No abstract

Дослідження гемодинамічних змін методом грудної реографії виконане у 40 пацієнтів, що готувались до оперативного втручання у положенні на животі. Дослідження проводилось у положенні на спині, після повороту на живіт. Виявлено зниження ударного об'єму та серцевого індексу після повороту на живіт через 5 хвилин та через 20 хвилин на 22 % лише у пацієнтів із надлишковою масою тіла Ключові слова: гемодинаміка, положення на спині, положення на животі, грудна реографія, індекс маси тіла Background of study. Prone position is one of the most complex positions for anesthesiologist as it is accompanied by several physiological changes that can lead to specific complications. Hemodynamic changes are most controversial. Aim of study was to establish hemodynamic changes in non-anaesthetized patients in prone position depending on body mass index. Material and methods. We examined central hemodynamics in 40 patients the day before surgery using thoracic rheography in supine position, in prone position 5 min after turning and in prone position 20 min after turning. Patients were divided into 2 groups according to body mass index (18-25 and 26-35). Results. Patients with normal body weight did not have any hemodynamic changes after turning to prone position. Patients with increased body weight had higher cardiac index. After turning to prone position obese patients' cardiac output and cardiac index reduced 22 % comparing with supine position. After 20 min in prone position these hemodynamic parameters were found to be reduced to the same level. Conclusion. Significant hemodynamic changes after turning from supine to prone position were revealed only in patients with increased body mass index. In these patients cardiac index in prone position was reduced by 22 % comparing to supine position

ÄÓ «²íñòèòóò ïàòîëî㳿 õðåáòà òà ñóãëîá³â ³ì. ïðîô. Ì.². Ñèòåíêà ÍÀÌÍ Óêðà¿íè» 2 Õàðê³âñüêà ìåäè÷íà àêàäåì³ÿ ï³ñëÿäèïëîìíî¿ îñâ³òè ÌÎÇ Óêðà¿íè Âñòóï. Ìóëüòèìîäàëüíà àíàëãåç³ÿ (ÌÌÀ) ó õ³ðóð㳿 õðåáòà ëèøå ïî÷èíຠâïðîâàäaeóâàòèñü ÷åðåç ïðîòèð³÷÷ÿ ùîäî âïëèâó ÍÏÇÏ íà ðîçâèòîê ñïîíä³ëîäåçó. Íåìຠºäèíî¿ äóìêè é ùîäî âïëèâó ìåòîäó àíåñòå糿 íà ï³ñëÿîïåðàö³éíèé á³ëü ïðè îïåðàö³ÿõ íà õðåáò³. Ìåòà äîñë³äaeåííÿ: îö³íèòè âïëèâ ìåòîäó àíåñòå糿 òà ðåaeèìó ï³ñëÿîïåðàö³éíîãî çíåáîëåííÿ ï³ñëÿ îïåðàòèâíèõ âòðó÷àíü íà ïîïåðåêîâîìó â³ää³ë³ õðåáòà.

Проспективне дослідження проведене у 80 пацієнтів, яким виконувалось оперативне втручання на хребті у положенні на животі з метою визначення безпечності та ефективності використання керованої гіпотензії урапідилом. Показано, що інтраопераційне використання урапідилу дозволяло досягати помірної артеріальної гіпотензії, зменшувати час хірургічного доступу та не викликати порушень з боку центральної нервової системи та органу зору Ключові слова: спінальна хірургія, керована гіпотензія, урапідил, загальна анестезія, гемодинаміка, положення на животі Background. Deliberate hypotension during spinal surgery aims to reduce intraoperative bleeding, thus providing better surgical visualization and less requirements for transfusion. A lot of methods of controlled hypotension are used nowadays. Each of them has advantages and disadvantages. The aim of study was to examine safety and efficacy of hypotensive drug urapidil for providing deliberate hypotension for spinal surgery in prone position. Material and methods. Eighty patients were elected and divided into 2 groups. Patients of the 1st group (n=43) received urapidil for controlled hypotension intraoperatively and patients of the 2nd group did not receive hypotensive drugs intraoperatively. Hemodynamics, time of surgery and restoration of consciousness after general anesthesia (Bidway test 20 min after anesthesia). Results. Patients in urapidil group had reduction of blood pressure to desirable level without any critical drops of hemodynamics comparing to the patients of 2nd group (p<0,05) whose blood pressure did not change significantly during surgery. Controlled hypotension allowed to reduce the surgery time comparing to patients without hypotension (p<0,05). Awaking time (Bidway test) did not differ significantly between groups. No anesthesia complications were found during examination. Conclusion. Deliberate hypotension with urapidil is safe and effective during spinal surgery in prone position as it allows to provide good surgical visualization without adverse effects

Метою дослідження було порівняльне вивчення впливу двох режимів інтраопераційного рідинного забезпечення на стан центральної гемодинаміки (ЦГД) та величину периферичного капілярного кровотоку у хворих із злоякісною патологією кісток нижніх кінцівок, які піддаються травматичним хірургічним втручанням в ортопедичній онкології. У дослідження ввійшло 70 хворих віком 18–77 років, яким проведено планові хірургічні втручання під комбінованою анестезією, що включала спинномозкову анестезію бупівакаїном і внутрішньовенний пропофоловий наркоз. Сформовано дві групи дослідження. Пацієнтам першої групи (n = 35) забезпечувався рестриктивний режим інтраопераційного введення рідини. Пацієнтам другої групи (n = 35) проводили цілеспрямовану рідинну терапію (ЦРТ) із ретельним моніторингом серцевого викиду та цільовою підтримкою ударного індексу на рівні, що сягає 35 мл/м2, і середнього артеріального тиску на рівні, що не менше 80 мм рт.ст. для осіб молодого та середнього віку, та не менше 90 мм рт.ст. для осіб похилого та старечого віку. Якщо у хворих першої групи серцеве переднавантаження часто моделювалося за допомогою інфузії норадреналіну, то у хворих другої групи його підтримували короткочасними інфузіями розчину гідроксіетилкрохмалю. Кожну з груп було поділено на дві підгрупи: 1) пацієнти віком до 60 років (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 10); 2) пацієнти віком 60 років і старше (при обох режимах рідинного забезпечення таких хворих було по 25). ЦГД вивчали за допомогою методики грудного біореактансу. Спроможність периферичного капілярного кровотоку оцінювали шляхом фотоплетизмометричного визначення величини перфузійного індексу. Результати дослідження показали, що в умовах обмеження рідинної підтримки спостерігається суттєве зменшення показників серцевого викиду, судинного тонусу та величини периферичного капілярного кровотоку. І у хворих віком до 60 років, і у хворих віком 60 років і старше методика ЦРТ забезпечувала вірогідно більші показники артеріального тиску, серцевого викиду та величини перфузійного індексу на травматичному етапі операції та наприкінці дослідження. Всі пацієнти з рестриктивним режимом рідинного забезпечення віком 60 років та старше (100 %) потребували інфузії норадреналіну з метою корекції судинного тонусу та серцевого переднавантаження. Пацієнтам із ЦРТ інфузії норадреналіну не знадобилися.