The World Gastroenterology Organization regards celiac disease as a chronic multicomponent autoimmune disease of the predominantly proximal small intestine, which develops with the use of products containing gluten. Celiac disease is difficult to diagnose due to the multisymptomatic course that can change throughout life. Celiac disease is inherited in an autosomal dominant manner with incomplete penetrance. There are new approaches to the treatment of celiac disease, based on some immune pathogenetic links. In particular, the ways of influencing the intraluminal digestion of gluten, the improvement of barrier functions, the effectiveness of immunomodulators are being studied. Patients should be advised to carefully check the contents of the ingredients before purchasing products.

The article is devoted to the analysis of the modern process of reorganization of healthcare institutions of the united territorial community (OTG) and the algorithm for creating a center of primary medical and sanitary care. The legal framework of medical reform and aspects of the activity of the primary medical care system of the OTG were studied. Modern approaches to the organization of a patientoriented model of primary care and the implementation of measures to improve medical and technical equipment and the financial distribution of funds are highlighted. It has been established that the creation of a primary health care center in financially independent communities will make it possible to fully embody a patient-oriented model in compliance with the development directions and principles of primary care in rural areas. The best is a clear division of labor between the economic part and the medical work. Promising is the conclusion of contracts in the framework of inter-municipal cooperation and civil-law relations with general practitioners-family medicine, who work as individual entrepreneurs.

The article emphasizes the priority of continuing education in a family doctor’s professional development and training. Current issues of  continuing education as a strategic and prospective direction in postgraduate education development are indicated. The attention is paid to the impact of continuing education on doctor’s professional development in terms of World Federation of Medical Education. The development of postgraduate education according to the concept of higher medical education in Ukraine and the National Doctrine is also determined. The basic trends of study in Europe and Ukraine, major development directions, prospects and problems of professional education for family doctors are presented. Characteristic features of continuing education, major means and ways of implementation within postgraduate education are indicated. The attention of the medical community is drawn to the issues of continuing education in Ukraine. The existing system of family doctor’s training at the Department of  Therapy and Family Medicine of Postgraduate Education as well as stages of organizational approach to the study of family doctors in the Carpathian region is analyzed.Ways to overcome the problems and the approach of continuing education to international standards are determined. It has been concluded that knowledge gained during continuous postgraduate education and medical practice as well as increase in motivation for continuous renewal and mastering practical skills obtained with experience will be the foundation of successful family doctor’s practice and decisive fac tor in the development of family medicine in general. There are many unsolved issues on the way to improve the system of postgraduate professional education in Ukraine and the Department of Therapy and Family Medicine. Therefore, permanent search for new advanced methods of family doctors’ professional development with the involve  ment of the latest teaching methods and advanced technologies taking into account healthcare system features in the country in general and in the Carpathian region in particular in the period of its reforming is necessary.

The objective: of the study was a comparative analysis and identify the informativeness of diagnostic methods available in conditions of rural outpatient clinic and formulate the algorithm of screening and monitoring of hypertension in the practice of family doctors. Patients and methods: The study involved 62 patients with hypertension of the second-degree severity. In the first group diagnosis of AH was performed by the methods available in conditions of rural outpatient clinic, in the second group the reference methods were used. The clinical laboratory tests and instrumental examination were made. Informativeness of the methods available in conditions of rural outpatient clinic was defined on base of data of sensitivity, specificity and positive predictive value. Results. Home blood pressure measurement in terms of rural family medicine is the most justified because of the low cost of the survey, the possibility of continuous control of hypertension, the relative autonomy of the patient and results with data DMAT is approximate, high rates of sensitivity and specificity. Use ECG criteria for their relatively high sensitivity and specificity of the method proves informative and justifies its use in the village for early diagnosis of heart damage in patients with hypertension. Definition of ankle brachial index is informative, non-invasive, affordable method to detect the presence of vascular pathology, to evaluate dynamics during treatment. Determination of MAU is an affordable quality marker of kidney damage in hypertension, with high sensitivity and specificity. For a more accurate diagnosis be to calculate glomerular filtration rate. Lipid metabolism at clinic should be determined by the level of total cholesterol. Carbohydrate metabolism enough to carry on fasting glucose and glucose1tolerant test. Conclusion. It is proved the simple in performance, the cheap and routine methods that are used widely can to inform about cardiovascular risk and to determine the prognosis of illness in patients with hypertension.

доктор медичних наук, професор Федоров С. В. доктор медичних наук, профессор Симчич Х. С., кандидат медичних наук, доцент Гавриш Т. Ю., кандидат медичних наук, доцент Козлова І. В. кандидат медичних наук, доцент Рудник В. Т. кандидат медичних наук, асистент ВДНЗ України «Івано-Франківський національний медичний університет» (Україна) Резюме. Пріоритетним напрямом модернізації системи вищої медичної освіти є необхідність підвищення якості підготовки медичних кадрів. Компетентісний підхід вимагає від освітянської спільноти подальшої активізації модернізаційних процесів в системі безперервного професійного навчання і розвитку. Мета роботи є обгрунтування актуальності танеобхідності компетентісного підходу як засобу модернізації викладання на етапі первинної спеціалізації та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини. Матеріали та методи дослідження. Проаналізовано наукові публікації, що визначають компетенції сімейного лікаря. Висвітлено напрями роботи та досвід кафедри терапії і сімейної медицини післядипломної освіти у підготовці висококомпетентних фахівців первинної ланки. Результати дослідження та їх обговорення. У статті визначено актуальність і доцільність застосування основних принципів компетентісного підходу при викладанні первинної спеціалізації та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини. Висновки: компетентісний підхід до викладання первинної спеціалізації та перепідготовки є одним з пріоритетних в післядипломній освіті лікарів, професійна компетентність є показником професіоналізму, фахової майстерності, належної готовності до роботи. Перспективи подальшого вивчення теми. Вивчення досвіду інших кафедр післядипломної освіти щодо подальшого удосконалення викладання первинної спеціалізації з акцентом на ті життєві і професійні компетентності, що необхідні в професійній діяльності та перепідготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини. Ключові слова: компетентісний підхід, первинна спеціалізація, перепідготовка, загальна практика-сімейна медицина. Резюме. Приоритетным направлением модернизации системы высшего медицинского образования является необходимость повышения качества подготовки медицинских кадров. Компетентный подход требует от образовательного сообщества дальнейшей активизации модернизационных процессов в системе непрерывного профессионального обучения и развития. Цель работы является обоснование актуальности и необходимости компетентностного подхода как средства модернизации преподавания на этапе первичной специализации и переподготовки врачей общей практики-семейной медицины. Материалы и методы исследования. Проанализированы научные публикации, определяющие компетенции семейного врача. Освещены направления работы и опыт кафедры терапии и семейной медицины последипломного образования в подготовке высококомпетентных специалистов первичного звена. Результаты исследования и их обсуждение. В статье определена актуальность и целесообразность применения основных принципов компетентностного подхода при преподавании первичной специализации и переподготовки враче...