his purpose, the main functions of the Ukrainian family in Western Ukraine in the studied period are considered – biopsychological, ecological, social and socio-psychological (including communicative). Family education of children is the quintessence of the entire spiritual and moral culture of the people.The classification of family functions is presented in historical reflection and ethno-pedagogical context, and also the content of each function as well as its relationship with the ethno-pedagogical context of family functioning in Western Ukraine . We have proven that the phenomena of children’s birth and marriage, our ancestors; awareness of the importance of human life in and outside the family, and the importance of raising children by both parents have an ethno-pedagogical significance to the biopsychological function of the family.The role of labor education of children in the Western Ukrainian family, and the organization and formation of children’s household skills, are notable in regards to the ecological function of the family.The main indicators of this function are defined in the work as the naturalness of the educational process, ensuring a peculiar ecology of the personality of each family member, the responsibility of parents for the lives of children, respect for the authority of parents, etc.As far as the determination of the family’s social function content, we came to the conclusion that in the ethno-pedagogical context, this functional group includes the upbringing of universal and purely national values, the formation of consciousness of one's kind and land, a sense of belonging to a certain social stratum and the Ukrainian community in general, as well as formation of children’s skills of coexistence within their social group and with other social groups in the Western Ukrainian society.We have revealed the socio-psychological function of the family through general cultural processes in the family, the implementation of Christian principles of upbringing, mental education of children by means of ethnopedagogy, ensuring the preservation of ethno-cultural traditions of the Ukrainian family based on the preservation of language, faith, rules and laws of coexistence in the community.It was noted that the foundations of the phenomenon of the Ukrainian family are derived from the depth of Ukraine’s history and the formation of the mentality of the Ukrainian people, which was formed over thousands of years as a settled, agricultural people with its original spiritual core.

The article is devoted to the study of the issue of academic integrity in the performance of research work by students of natural sciences. An analysis of the state of formation and compliance with the norms and principles of academic integrity in the research work of students of higher education, which is a necessary element of the educational process, and is aimed at acquiring practical skills for the future profession. Aspects of the motivation of violations and the possibility of observing the principles of academic integrity of students of natural sciences when performing research work in extreme learning conditions are revealed. It was found that among the types of scientific research work of students, the most violations of academic integrity are observed in the performance of written coursework. It is noted that the reasons for the unscrupulous behavior of students are the belief that "plagiarism is not a problem and the lack of formed ideas that the violation of academic integrity is a harm caused to oneself and the future of the state. It has been investigated that the unscrupulous behavior of participants in the scientific and educational process, due to an irresponsible attitude to learning, contributes to the violation of academic integrity. The need to implement academic integrity in school education is substantiated, explaining the consequences of violations. It has been studied in the article that under the conditions of a consistent and step-by-step learning process with compliance with the norms of the scientific and educational process, it is impossible to violate academic integrity by students of natural sciences.

У даній статті нами було розглянуто етнопедагогічні характеристики моделей та змісту шкільної освіти українців на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку ХХ століття, при чому визначено чотири основні етнопедагогічні індикатори розвитку шкільництва та його змісту в досліджуваний період (демографічний, соціально-економічний, етнокультурний, соціально-психологічний), і побудовано три моделі українського шкільництва в Західній Україні в першій половині ХХ століття: точково-фрагментарну (визначається фрагментарним характером створення, функціонування й розвитку українських освітніх закладів у Західній Україні в досліджуваний період; точковим характером функціонування культурно-освітніх установ і закладів, що сприяли розвитку освіти українців), лінійно-фрагментарну (визначається наявністю одного з освітніх ступенів (передовсім, мережі початкових навчальних закладів) у більш чи менш повному представленні по всій території краю, й водночас – функціонуванням окремих освітніх закладів та установ (передовсім, гімназій), що належать до інших освітніх ступенів) та ступенево-фрагментарну (позначена існуванням мережі освітніх закладів та установ усіх наявних у тогочасному суспільстві рівнів освіти (дошкільні, початкові, середні, вищі; приватні і державні освітні заклади; заклади соціальної сфери, як, наприклад, притулки для українських дітей), з одного боку, та знову-таки фрагментарним характером функціонування української мови в межах кожного з освітніх ступенів, що детермінувався наявними в регіоні соціально-політичними, економічними й соціокультурними умовами). Ми стверджуємо, що саме фрагментарність як основна характеристика народно-педагогічного сегмента у зазначених моделях є дуже важливим показником, оскільки за весь час свого функціонування в умовах різного типу окупації українське шкільництво не могло набути ознак завершеності, хоча й прагнуло до цього стану, запроваджуючи не лише парафіяльні шкілки й народні школи, але й вищі заклади освіти.

