Національний військовий медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ Стійка гематурія, джерелом якої є новоутворення передміхурової залози (ПЗ), є потенційно небезпечний для життя стан, що посилює основні терапевтичні проблеми. Причинами вираженої гематурії найчастіше є рак передміхурової залози (РПЗ). Найбільш часто тяжкі рецидивуючі простатичні кровотечі виникають при вчасно нелікованих ураженнях та особливо при гормонрефрактерній формі раку. У багатьох хворих кровотеча не може бути повністю контрольована консервативними заходами, такими, як призначення рутинних гемостатичних препаратів, місцеве застосування холоду, дренування сечового міхура уретральним катетером з постійною іригацією його стерильними розчинами, інстиляції нітрату срібла чи ендоскопічна діатермія. Сьогодні «золотим стандартом» лікування локалізованого РПЗ є радикальна простатектомія. Однак радикальне оперативне втручання не завжди можливе, не дивлячись на високу ефективність, у зв'язку з різними обставинами, а саме: віком та обумовленим даним фактором супутніми захворюваннями, що підвищують анестезіологічний ризик. У такої групи хворих доцільно використовувати тазову ангіографію з емболізацією, яка виявилась безпечним та ефективним методом контролю кровотечі з ПЗ. Проте аналіз результатів зазначеної методики базується на даних клінічних випадків та невеликих, з обмеженою кількістю хворих, досліджень. Незважаючи на це, селективна артеріальна емболізація стала методом вибору при неефективності консервативних методів лікування. Ключові слова: рак передміхурової залози, гематурія, селективна артеріальна емболізація. Clinical case: successful use of repeated superselective arterial embolization in metastatic prostate cancer complicated by bleeding S. Golovko, V. Balabanik, A. Kobirnichenko, I. Troitskiy, V. Bondarchuk Persistent hematuria, the source of which is a neoplasm of the prostate gland, is a potentially life-threatening condition that exacerbates major therapeutic problems. The most common causes of severe hematuria are prostate cancer. Most often, severe recurrent prostatic bleeding occurs with untreated lesions and especially with hormone-refractory form of cancer. In many patients, bleeding cannot be completely controlled by conservative measures, such as routine hemostatic drugs, topical cold, urethral catheter drainage with permanent irrigation with sterile solutions, silver nitrate instillation, or endoscopic diathermy. Currently, the «gold standard» for the treatment of localized prostate cancer is radical prostatectomy. However, radical surgery is not always possible, despite the high efficiency, due to various circumstances, namely: age and due to this factor comorbidities that increase the risk of anesthesia. In this group of patients, it is advisable to use pelvic angiography with embolization, which proved to be a safe and effective method of controlling prostate bleeding. However, the analysis of the results of this technique is based on clinical cases and small, with a limited number of patients...

Національний військово-медичний клінічний центр «ГВКГ», м. Київ 2 Українська військово-медична академія, м. Київ У мирний час закриті і особливо відкриті пошкодження статевого члена у військовослужбовців зустрічаються зрідка. У військовий час пошкодження статевого члена, здебільшого вогнепальні і поєднані, виникають доволі часто. У період другої світової війни вогнепальні поранення статевого члена становили 14% від загальної кількості поранень сечостатевих органів. Пошкодження статевого члена, особливо з подальшою втратою органа чи його частини, є не тільки фізичним стражданням, а й психологічною травмою. На частку пошкоджень статевого члена припадає майже половина усіх пошкоджень зовнішніх статевих органів. Частота пошкоджень статевого члена при військових конфліктах становить, за даними різних авторів, від 10,3% до 16,2%. Спеціалізована урологічна допомога передбачає закриття великих дефектів шляхом шкірної пластики, проведення реконструктивних операцій, лікування ускладнень, закриття нориць сечового міхура і сечівника. Летальність серед хворих при ізольованих пошкодженнях статевого члена мінімальна, але таким пацієнтам необхідно надавати екстрену медичну допомогу, найчастіше оперативну. У статті представлено клінічне спостереження хірургічного лікування з аутодермопластикою вогнепального поранення статевого члена на IV рівні надання медичної допомоги. Спостерігалось повне загоєння дефекту м'яких тканин статевого члена. З метою вивчення ефективності аутодермопластики дефекту шкіри після вогнепального поранення статевого члена клаптем шкіри із стегна був гістологічно вивчений дермальний фрагмент через 30 діб. На межі двох фрагментів фіксували виражений фіброз дерми, ангіоматоз, у глибших шарах дерми розташовані вогнища хронічного запалення, поряд з фрагментами шовного матеріалу зафіксовані гігантські багатоядерні клітини за типом чужорідних тіл. Функція статевих органів відновлена, ерекція збережена. Вогнепальні бойові пошкодження зовнішніх статевих органів є актуальною проблемою для військово-польових хірургів та урологів. Незважаючи на удосконалення засобів індивідуального захисту та впровадження новітньої доктрини лікувально-евакуаційного забезпечення, вимагають уваги методи запобігання, надання первинної допомоги та довготривалого лікування. Ключові слова: поранення статевого члена, аутодермопластика.

