Purpose of the study. The goal of the present study was to evaluate the effect of low dosed statins (rosuvastatin 10 mg/day) on the state of lipid and carbohydrate metabolism, insulin levels, vascular endothelial function, and markers of systemic inflammation in patients with ischemic heart disease in combination with diabetes mellitus. Materials and research methods. We examined 83 patients with ischemic heart disease and type 2 diabetes mellitus aged 44 to 78 years (mean age was (56,8 ± 3,4) years). For all patients, the fasting glucose level was determined, the HOMA index, the levels of total cholesterol, low density lipoproteins, very low density lipoproteins, high density lipoproteins and triglycerides in the blood, the concentration of C-reactive protein, and the content of pro-inflammatory cytokines in the blood serum were calculated. To study the function of the endothelium, dopplerography of the brachial artery was used according to the D.S. Celermajer. All patients received IHD therapy according to generally accepted standards. The drugs were used against the background of stable oral hypoglycemic therapy. As cholesterol-lowering therapy, rosuvastatin was prescribed at a dose of 10 mg/day for 3 months. Results. During the study, it was noted that in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes mellitus on the background of hyperand dyslipidemia, elevated levels of insulin and glucose, dysfunction of the vascular endothelium was revealed. Vascular endothelial dysfunction had a close correlation with markers of systemic inflammation, which was exacerbated by the presence of insulin resistance. While taking rosuvastatin at a dose of 10 mg/day, in addition to a sufficient lipid-correcting effect, there was a decrease in the level of IR, activity of systemic inflammation and improvement in the function of the vascular endothelium, which ensures the correction of additional risk factors in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes. Conclusions. In patients with ischemic heart disease in combination with type 2 diabetes mellitus on the background of hyperand dyslipidemia, elevated levels of insulin and glucose, dysfunction of the vascular endothelium was revealed. Dysfunction of the vascular endothelium is closely correlated with markers of systemic inflammation, which is exacerbated by the presence of insulin resistance. Against the background of taking rosuvastatin at a dose of 10 mg/day, in addition to a sufficient lipid-correcting effect, a decrease in the level of IR, activity of systemic inflammation and an improvement in the function of the vascular endothelium were noted, which ensures the correction of additional risk factors in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes.

No abstract

Мета дослідження. Вивчити особливості вмісту імунологічних маркерів системного запалення у хворих на ревматоїдний артрит (РА) залежно від клініко-імунологічного варіанту перебігу та тривалості захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 82 пацієнта з РА, у віці (37,6±5,1) років. У 47,5 % хворих (n=39) тривалість анамнезу хвороби менше 3-х років, у 52,5 % хворих (n=43) -більше 3-х років. У 48 (58,5 %) пацієнтів визначався серопозитивний варіант РА, у 34 (41,5 %) пацієнтів -серонегативний варіант. Всім пацієнтам проводили комплексне клінічне, лабораторне та імунологічне дослідження. Активність РА оцінювали з використанням індексу DAS28, імуноферментним методом оцінювали рівень ревматоїдного фактору (РФ), антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП), С-реактивного білку (СРБ), прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) та ІЛ-6). Результати. Рівні прозапальних цитокінів при РА показали статистично достовірне підвищення їх концентрації у всіх групах хворих порівняно з контролем. Найбільший рівень ФНО-α (р=0,046) і ІЛ-1β (р=0,025) мав місце в групі хворих з серонегативним варіантом РА тривалістю менше 3-х років; а максимально висока концентрація ІЛ-6 (р=0,018) визначалася у хворих з тривалим перебігом серопозитивного РА. Визначення кореляційних зв'язків показало наявність асоціації гіперпродукції ФНП-α, ІЛ-1β і ІЛ-6 з тривалістю і активністю захворювання. У всіх групах хворих на РА виявлено підвищення сироваткової концентрації СРБ, більшою мірою при серопозитивному варіанті РА з тривалістю хвороби більше 3-х років. Встановлені прямі кореляційні зв'язки між СРБ та між рівнем СРБ та індексом DAS28 (p<0,0001), концентрацією РФ, АЦЦП (p=0,05). Висновки. Проведене дослідження в сироватці крові медіаторів імунного запалення у хворих з різними клініко-імунологічними варіантами і тривалістю РА встановило відмінності в їх вмісті. У хворих з анамнезом РА менше 3-х років виявлено переважне підвищення ФНП-α і ІЛ-1β при серонегативному варіанті захворювання. При тривалості серопозитивного РА більше 3-х років в більшій мірі збільшений вміст ІЛ-6, у порівнянні з показниками у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту захворювання. При тривалості серопозитивного варіанту РА більше 3-х років вміст СРБ був в 1,3 рази (р=0,05) вище показника в групі пацієнтів з анамнезом хвороби менше 3-х років і в 1,6 рази (р=0,001) вище, ніж у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту РА Ключові слова: ревматоїдний артрит, перебіг захворювання, кардіоваскулярний ризик, цитокіни, С-реактивний білок, атеросклероз

