Purpose of the study. The goal of the present study was to evaluate the effect of low dosed statins (rosuvastatin 10 mg/day) on the state of lipid and carbohydrate metabolism, insulin levels, vascular endothelial function, and markers of systemic inflammation in patients with ischemic heart disease in combination with diabetes mellitus. Materials and research methods. We examined 83 patients with ischemic heart disease and type 2 diabetes mellitus aged 44 to 78 years (mean age was (56,8 ± 3,4) years). For all patients, the fasting glucose level was determined, the HOMA index, the levels of total cholesterol, low density lipoproteins, very low density lipoproteins, high density lipoproteins and triglycerides in the blood, the concentration of C-reactive protein, and the content of pro-inflammatory cytokines in the blood serum were calculated. To study the function of the endothelium, dopplerography of the brachial artery was used according to the D.S. Celermajer. All patients received IHD therapy according to generally accepted standards. The drugs were used against the background of stable oral hypoglycemic therapy. As cholesterol-lowering therapy, rosuvastatin was prescribed at a dose of 10 mg/day for 3 months. Results. During the study, it was noted that in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes mellitus on the background of hyperand dyslipidemia, elevated levels of insulin and glucose, dysfunction of the vascular endothelium was revealed. Vascular endothelial dysfunction had a close correlation with markers of systemic inflammation, which was exacerbated by the presence of insulin resistance. While taking rosuvastatin at a dose of 10 mg/day, in addition to a sufficient lipid-correcting effect, there was a decrease in the level of IR, activity of systemic inflammation and improvement in the function of the vascular endothelium, which ensures the correction of additional risk factors in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes. Conclusions. In patients with ischemic heart disease in combination with type 2 diabetes mellitus on the background of hyperand dyslipidemia, elevated levels of insulin and glucose, dysfunction of the vascular endothelium was revealed. Dysfunction of the vascular endothelium is closely correlated with markers of systemic inflammation, which is exacerbated by the presence of insulin resistance. Against the background of taking rosuvastatin at a dose of 10 mg/day, in addition to a sufficient lipid-correcting effect, a decrease in the level of IR, activity of systemic inflammation and an improvement in the function of the vascular endothelium were noted, which ensures the correction of additional risk factors in patients with coronary artery disease in combination with type 2 diabetes.

Мета дослідження. Вивчити особливості вмісту імунологічних маркерів системного запалення у хворих на ревматоїдний артрит (РА) залежно від клініко-імунологічного варіанту перебігу та тривалості захворювання. Матеріали та методи. Обстежено 82 пацієнта з РА, у віці (37,6±5,1) років. У 47,5 % хворих (n=39) тривалість анамнезу хвороби менше 3-х років, у 52,5 % хворих (n=43) -більше 3-х років. У 48 (58,5 %) пацієнтів визначався серопозитивний варіант РА, у 34 (41,5 %) пацієнтів -серонегативний варіант. Всім пацієнтам проводили комплексне клінічне, лабораторне та імунологічне дослідження. Активність РА оцінювали з використанням індексу DAS28, імуноферментним методом оцінювали рівень ревматоїдного фактору (РФ), антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду (АЦЦП), С-реактивного білку (СРБ), прозапальних цитокінів (фактору некрозу пухлин-α (ФНП-α), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β) та ІЛ-6). Результати. Рівні прозапальних цитокінів при РА показали статистично достовірне підвищення їх концентрації у всіх групах хворих порівняно з контролем. Найбільший рівень ФНО-α (р=0,046) і ІЛ-1β (р=0,025) мав місце в групі хворих з серонегативним варіантом РА тривалістю менше 3-х років; а максимально висока концентрація ІЛ-6 (р=0,018) визначалася у хворих з тривалим перебігом серопозитивного РА. Визначення кореляційних зв'язків показало наявність асоціації гіперпродукції ФНП-α, ІЛ-1β і ІЛ-6 з тривалістю і активністю захворювання. У всіх групах хворих на РА виявлено підвищення сироваткової концентрації СРБ, більшою мірою при серопозитивному варіанті РА з тривалістю хвороби більше 3-х років. Встановлені прямі кореляційні зв'язки між СРБ та між рівнем СРБ та індексом DAS28 (p<0,0001), концентрацією РФ, АЦЦП (p=0,05). Висновки. Проведене дослідження в сироватці крові медіаторів імунного запалення у хворих з різними клініко-імунологічними варіантами і тривалістю РА встановило відмінності в їх вмісті. У хворих з анамнезом РА менше 3-х років виявлено переважне підвищення ФНП-α і ІЛ-1β при серонегативному варіанті захворювання. При тривалості серопозитивного РА більше 3-х років в більшій мірі збільшений вміст ІЛ-6, у порівнянні з показниками у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту захворювання. При тривалості серопозитивного варіанту РА більше 3-х років вміст СРБ був в 1,3 рази (р=0,05) вище показника в групі пацієнтів з анамнезом хвороби менше 3-х років і в 1,6 рази (р=0,001) вище, ніж у хворих з аналогічною тривалістю серонегативного варіанту РА Ключові слова: ревматоїдний артрит, перебіг захворювання, кардіоваскулярний ризик, цитокіни, С-реактивний білок, атеросклероз