ДвНЗ «Івано-Франківський національний медичний університет» 2 НвмКЦ «Головний військовий Клінічний Госпіталь», м. Київ Мета дослідження: аналіз стану прооксидантної системи та системи антиоксидантного захисту у хворих на гострий епідидиміт та визначення змін есенціальних мікроелементів Zn і Cu при окисному стресі. Матеріали та методи. Для визначення активності ферментів антиоксидантної системи та есенціальних мікроелементів обстежені 120 хворих на гострий епідидиміт у НвмКЦ «ГвКГ». Розподіл за групами: І група-40 хворих на гострий епідидиміт, яким було проведено лікування згідно з протоколом, ІІ група-40 хворих на гострий епідидиміт, яким у комплекс лікування був включений антибіотик офлоксацин, ІІІ група-40 пацієнтів із гострим епідидимітом, у комплекс лікування яких було включено антибіотик офлоксацин, l-аргінін та суппозиторії стрептокінази 15 000 мО/стрептодорнази 1250 мО, група контролю-20 практично здорових осіб. Результати. виявлено, що між вмістом Zn, Cu в крові та елементами АОЗ у хворих на гострий епідидиміт встановлена достовірна залежність. Заключення. метаболічні зміни за наявності дефіциту Zn та надлишку Cu корелюють з дисбалансом у системі антиоксидантного захисту, а саме із зниженням рівня ферментів антиоксидантного захисту та підвищенням рівня продуктів окисної модифікації білків плазми крові. Ключові слова: гострий епідидиміт, антиоксидантний захист, окисний стрес, окисна модифікація білків.

Національний військово-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь», м. Київ Мета дослідження: порівняння периопераційних результатів застосування фотоселективної вапоризації простати (ФвП 120 вт) та біполярної резекції простати у хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози з аналізом ефективності та ускладнень зазначених методик. Матеріали та методи. Оцінені ретроспективні дані хворих, яким були виконані ФвП або біполярна трансуретральна резекція простати (БТУР) у період з вересня 2013 року до вересня 2016 року з об'ємом доброякісної гіперплазії (ДГПЗ) < 80 см 3. Інтраопераційно та післяопераційно проаналізовані тривалість операції, крововтрата, ліжкодень, час вилучення катетера, гемотрансфузії та інші дані. У дослідженні були використані міжнародна шкала оцінки симптомів простати, шкала якості життя, показники об'єму залишкової сечі та максимальної швидкості сечовипускання (до та після операції). Спостереження проводили протягом 1, 3, 6, 12 та 18 міс після операції. Результати. в обох групах передопераційні показники були подібними. Зниження рівня гемоглобіну, частота трансфузій, тривалість катетеризації та ліжко-день також були подібними в обох групах. Дані спостереження підтвердили статистично значуще покращення показників міжнародної шкали симптомів простати, якості життя (QoL), об'єму залишкової сечі та максимальної швидкості сечовипускання в обох групах. У жодній групі не зафіксовано тяжких периопераційних ускладнень, включаючи відсутність гемотрансфузії в обох групах. Заключення. ФвП (120 вт) та БТУР є високоефективними та безпечними альтернативами у хірургічному лікуванні доброякісної гіперплазії передміхурової залози, включаючи хворих, які отримують антикоагулянти. Ключові слова: доброякісна гіперплазія передміхурової залози, фотоселективна вапоризація передміхурової залози, біполярна резекція передміхурової залози.

Laparoscopic partial nephrectomy (LPN) is considered an effective modern minimally invasive surgical intervention and is an alternative to open partial nephrectomy (OPN) in the surgical treatment of kidney cancer.The objective: to provide modern evidence of the effectiveness of LPN in the surgical treatment of patients and to describe the further evolution of this minimally invasive technique.Materials and methods. We prospectively analyzed the data of 63 patients who underwent LPN for clinically localized kidney cancer since September 2015 to October2019 in the urology clinic of theNationalMilitaryClinicalHospital «GVKG» of the Ukrainian Ministry of Defense. LPN was performed using anOlympus endoscopic stand. Clinical data were obtained through a prospective analysis of surgical interventions, including intra- and postoperative results and complications. Descriptive statistical analysis and a multivariate logistic regression model were used to predict surgical outcomes.Results. The average age of the patients was 60.7 years; the average preoperative tumor size was33.0 mm. According to the PADUA-scale, 22 (35.0 %) patients were categorized as low difficulty, 23 (36.5 %) to the intermediate difficulty category and 18 (28.5 %) to the high difficulty category. All patients had transperitoneal access. The average surgery time was 156 minutes. The average blood loss was 171 ml. Overall, significant postoperative complications occurred in 2 (3.2 %) patients (Clavien-Dindo >2). We did not find any statistically significant differences between pre- and postoperative level of creatinine (p<0.05). In general, optimal surgical results, including analysis of the surgical margin, degree of ischemia, and level of complications, were achieved in 44 (69.8 %) patients. During an average of 26 months of observation, only two local and two distant metastases were recorded. In the end, using the multivariate logistic regression model, it was revealed that the degree of complexity of the tumor was associated with a greater risk of obtaining a non-optimal surgical result.Conclusions. LPN is an effective minimally invasive alternative to OPN in the treatment of clinically localized renal cell carcinoma. We presented the current experience of the use of LPN in the surgical treatment of kidney cancer. LPN, as it turned out, is an effective and safe minimally invasive operation that provides optimal results in most patients with varying degrees of tumor complexity.