Global climate change has a negative impact on tomato production all around the world. This leads to annual losses of this crop due to disease and extreme weather conditions by 12–30%. To increase the supply of vegetables and expand the range of genotypes adaptive to biotic and abiotic environmental factors, it is necessary to use laboratory methods and methods of mathematical modeling. These techniques are needed to assess and select promising sources of resistance in the breeding. The effectiveness of a complex rapid assessment of tissue culture in vitro in modified selective media MS (T. Murashige, F. Skoog, 1962) was studied in terms of viability and biometric parameters of calli and regenerated plants of 10 tomato genotypes. A two-factor experiment was performed. The factor A—18 variants of selective media, factor B—genotype. In each experimental variant, there were 20 numbers of explants in quadruplicate. The development of donor plants and the determination of the peroxidase level in their tissues wascarried out after 21 days of cultivation. At the same time, the level of productivity and stability of the samples in soil conditions was studied. The 71 studied parameters revealed 11 high degrees of correlation between the parameters of plants growing in selective media in vitro culture and the yield and resistance of tomatoes in soil conditions. These indicators were used to construct two variants of discriminant functions with the help of canonic discriminant analysis. This will make it possible to predict the level of stress resistance of tomato genotypes and simplify the assessment of a large number of genotypes by a set of traits in breeding practice.

Modern approaches to optimising the nutrition of vegetable plants often have low efficiency and negatively affect various components of the agrobiocoenosis (soil, microbiota). In this regard, the purpose of the study was to determine the influence of various fertiliser systems on the yield and quality of onions in irrigated vegetable-fodder crop rotation, changes in the main agrochemical and microbiological parameters of the soil. The study was conducted in the laboratory of agrochemical research and quality of products of the Institute of Vegetable and Melon Growing of NAAS of Ukraine. Research methods: long-term stationary field experiment; laboratory determination of agrochemical and microbiological parameters of soil and biochemical composition of bulbs; statistical data processing. It is determined that a significant increase in the content of nitrate nitrogen in the arable soil layer is provided by the use of mineral fertilisers, mobile compounds of phosphorus and potassium – mineral and systems. The use of mineral fertilisers leads to an increase in the number of fungi in the soil rhizosphere and a decrease in the potential activity of nitrogen fixation, which worsens the microbiological activity of the soil. The application of organic fertilisers in combination with mineral fertilisers leads to an increase in the number of nitrogen-fixing microorganisms and potential nitrogen-fixing activity, which improves soil fertility. The use of organo-mineral and mineral fertiliser systems leads to an increase in the yield of onions by 6.6-8.6 t/ha or 41.3-53.8%. When using biologised nutrition optimisation systems, the yield increases by 19.4-23.8%. The maximum level of onion yield is indicated for the introduction of organo-mineral fertiliser systems(63 t/ha of humus + randomly N45P45K45; 36 t/ha of humus + locally N45P45K45); causing an increase in yield by 8.2-8.6 t/ha.There is a certain pattern of a decrease in the dry matter content in bulbs and an increase in the nitrate content undervarious fertiliser systems. The research materials are of practical value for the implementation of nutrition optimisationsystems aimed at both sustainable growth in the yield of vegetable products and maintaining the level of soil fertilityof vegetable agrobiocoenoses

No abstract

No abstract

Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна Викладено результати досліджень вирощування гарбуза мускатного (Cucurbita moschata Duch. ex Poir.) сорту Доля за різних схем розміщення рослин. Встановлено вплив загущення та розрідження рослин на тривалість вегетаційного періоду, продуктивність та якість плодів гарбуза мускатного. Ключові слова: гарбуз мускатний, сорт, схема розміщення, урожайність Вступ. Серед баштанних культур гарбуз є однією з провідних рентабельних культур України [1, 2, 3]. Цінується він за високий вміст цукрів, пектинових речовини, каротину [1, 2, 4]. Його лікувальні властивості описували в своїх працях Диоскорид, Плиний, Ли-Си-Чен [4]. Гарбуз використовують як сильний сечогінний і жовчогінний засіб під час гострих хронічних нефритах, гепатитах, виразці шлунку, профілактиці недокрів'я та атеросклерозу [1, 2, 3]. Свіжий м'якуш гарбуза допомагає під час опіків, висипах, екземі та загоюванні ран. Окрім того, він стійкий проти хвороб та шкідників і в сівозміні очищає поле від бур'янів [1, 2, 4, 5]. Важливим елементом технології вирощування будь-якої сільськогосподарської культури є вибір оптимальної схеми розміщення рослин [6, 7]. Ю. Лібіх вважав, що рослини розвиваються пропорційно кількості поживних речовин, які знаходяться в ґрунті. Е. Вольні встановив, що культури при загущенні до певної міри підвищують врожайність, а потім поступово її знижують. Крім того, відмічено вплив на швидкість проходження фенологічних фаз та скорочення тривалості вегетаційного періоду [7]. Негативним впливом загущення є утворення невеликих за розмірами плодів з низькою стандартністю [2, 4, 6, 7]. За надмірного зменшення площі живлення рослини затіняють одна одну, що в свою чергу відображається на використанні сонячної радіації та майбутньому врожаю [2, 7, 8]. Вчені Дніпропетровської дослідної станції рекомендують розміщувати сорти з довгими стеблами за схемами 2,1 х 1,4 або 1,4 х 1,4 м, густота рослин при цьому становить 3,4 та 5 тис. рослин на 1 га [1]. Згідно з ДСТУ 5045:2008 кущові сорти розміщують за схемою 70 х 70 см, середніми-140 х 70-140 см та довгими стеблами-180-210 х 100-180 см [9]. Вплив схем розміщення на ріст і розвиток гарбуза мускатного в умовах правобережного Лісостепу України мало досліджено, тому дана тема є актуальною для підвищення урожайності та якості плодів. Мета і задачі дослідження. Дослідити вплив схем розміщення рослин на ріст і розвиток рослин та формування врожаю гарбуза мускатного. Матеріали і методи. Дослідження проводили протягом 2013-2015 рр. на дослідному полі кафедри овочівництва у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція». Досліджували сорт Доля (Cucurbita moschata Duch. ex Poir.). Згідно з ДСТУ 5045:2008 за контроль було взято схему 1,4 х 1,4 м (5,1 тис. рослин на га). За збільшення відстані між рослинами до 1,7-2,0 м досліджували схеми розміщення 1,4 х 1,7 і 1,4 х 2,0 м, а за зменшення до 0,8-1,1 м-схеми розміщення 1,4 х 1,1 і 1,4 х 0,8 м відповідно. При цьому густота рослин становила 3,5-9,0 тис. рослин на гектар. Дослід закладено за методикою дослідно...