Today, education is defined as the most important condition of spiritual, intellectual, cultural and physical development of the individual, the basis for the economic welfare of a separate person and the whole community, a pledge of social development, a necessary determinant of social progress.Variability and mobility of society have become relevant attributes of the modern world. The quantity and quality of information have increased in geometric progression, therefore, the use of old educational technologies, methods and means for its mastering is a process not only ineffective, but also impossible. Creating new forms and means to cope with ever increasing information challenges demands rethinking of a person's own intellectual resources as well as the search and development of personal potential for solving new problems in life.Ensuring successful functioning of the intellectual and psycho-physiological spheres of the individual actualizes the need to intensify the processes of education, upbringing and development from an early age, when the plasticity of mental activity makes it possible to adapt to new realities and implement complex tasks Prof. MYKOLA PANTIUK -Państwowy Uniwersytet Pedagogiczny im.

Nowadays in the context of innovations in the education system it is necessary to substantiate the organizational and pedagogical conditions for the formation of mathematical competence. These changes necessitated the development of a model for the formation of the mathematical competence of future primary school teachers by means of innovative technologies. The purpose of the article is to get acquainted with the components of primary school teachers’ professional competence, to characterize the content of organizational and pedagogical conditions for implementing the model of mathematical competence of future primary school teachers by means of innovative technologies, to form our own model of mathematical competence. Realization of the purpose of the article will give an opportunity in the educational process of higher pedagogical educational institution to improve the professional training of the future specialist, in particular in the aspect of his mathematical competence formation. The educational and methodological support of the process of building mathematical competence is analyzed, in particular: a set of multimedia presentations in the courses “Mathematics” and “Methods of teaching in the educational field of “Mathematics”. a textbook “Methods of teaching in the educational field of “Mathematics”, a textbook “Fundamentals of work in the Moodle environment” and electronic methodological complexes “Mathematics” and “Methods of teaching in the educational field of “Mathematics”, created in the Mооdle environment.

У статті розкрито нормативно-правовий аспект проблеми наступності й перспективності у здійсненні екологічного виховання учнів 1–4-х та 5–6-х класів за екоцентричною парадигмою. Авторами проаналізовано типові навчальні програми та навчально-методичне забезпечення для закладів загальної середньої освіти, зокрема початкової та середньої школи. Акцентовано на конкретних темах змістових ліній, які безпосередньо дотичні до окресленої проблеми з точки зору дотримання принципу наступності й перспективності.

У статті проаналізовано проблему формування креативних компетентностей майбутнього вчителя закладів загальної середньої освіти в умовах модернізації вищої школи; подано поняття “креативність”, “креативна компетентність”, “креативний учитель”, “креативне мислення”, “креативна педагогічна діяльність”; акцентовано увагу на оптимальному поєднанні різних форм та методів навчання під час викладання навчальних дисциплін педагогічного, природничого циклу та фахових методик у закладах вищої освіти.

У статті подано результати аналізу дендрофлори і таксаційної інвентаризації парку «Здоров’я» м. Золочів. За результатами досліджень дендрофлора парку налічує 175 екземплярів, які належать до 17 видів, 13 родів, 11 родин. У парку найбільш поширеними є хвойні дерева, що складають 54% від загальної кількості всіх дерев, а 46% припадає на листяні дерева. Із досліджень видно, що частка хвойних дерев є вища. Більшість дерев за фітосанітарним ознаками характеризуються добрим та задовільним станом. До групи рослин у яких не спостерігається ознак ослаблення відноситься 75 дерев (42,9%) від загальної кількості. Задовільним станом характеризуються – 56 дерев (32%). Незадовільним станом характеризуються 44 дерева (25,1%). Оцінка відносного загального деревостану, вказує на те, що життєвий стан парку – ослаблений.