Анотація. Повномасштабна війна в Україні чинить значний психологічний та фізичний вплив на учасників бойових дій. Одним із негативних наслідків війни є бойовий стрес, який супроводжується дією стрес-факторів, що негативно впливають на психологічне та фізичне здоров’я, що в подальшому знижує процес соціалізації до мирного життя. Мета. Визначення впливу занять бігом на учасників бойових дій, які мають наслідки бойового стресу. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури та документальних джерел, порівняння та зіставлення; опитування, експеримент, методи математичної статистики. Результати. Виходячи з даних, отриманих після дослідження за «Модифікованою методикою рівня стресу за Л. Рідера», встановлено, що на початковому етапі у 77 % учасників був високий рівень стресу, а в 13 % – середній. На другому етапі після використання адаптивної фізичної культури (протягом одного року) у них було знижено рівень стресу до 50 % – середній, 50 % – низького, що свідчить про ефективність використання занять бігом. Ключові слова: бойовий стрес, адаптивна фізична культура, учасники бойових дій, рівень стресу, біг.

Анотація. 24 лютого 2022 р. Росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну. Бої по всій території країни призвели до великої кількості загиблих серед цивільного населення та учасників бойових дій. Вивчення впливу соціальних наслідків війни на психологічне та фізичне здоров’я учасників бойових дій стає актуальним питанням, що вимагає постійного контролю. Разом з тим, досліджень, що висвітлювали б вирішення цих питань за допомогою адаптивної фізичної культури, недостатньо, що підтверджує актуальність обраної теми. Мета. Визначення соціальних наслідків війни для учасників бойових дій та основних заходів адаптивної фізичної культури для їх подолання. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури та документальних джерел. Результати. У дослідженні розглянуто проблеми соціальних наслідків війни для учасників бойових дій. Висвітлено проблеми, з якими вони зіштовхуються після повернення до мирного життя: людські жертви, втрата фізичного та психологічного здоров’я, самогубства, полонені та зниклі безвісти, соціальна та правова незахищеність, проблеми в сім’ї, внутрішньо переміщені із зон бойових дій (біженці), безробіття, економічна нестабільність. Проаналізовано дані літературних джерел, де досліджувалися питання бойових травм та наслідки посттравматичного стресового розладу, та надано рекомендації до їх зниження. Визначено найчастіші ураження внаслідок військових дій та надано рекомендації до усунення негативних наслідків, що суттєво допомагає знизити рівень бойової травми та повернутися до мирного життя. Розроблено та систематизовано засоби адаптивної фізичної культури для покращення соціалізації учасників бойових дій. Ключові слова: соціальні наслідки війни, бойові дії, адаптивна фізична культура, учасники бойових дій.

Розглянуто інформаційні джерела, що характеризують стан автомобілізації в Україні, тенденції щодо зростання обсягів продажу автомобілів в різних її регіонах. Зазначено, що найбільша кількість автомобілів на 1000 жителів зареєстрована в Києві та Київській області ,але за цим показником Україна значно поступається більшості країн ЄС. Така ситуація з автомобілізацію в країні стимулює ввезення автомобілів з Європи, а з урахуванням платоспроможності населення, це переважно автомобілі, що перебували в експлуатації. Діючі в останні роки правила ввезення вживаних автомобілів в Україну з країн ЄС з відтермінуванням реєстрації вплинули на суттєве збільшення парку автомобілів. На тип автомобілів, що ввозились, вплинули також екологічні обмеження щодо експлуатації в Європі дизелів.В Україні з точки зору енергоспоживання автодорожнім транспортом в порівнянні з 2000 роком зменшується в 1,5 рази частка споживання бензину, збільшується частка автомобілів що споживають зріджений нафтовий газ та дизельне пальне. Оновлення парку автомобілів в Україні відбувається низькими темпами, а подальша експлуатація дорожніх транспортних засобів з терміном служби понад 10 років негативно впливає на екологічні показники, і потребує вчасного контролю, діагностики та виконання робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту.Оновлений порядок щодо розмитнення та подальша сертифікація для допуску к експлуатації на території України дозволили визначити параметри автомобілів, що були ввезені з Європейського Союзу.Проведено аналіз властивостей і параметрів автомобілів, що ввезено в Україну останнім часом з країн Європейського Союзу для подальшого їх використання. Встановлено, що основна їх частка - це легкові автомобілі з дизельними двигунами та пробігом 100-500 тис. км. Результати аналізу 1235 протоколів досліджень показують, що 87,41 % складають автомобілі з дизельними двигунами, 9,71 % - автомобілі з двигунами, що працюють на бензині. Чисельність розмитнених та сертифікованих для подальшої експлуатації в Україні автомобілів, що ввезено в Житомирську область, по місяцях досліджуваного періоду з квітня 2018 року по лютий 2019 року свідчить про їх збільшення в 2019 році до 2 разів відносно попередніх місяців. Третина автомобілів що були досліджені мали пробіг від початку експлуатації від 100 до 200 тисяч кілометрів, а ще третина від 300 до 300 тисяч кілометрів.Проведено аналіз властивостей і параметрів автомобілів, що ввезено в Україну останнім часом з країн Європейського союзу для подальшого їх використання. Встановлено, що основна їх частка - це легкові автомобілі з дизельними двигунами та пробігом 100-500 тис. км.Ключові слова: автомобіль, експлуатація автомобіля, експлуатаційні властивості автомобіля, подальша експлуатація