Стаття присвячена проблемі організації науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти галузі знань 01 Освіта/Педагогіка другого магістерського рівня освіти. На підставі аналізу наукових джерел, власного педагогічного досвіду представлено особливості науково-дослідницької діяльності студентів магістратури в умовах війни. Виявлено нові виклики:  руйнування або зміна умов функціонування освітніх закладів-баз дослідження, зменшення кваліфікованих наукових керівників, здатних забезпечити якісне консультування виконання науково-дослідницьких робіт; відсутність звичних умов наукової праці, дистанційні форми  збору даних, тощо. Авторами охарактеризовано процеси розвитку пізнавальної творчості магістрів, активізації пошуку нетрадиційних наукових ідей та інші. Виокремлено основну вимогу сьогодення – адаптуватись до нових обставин і розвивати свої компетенції та навички.

У статті розглянуто ефективність та доцільність використання інноваційних технології у сучасній початковій школі. Розкрито технології та їх використання педагогами в освітньому процесі, розглянуто методику використання LEGO–технології в початковій школі. Інноваційні технології сьогодні стають важливим фактором, що впливають на успішність у сфері економіки, освіти, політики. Їх використання допоможе українській освіті відповідати міжнародним стандартам та розвивати успішну особистість. У Концепції «Нової української школи» зазначено про важливість створення абсолютно нового освітнього середовища, де дитина одержує задоволення від освітнього процесу та відчуває свою успішність. Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, саме в цей період закладаються основи її особистісного розвитку. Основними потребами дітей молодшого шкільного віку є необхідність: у спілкуванні, дружбі, повазі до себе як особистості, емоційному контакті та формуванні нових знань та умінь. Як ми знаємо, сучасний школяр повинен володіти ключовими навичками ХХІ століття: критичне мислення, цифрова грамотність, креативність, медіаграмотність, вміння працювати в команді, комунікабельність, гнучкість, ініціативність, саме з розвитком цим навичок сучасному педагогу допоможуть інноваційні технології. За допомогою використання інноваційних технологій у початковій школі допоможуть реалізувати основу ціль Нової української школи – «розкриття потенціалу всіх учасників педагогічного процесу, надання їм можливостей прояву творчих здібностей та талантів». Особливість процесу із застосуванням інноваційних технологій, центром діяльності стає учень, який, виходячи зі своїх індивідуальних здібностей та інтересів, вибудовує процес пізнання. Між учителем та учнем складаються особливі відносини. Вчитель часто виступає в ролі помічника, що заохочує оригінальні знахідки, стимулює активність, ініціативу, самостійність. Навчання з використанням інноваційних технологій є не лише повідомленням певної суми знань учням, а й розвитком у дітей пізнавальних інтересів, творчого ставлення до справи, прагнення до самостійного «добування» та збагачення знань та вмінь. Сучасний педагог не транслює знання, а формує і розвиває мислення учнів, «вчить вчитися». Тому педагог повинен володіти сучасними інноваційними технологіями, які будуть слугувати не аби якою знахідкою, адже дозволятимуть йому зробити процес навчання цікавішим, активнішим, ефективнішим та вмотивованішим. Таким чином, інноваційні технології стануть стимулом для учня робити відкриття, досліджувати, експериментувати, шукати власні відповіді на проблемні ситуації, ставити цілі та розробляти план дій, творити та імпровізувати досхочу, домовлятися з партнерами, порівнювати та аналізувати.