No abstract

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ Стаття присвячена вивченню стану активності ензимурії у хворих із уретеролітіазом єдиної нирки (ЄН) після різних методик уретеролітотрипсії. встановлено, що активність реноспецифічних ферментів канальцевого нефротелію НАГ та β-Гал визначає функціональний стан сечових шляхів до та після малоінвазивного втручання при уретеролітіазі ЄН, що сприяє проведенню своєчасної корекції лікувальних заходів. Ключові слова: ензимурія, сечокам'яна хвороба, єдина нирка.

The aim of the study was to increase the effectiveness of the results of minimally invasive treatment in patients with single kidney ureterolithiasis by determining the salt profiles in the urine of patients. Patients with a single kidney tend to form calculous recurrence, and the determination of bacteriuria and urine pH with certain parameters of the exchange of prolitogenic substances is a relevant diagnostic measure, which at the preoperative stage can make it possible to predict the effectiveness of treatment after minimally invasive ureterolithotripsy techniques.

Мета дослідження: визначення факторів ризику виникнення післяопераційних ускладнень у хворих на уролітіаз єдиної нирки (ЄН) після малоінвазивних оперативних втручань. Матеріали та методи. У дослідженні брали участь 254 осо би з уретеролітіазом, з яких 141 пацієнт-з ЄН (І, ІІ та ІІІ гру пи), інші-з двома нирками. Чоловіків було 152 (59,8%), жінок-102 (40,2%), середній вік пацієнтів становив 44,7±2,1 року (жінки-42,3±1,5 року, чоловіки-39,7±1,4 року). Фор мування груп проводили за принципом виду надання опера тивної допомоги: І група (n=34)-випадки лікування урете ролітіазу ЄН методом трансуретеральної контактної літот рипсії (ТУКЛ); ІІ група (n=76)-випадки лікування урете ролітіазу ЄН методом екстракорпоральної ударно хвильової літотрипсії (ЕУХЛ); ІІІ група (n=31)-випадки лікування уретеролітіазу ЄН методом класичної уретеролітотомії; IV група (n=42)-випадки лікування уретеролітіазу методом ТУКЛ; V група (n=38)-випадки лікування уретеролітіазу методом ЕУХЛ; VI група (n=33)-випадки лікування урете ролітіазу методом класичної уретеролітотомії. Результати. Допераційні ризики виникнення післяопе раційних ускладнень у хворих з уретеролітіазом ЄН представ лені: фактом наявності ЄН; фактом збільшеного рівня серцево судинної патології та метаболічного синдрому, що в 1,5 разу більше ніж в осіб з двома нирками; фактом пригнічення се редніх показників швидкості клубочкової фільтрації, що був в 1,8 разу більше ніж в осіб з двома нирками. Рівні ризику роз витку оцінювання післяопераційних ускладнень у когортах осіб з двома нирками (23,3%) та ЄН (33,3%) між собою вірогідно відрізняються в 1,4 разу (р<0,05), що вказує на єди ну нирку як на самостійний потужний патологічний фактор. Заключення. Виконання малоінвазивних втручань у хворих на уретеролітіаз єдиної нирки є перспективним напрямком, що дозволяє мінімізувати оперативну травму, а також ство рює умови до зменшення рівнів післяопераційного калькуль озного рецидиву.

В умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» досліджено 61 особу з каменем нирки. Пацієнтів було роз поділено на дві групи: І група -30 осіб з єдиною ниркою (ЄН), ІІ група -31 особа з двома нирками. Середній вік хворих -37,5±2,4 року (чоловіків -67,2%, жінок -32,8%). Лікувальна програма складалася з монотерапії рослинним уролітиком Флавія ® (Swiss Caps. AG, Швейцарія) протя гом 3 міс по 1 капсулі двічі на добу після їди. Призначення монотерапії фітоуролітичним засобом Флавія ® протягом 3 міс сприяло позитивній динаміці у лікуванні усіх пацієнтів. Визначення розміру каменю було достовірним на разі застосування спіральної комп'ютерної томографії (СКТ) та на відміну від ультразвукового дослідження (УЗД) надава ло більш реальні дані (при УЗД конкременти були більшими на 17,2-20,6% від справжніх розмірів). Визначення щільності каменів за допомогою СКТ денситометрії характеризувало склад каменів, як композитний (оксалатно кальцієвий та уратно кальцієвий), з позитивною динамікою зменшення щільності на тлі лікування у І групі на 21,7%, у ІІ групі -на 33,9%. На тлі вживання Флавії ® у І групі повне розчинення каменів відбувалося у 13,3%, часткове -у 73,3% пацієнтів, в осіб ІІ групи аналогічні процеси відбувалися у 16,1% та 64,5% відповідно. Відсутність ефекту від монотерапії спостерігали у І групі у 13,3%, у ІІ групі -у 19,3% пацієнтів. Відмінність у ди наміці між групами полягала у більш кращому зменшенні щільності каменів у ІІ групі (33,9% від 21,7% у разі ЄН), а при УЗД -дані характеризувалися вірогідним хибнопозитивним збільшенням розміру каменів в обох групах. Ключові слова: уролітіаз, єдина нирка, уролітик, Флавія ® .