіти на основі певного набору критеріїв та показників);коригувальна (мінімізує вплив негативних факторів в освітньому процесі); прогностична (формуєстратегію і тактику розвитку освіти у закладі освіти); управлінська (відстежує ефективність тарезультати прийняти рішень, розроблених програм); превентивна (виявляє небажані відхилення тазапобігання негативним наслідкам); комунікаційна (уможливлює зворотній зв’язок, забезпечуєнадання інформації для виконання діагностичної функції).

У статті розглядається підготовка фахівців у ЗВО в умовах дистанційного навчання.Показано переваги дистанційного навчання. Визначаються характерні риси дистанційного навчанняу підготовці студентів та в провадження цих технологій у навчальний процес ЗВО.Пандемія призвела до суттєвих змін у сфері освіти всієї планети, викликала вона освітні проблемиі в Україні. На початку карантину навесні 2020 року всі заклади освіти в авральному режиміперейшли на дистанційне навчання. Розкрито роль громадських та міжнародних організацій під часвпровадження карантину в умовах COVID-19, які частково взяли на себе виконання функцій органівдержавної та місцевої влади. Перераховано заходи з підтримки дистанційного викладання та навчання, що реалізовані В Україні.Наразі МОН планує запропонувати нові телеуроки, які розробляють ГО «Освіторія» у співпраці зМіністерством цифрової трансформації і будуть транслюватимуться на безкоштовній платформі.З’ясовано, що ефективність педагогічного супроводу в процесі дистанційного навчання досягаєтьсянаступними умовами: наявністю у студентів комп’ютерної грамотності, обліку психологічнихзакономірностей сприйняття, пам’яті, уваги та вікових особливостей студентів, їх індивідуальнихта особистісних особливостей, створення психологічного комфорту, що включає в себе здатністьвикладача до діалогу засобами інформаційних технологій, знайти індивідуальний підхід достудентів, здійснення особливим чином організованого самоконтролю студентів та систематичногоконтролю педагога за узагальненням знань, передбаченого при розробці відповідних навчальнихпрограм, володіння студентами навичками самостійної роботи, забезпечення ефективного взаємодіївсіх компонентів системи дистанційного навчання.Кожній країні потрібно розбудувати свій потенціал щодо забезпечення моделей змішаногонавчання. Всі заклади освіти повинні бути краще підготовлені (за необхідності) до переходу: відочного до дистанційного навчання. Це захистить освіту і створить можливості для більшіндивідуалізованих підходів до викладання та навчання не тільки під час майбутніх пандемій, але іпід час інших потрясінь, таких, наприклад, як стихійні лиха, що можливо при розробці гнучкихнавчальних програм, які можна викладати очно або онлайн. Крім того, педагоги повинні бути добрепідготовані для керування широким спектром ІТ-пристроїв і спрямовувати реформуванняосвітянської галузі відповідно до стандартів Європейського простору освіти.

Подається прогнозне передбачення умов розвитку освітньої справи в Україні з урахуванням змін у техніці, технологіях, суспільно-соціальній сфері. Виокремлено нерозв’язані проблеми в Україні щодо модернізації й удосконалення системи освіти. Наголошено на потребі у подальшому вдосконаленні української освіти. Сформульовано головну мету освіти майбутнього. Виокремлено необхідні умови успішного розвитку освіти майбутнього. Визначено роль і місце ключової постаті педагога в освіті майбутнього.З’ясовано, що освіта майбутнього – це інноваційна освіта, суть якої полягає в тому, що вона здійснюється шляхом постійного введення нового. Головна мета інноваційної освіти – збереження і розвиток творчого потенціалу людини. Необхідність уведення інноваційних процесів у весь освітній простір України детермінована викликами часу, цивілізаційними змінами планетарного характеру, які полягають у стрімких, з наростаючим прискоренням змінах у всіх сферах життєдіяльності людини, у розширенні і поглибленні глобалізаційних і локалізаційних процесів, у небезпечній спрямованості людства до самознищення.Наголошено на дистанційному навчанні, що має низку переваг у порівнянні з традиційним навчанням: передові освітні технології, доступність джерел інформації, індивідуалізація навчання, зручна система консультування, демократичні стосунки між студентом і викладачем, зручний графік та місце роботи.Зроблено висновок, що майбутня освітня система України має бути спроектована таким чином, щоб сприяти якнайшвидшому звільненню освітянської спільноти від старого догматичного освітянського мислення і формуванню нового, критичного, правового, економічного, політичного та екологічного мислення.