Анотація. Разом із демократичними зрушеннями, що відбуваються у сучасному суспільстві, на жаль, не припиняються війни та локальні військові конфлікти, які суттєво збільшують кількість військовослужбовців, котрі зазнають поранень або серйозних травмувань під час бойових дій. Ефективним фактором їх реабілітації і подальшої соціалізації виступає спорт. Про позитивний вплив фізичних вправ на відновлення здоров’я військових висловлювались Сократ, Гіппократ, Геродот та інші видатні постаті Стародавньої Греції. Відомо, що лікар Олександра Македонського успішно відновлював дієздатність воїнів спеціально розробленими фізичними програмами. Проте, у сучасній науковій літературі спортивна діяльність військовослужбовців, які отримали поранення під час бойових дій, висвітлена недостатньо, що підкреслює актуальність даної роботи. Мета. Підвищення ефективності розвитку спорту військовослужбовців (учасників бойових дій) з інвалідністю в Україні. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення, порівняння та зіставлення, педагогічне спостереження. Результати. Проаналізовано міжнародний та вітчизняний досвід спортивної діяльності військовослужбовців, котрі зазнали поранення під час бойових дій. Узагальнено основні перешкоди, що гальмують прогрес спортивної діяльності військових з інвалідністю, та сформовано напрями її подолання. Ключові слова: військовослужбовці з інвалідністю, спорт, реабілітація, учасники бойових дій, марафонський біг.

Анотація. На території України вже який рік триває військовий конфлікт. За даними верховного комісара ООН з прав людини, на 2021 р. загальна кількість українських втрат – 44 тис. осіб. До цього числа входять загиблі від бойових дій, хвороб під час служби в зоні конфлікту, вбивств і самогубств. Відновлення і підтримка психологічного та фізичного здоров’я стає актуальним питанням, що потребує постійного контролю після повернення з зони антитерористичної операції до мирного життя. Проте, у сучасній літературі питання відновлення здоров’я учасників бойових дій за допомогою адаптивної фізичної культури висвітлено недостатньо, що активізує необхідність проведення відповідних досліджень. Мета. Підвищення ефективності застосування адаптивної фізичної культури на прикладі підготовки до марафонського бігу учасників бойових дій. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення наукової літератури та документальних джерел, порівняння та зіставлення; опитування і метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Результати. По завершенні експериментального дослідження в учасників бойових дій визначено процентне співвідношення депресивних розладів та посттравматичних стресових розладів і з’ясовано готовність до занять адаптивною фізичною культурою. Виходячи з даних опитувальника про стан здоров’я PHQ-9, встановлено, що 70 % респондентів не мають проявів депресії, а в 30 % наявна легка її форма. Також було проведено опитування для первинного скринінгу посттравматичних стресових розладів, який показав що у 30 % респондентів наявні їх ознаки. Ефективність організації та проведення систематичних занять з адаптивної фізичної культури залежить від правильно підібраних організаційно-методичних заходів та рекомендацій до реалізації навчально-тренувального процесу з урахуванням стану здоров’я учасників бойових дій. Ключові слова: адаптивна фізична культура, учасники бойових дій, соціалізація, посттравматичний стресовий розлад.