No abstract

Purpose of the study. Was to investigate life quality in patients with comorbidly pathology of chronic obstructive pulmonary disease in combination with arterial hypertension. Materials and methods. 77 subjects with a diagnosis of chronic obstructive pulmonary disease stage I–III (according to the GOLD criteria) in combination with arterial hypertension I–III stage. The comparison groups included 30 patients with essential hypertension and 45 patients with chronic obstructive pulmonary disease. All groups were completely comparable by the length and disease severity. All patients underwent general clinical examination, blood pressure measurement, spirometry, electrocardiography, and echocardiography. Study of the life quality in patients was carried out by means of self-questioning using General official Russian-language analogue of the MOS SF-36 questionnaire. Results. It was determined, that life quality parameters of physical status and psychosocial status were reduced in all patients, but to a greater extent in patients with comorbidity than in patients of the comparison group. Disease duration influenced on life quality. In patients with newly diagnosed chronic obstructive pulmonary disease with a history of marked increase in blood pressure, changes in life quality were more expressed in comparison with the comparison group; at the same time there was tendency of it’s increasing over time. When assessing the relationship between quality of life and parameters of pulmonary ventilation, it was found that depending on the severity of respiratory function disturbances it is directly proportional to decreased quality of life, both physical and psychosocial status. Life quality of in patients with chronic obstructive pulmonary disease worsens due to addition and progression of essential hypertension. Conclusions. Сomorbidly pathology has a negative impact on physical and psychosocial status of patients, which is significantly reduces life quality and depends on the severity of pulmonary ventilation disturbances, «length of the disease» and hypertension degree. Keywords: chronic obstructive pulmonary disease, arterial hypertension, comorbidly pathology, life quality.

Abstract. The goal of the study was to investigate the effect of magnesium orotate as a part of complex therapy in sinus rhythm restoring in patients with AF paroxysm, as well as to evaluate its effectiveness and effect on LQo with long-term use. Materials and research methods. We examined 56 patients (16 women and 40 men) with an average age of (61,5 ± 4,3) years with paroxysmal atrial fibrillation. All patients were divided into two groups. Patients of the 1st group (n=28) underwent medical cardioversion with amiodarone and magnesium orotate. Patients of the 2nd group (n=28) received only amiodarone. The time of sinus rhythm restoration, parameters of electrical instability of the atrial and ventricular myocardium after sinus rhythm restoration, patients life quality 3 months after discharge - were assessed in both groups. Results. The study allowed to reveal that the addition of magnesium orotate to the basic therapy of patients with atrial fibrillation increases the effectiveness of medical cardioversion and reduces the time of its onset. When using amiodarone and magnesium orotate, signs of electrical instability of the atrial myocardium (the number of paired and supraventricular extrasystoles) are significantly less according to the results of Holter electrocardiogram monitoring compared with amiodarone monotherapy. Atrial fibrillation caused a life quality parameters deviations in the form of an increase in the severity of the disease symptoms, physical activity limitation and psycho-emotional sphere disorders. 3 months after the treatment, it was noted that life quality in patients of the 1st group (complex therapy using magnesium orotate) was higher compared to patients of the 2nd group due to the improvement in the indicators of the "psycho-emotional" component. Conclusions. The addition of magnesium orotate to the basic therapy of paroxysmal atrial fibrillation can significantly improve the clinical course of the disease in patients and their life quality after 3 months treatment period.