Lifetime employment of specialists in physical education and sport is possible only under the conditions of enhancing their professional self-development, whose essential component is innovative activity. The article aims to identify the current level of innovation of professional activities of specialists in physical education and sport. It is also essential to determine the main characteristics of the innovation indicator during professional self-development of specialists in physical education and sport. The selected psychodiagnostic methods have made it possible to diagnose specialists in physical education and sport and reveal the main characteristics of the innovation indicator, namely, average, quadratic deviation, asymmetry and excess. The paper also used following methodologies: self-efficacy diagnosis, the level of subjective control and the style of response to changes. The research sample comprised of specialists in physical education and sport of different age groups, with different experience and qualification degree. In total, the study involved 209 participants. The total dispersion of the selected factors for the research groups with a prevailing conservative style is approximately 61%. The development of capability for innovation in specialists in physical education and sport involves enhancing their psychological qualities such as particular sensitivity to professional changes, readiness to take risks and be responsible for possible failures, independent judgment while taking professional decisions, focus on personal and professional self-development, willingness to search for new professional ideas.

There appears to be the need to consolidate pupil-athletes’ knowledge of humanities (Ukrainian History, English, Ukrainian, Ukrainian literature), which greatly affect their emotional and value attitude towards the surrounding world, promote active life position and widen outlook, develop reading, linguistic and speech culture, enhance understanding of life meaning through the assimilation of ideals, universal values, norms of morality and patterns in behaviour culture. The research aims to disclose the impact of the developed system of assignments on the consolidation of knowledge of humanities in pupil-athletes in the process of training. The pedagogical experiment was conducted in Ukrainian comprehensive schools (142 participants in the experimental group and 150 participants in the control group). The diagnostic toolset includes questionnaires for identifying cognitive interest of pupils in humanities, questionnaires for teachers and parents, tests for identifying abilities to observe, concentrate attention, memorize and apply the content of educational material, tests for studying types of memory, methods of adolescents’ self-assessment, methods of unfinished sentences, notes, reading diaries, compositions. Thus, the indicator of creative nature in acquiring knowledge of humanities has increased (+ 19,1%) in the experimental group. Analyzing the results from the experiment, one can conclude that the designed system of assignments aimed at consolidating pupil-athletes’ knowledge of humanities has contributed to increasing the levels of their overall performance, responsibility and discipline.

Розкрито сутність педагогічного коучингу як технології професійного розвитку особистості в системі підвищення кваліфікації, а саме як продуктивного та раціонального засобу організації навчання у чинній системі. У представленій статті здійснено теоретичний аналіз коучингу як інноваційної педагогічної технології. Автори, спираючись на порівняльний аналіз науково-педагогічних джерел, зазначають проблеми, які є спільними у наукових дослідженнях вітчизняних та зарубіжних учених. Зазначено, що технологія коучингу отримала ґрунтовний теоретичний аналіз і широке практичне застосування саме в теорії та практичних дослідженнях зарубіжних учених. У публікації також наведено етимологію, походження та значення слова “коуч”. Автори визначають, що спільними ознаками у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях коучингу є: побудова освітнього процесу на мотивуючій взаємодії; створення можливостей для розкриття потенціалу особистості; рівноправна творча діяльність учасників освітнього процесу; партнерство для підтримки людей у досягненні своїх цілей. Показано, що досвідчений коуч може продемонструвати багато характеристик коучингу, але здатність забезпечити ефективне навчання з використанням різноманітних педагогічних підходів можуть бути одним із найважливіших факторів у студентському розвитку. Доведено, що коучинг має всі ознаки педагогічної технології, єдиної моделі педагогічної діяльності проєктування, організації та впровадження в навчальний процес. Стаття призначена для науковців і тренерів, викладачів, керівників навчальних закладів, які займаються освітньою діяльністю.

У статті автори акцентують увагу на тому, що зміст та форми підвищення кваліфікації викладачів повинні урізноманітнюватися з урахуванням рівня професіоналізму, досвіду викладання дисциплін та педагогічної майстерності. Зміст довгострокового підвищення кваліфікації має відповідати новітнім досягненням психолого-педагогічних наук, професійної освіти, інноваційним процесам, програмним цілям закладів вищої освіти, індивідуальним освітнім запитам педагогічних працівників та реалізуватись на основі діагностичного, компетентнісного та практико-спрямованого підходів. Дійшли висновків у необхідності перегляду чинної і створенні неперервної системи підвищення кваліфікації науково-педагогічних кадрів, яка б враховувала сучасні тенденції, досвід провідних країн Європи та світу й національні особливості. Вона має бути гнучкою, динамічною, адекватною вимогам конкретних освітніх закладів і враховувати рівень професійної компетентності викладачів.

В статті розглядається проблема формування компетентностей особистості майбутнього фахівця з вищою освітою, і, перш за все, комунікативної компетентності як ключової компетентності підготовки майбутніх лікарів, акцентується увага на розвиток ключових і предметних компетентностей у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу. В дослідженні визначено деякі аспекти компетентнісного підходу в освіті, проаналізовано сутність основних ключових компетентностей майбутнього фахівця з медичною освітою. Визначено, що з переліку ключових компетентностей майбутнього фахівця найголовнішою особливістю є їх креативна спрямованість. Креативну спрямованість можна виявити лише в навчально-пізнавальній компетенції, яка включає елементи еврестичної діяльності, уміння організації цілепокладання, генерації ідей, аналізу, рефлексії. До суто креативних компетенцій з даного переліку можна віднести: « вміння вирішувати проблеми», « займати позицію в дискусіях і формувати свою особисту думку», « вміти знаходити нові рішення». В досліджені розкрито сутність освітньої компетенції, визначено певну ієрархію компетентностей щодо практичного запровадження компетентнісного підходу. Важливим для нашого дослідження було визначення певної ієрархії компетентностей, що є основою для практичного запровадження компетентнісного підходу. З’ясували, що перспективними для подальшого дослідження є питання формування комунікативної компетентності студентів медичних університетів та розвиток творчого мислення лікаря в процесі професійної діяльності.