Anticorruption activities are an important part of ensuring the statepolicy and raising public confidence in state bodies. The issue of theinteraction of anti-corruption bodies in criminal proceedings is an importantaspect of the functioning of the proper units and, in the future, a full, prompt,comprehensive and impartial pretrial investigation; gathering of evidence(preserving their legal properties), their proper attachment and bringing theperpetrators to criminal liability for corruption offenses (crimes).The paper deals with the issue of establishing close cooperation betweenanticorruption bodies of Ukraine during the investigation of criminal offenses(offenses) of corruption. The influence and role of each body participatingin the pretrial investigation and trial are assessed. The problem of proof ateach stage of investigation and judicial examination is revealed, and featuresof the collection, fixation, use and evaluation of evidence are described. Itis established that under the condition of cooperation, the restoration ofhuman rights and freedoms, states in criminal proceedings and bringing theperpetrators to criminal responsibility is possible.The identification of problems in establishing an interaction betweenanticorruption agency is at the forefront of the attention of numerousresearchers and practitioners. That is why, in order to solve the problems ofthe research, there is a need to review the issue, which will help determinethe direction for further study of the role of interaction during the pretrialinvestigation and judicial review of criminal proceedings of a corrupt nature.The result of the study is the formation of an understanding of themechanism of interaction between anticorruption authorities in theinvestigation of criminal proceedings and the introduction of methods inpractical activities.

У статті проаналізовано актуальні управлінські дії суб'єктів реалізації реформи національної сфери охорони здоров'я, а також її статус і стан нормативно-правового забезпечення. Акцентовано увагу на тому, що процес реформування ускладнюється не лише внутрішніми проблемами в середині системи охорони здоров'я, а і зовнішніми факторами як от стрімке поширення хвороби СОУЮ-19, спричиненої коронавірусом 8АкБ-СоУ-2, нагальна необхідність у сучасному якісному медичному обладнанні, брак медичних працівників, створення достойних та безпечних умов праці. Вказано, що в сукупності ці та інші обставини призвели до прискіпливого аналізу заходів медичної реформи з боку фахівців у галузях медицини, права та управління, що стало наслідком ініціювання питання про припинення медичної реформи, переривання її другого етапу. Підкреслено, що незалежно від статусу та етапу впровадження медичної реформи залишається чимало актуальних проблем організаційного та правового характеру. Серед основних актуальних недоліків проведення медичної реформи виокремлено такі проблеми правового та управлінського характеру:1) зволікання у прийнятті стратегічно важливого рішення щодо статусу медичної реформи в контексті її припинення, продовження чи переформатування (оновлення); 2) відсутність ґрунтовної нормативно-правової бази здійснення подальших кроків реформування; 3) брак медичних кадрів у системі охорони здоров'я, зокрема через штучне ускладнення умов праці (на прикладі обов'язку наповнення даними програми eHealth); 4) необгрунтовано низька заробітна плата (порівняно із сімейними лікарями). Констатовано, що незалежно від змісту прийнятого управлінського рішення про зміну курсу реформи або її припинення необхідно звернути увагу на прогалини та недоліки чинних нормативно-правових актів. Запропоновано шляхи усунення вказаних проблем і недоліків, зокрема шляхом внесення змін до окремих нормативно-правових актів, які регулюють функціонування сфери охорони здоров'я.