ГЗ «Запорожская медицинская академия последипломного образования мЗ Украины» Цель исследования: изучение клинико-функциональных особенностей миокарда у больных с хроническим обструктивным заболеванием легких (ХОЗЛ) в сочетании с ишемической болезнью сердца (ИБС). Материалы и методы. Обследованы 68 пациентов с ХОЗЛ и ИБС. в 1-ю группу вошли 22 пациента с ИБС со стабильной стенокардией II-III функционального класса, во 2-ю-22 больных с ХОЗЛ и в 3-ю-24 пациента с коморбидной патологией. всем больным проводили общеклиническое исследование, определяли дистанцию 6-минутной ходьбы, суточное мониторирование электрокардиограммы, функцию внешнего дыхания, выполняли пульсоксиметрию, допплерографию. Результаты. Исходя из полученных данных, характерной особенностью клинической картины стенокардии при коморбидной патологии явилось возникновение в 73,2% случаев вместе с типичным болевым синдромом одышки и сердцебиений. При исследовании липидного профиля при коморбидной патологии изменения липидного обмена соответствовали IIа типу дислипидемии по классификации A. Fredrikson. При анализе данных суточного мониторирования электрокардиограммы отмечалось более частое наличие аритмий у больных при сочетанной патологии, а также достоверно большее количество эпизодов безболевой ишемии, что подтверждалось снижением интегрального показателя функционального состояния больных при проведении пробы с 6-минутной ходьбой и результатами анализа газового состава крови. Заключение. Таким образом, у больных с коморбидной патологией типичный болевой синдром сопровождается одышкой и сердцебиением, чаще регистрируется наличие различных аритмий и безболевая форма ишемии, а также более выражена систолическая дисфункция левого желудочка, обусловленные наличием смешанного (циркуляторного, гипоксического и тканевого) типа гипоксии. Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, хроническое обструктивное заболевание легких, гемодинамика, безболевая ишемия.

A-концепція та дизайн дослідження; B-збір даних; C-аналіз та інтерпретація даних; D-написання статті; E-редагування статті; F-остаточне затвердження статті Мета роботи-вивчити структурно-функціональний стан артеріальної стінки у хворих на ревматоїдний артрит (РА) залежно від тривалості захворювання, серопозитивності за ревматоїдним фактором (РФ)/антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП) та активності захворювання. Матеріали та методи. Обстежили 82 пацієнтів з РА: 19 чоловіків (23,1 %) і 63 жінки (76,9 %), середній вік становив 37,6 ± 5,1 року. Група контролю-30 клінічно здорових осіб. Усім пацієнтам вимірювали діаметр і товщину комплексу інтима-медіа (КІМ) загальних сонних артерій (ЗСА), розраховували індекс жорсткості. Результати. 47,5 % (n = 39) пацієнтів мали РА з тривалістю анамнезу хвороби менше ніж 3 роки, у 52,5 % хворих (n = 43) тривалість РА перевищувала 3-річний період. У 48 (58,5 %) хворих виявили РФ/АЦЦП-серопозитивний варіант РА, у 34 (41,5 %) пацієнтів-РФ/АЦЦП-серонегативний варіант захворювання. Серед усіх обстежених хворих із РА найвищі значення товщини КІМ ЗСА виявили в пацієнтів із тривалим (понад 3 роки) анамнезом РФ/АЦЦП-серопозитивного РА; у хворих цієї групи також визначили вищий індекс жорсткості ЗСА, що характеризує локальну (каротидну) ригідність судинної стінки. Кореляційний аналіз виявив наявність прямих зв'язків між DAS28 і КІМ ЗСА, тривалістю РА та індексом жорсткості ЗСА, товщиною КІМ ЗСА, а також між величиною КІМ ЗСА і рівнем РФ, АЦЦП, що показує істотний внесок активності та тривалості перебігу аутоімунного запалення при РА у зміну архітектоніки судинної стінки. Висновки. Результати свідчать про наявність у хворих на РА без серцево-судинних захворювань субклінічного ураження ЗСА, більш вираженого при тривалому перебігу (понад 3 роки) серопозитивного за РФ/АЦЦП варіанті захворювання.