No abstract

No abstract

дЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти мОЗ України» Мета дослідження: оцінювання кардіоваскулярного ризику і фатальних серцево-судинних подій з урахуванням класичних і додаткових кардіоваскулярних факторів ризику у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА). Матеріали та методи. Обстежено 56 пацієнтів з РА у віці 48,7±9,52 року. Середня тривалість захворювання становила 9,8±2,7 року. У всіх пацієнтів визначали класичні фактори ризику розвитку серцево-судинних захворювань. для всіх пацієнтів розраховували 10-річний коронарний ризик за Фрамінгемською шкалою і 10-річний фатальний ризик за шкалою SCORE. В якості додаткових кардіоваскулярних факторів ризику вивчали маркери системного запалення, показники системи гемостазу, маркери ушкодження і дисфункції ендотелію. Результати. Під час скринінгу класичних кардіоваскулярних факторів 10-річний коронарний ризик за Фрамінгемською шкалою у пацієнтів з РА становив 4,0%, що достовірно нижче відповідного ризику для популяції порівняної статі і віку без РА. десятирічний ризик фатальних серцево-судинних подій за шкалою SCORE в обстежених пацієнтів становив 1,0%, що може вважатися низьким рівнем ризику. Під час аналізу додаткових кардіоваскулярних факторів ризику встановлено підвищення рівня С-реактивного протеїну і фібриногену, зниження активованого часткового тромбопластинового часу. У ході проведення кореляційного аналізу виявлено взаємозв'язок між активністю системного запалення і змінами в системі гемостазу (кількістю тромбоцитів, активованого часткового тромбопластинового часу, рівнем фібриногену). У пацієнтів з РА відзначаються ознаки ушкодження ендотелію і його дисфункції, які достовірно корелювали з показниками системного запалення. Заключення. Ризик розвитку кардіоваскулярної патології і фатальних серцево-судинних подій у пацієнтів з ревматоїдним артритом (РА), розрахований з урахуванням тільки класичних факторів ризику, є близьким до загального популяційного. Результати аналізу додаткових факторів ризику свідчать про наявність у пацієнтів з РА ознак пошкодження і дисфункції ендотелію, а також підвищеного протромбогенного потенціалу, які безпосередньо пов'язані з активністю системного запалення і сприяють розвитку високого кардіоваскулярного ризику при РА. Ключові слова: ревматоїдний артрит, кардіоваскулярний ризик, система гемостазу, системне запалення, ендотеліальна дисфункція.

Цель исследования: изучение влияния 6 месячной терапии новым классом сахароснижающих препаратов-селектив ным ингибитором натрий глюкозного котранспортера 2 го типа дапаглифлозином на гликемический контроль, массу тела, артериальное давление (АД) у больных сахарным ди абетом (СД) 2 го типа в сочетании с гипертонической бо лезнью (ГБ) и ожирением. Материалы и методы. Обследованы 36 больных СД 2 го типа в состоянии суб и декомпенсации в сочетании с ГБ II стадии, артериальной гипертензией 2-3 степени и ожире нием. Дапаглифлозин в дозе 10 мг применяли в составе комплексной терапии. Результаты. Результаты исследования свидетельствуют о том, что дапаглифлозин в составе комбинированной те рапии обеспечивает должный гликемический контроль у обследованных пациентов. Терапия способствовала сни жению индекса массы тела на 7,6% (р<0,05), что доказы вает его преимущество при наличии избыточной массы те ла или ожирения. Применение препарата не привело к кор рекции липидного дисбаланса. Заключение. Результаты суточного мониторирования ар териального давления свидетельствуют о наличии у дапаг лифлозина достаточно стойкой антигипертензивной актив ности, что подтверждает целесообразность его примене ния у пациентов с сахарным диабетом 2 го типа в сочета нии с гипертонической болезнью и ожирением. Ключевые слова: сахарный диабет 2 го типа, гипертониче ская болезнь, ожирение, ингибитор натрий глюкозного кот ранспортера 2 го типа, углеводный обмен, суточное монито рирование артериального давления.

дЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти мОЗ України» Мета дослідження: оцінювання ефективності та переносимості комбінації L-карнітину і аргініну гідрохлорид у пацієнтів з ішемічною хворобою серця зі стабільною стенокардією напруги. Матеріали та методи. Обстежено 63 пацієнти зі стабільною стенокардією напруги II-III функціональних класів у віці 56,7±2,3 року. Оцінювали клінічний перебіг захворювання, на початку і в кінці курсової терапії через 1 міс. Проводили добове моніторування еКГ, велоергометрію, вивчали функцію ендотелію з використанням допплерографії плечової артерії. Пацієнти були розподілені на дві групи. Хворі основної групи (n=32) зі стабільною стенокардією на тлі базисної терапії отримували комбінацію L-карнітину і аргініну гідрохлорид. Пацієнти групи порівняння (n=31) отримували тільки стандартну базисну терапію. Результати. У ході дослідження відзначено поліпшення якості життя пацієнтів, про що свідчить зменшення вираженості суб'єктивних скарг, зменшення кількості ангінозних нападів, скорочення загальної тривалості епізодів ішемії за добу за даними добового моніторування еКГ, що достовірно більш виражене в основній групі пацієнтів. За даними велоергометрії, застосування комбінованої терапії сприяло істотному підвищенню параметрів толерантності до фізичного навантаження і зниженню функціонального класу стенокардії порівняно з групою порівняння. Комбінація L-карнітину і аргініну гідрохлорид достовірно покращує ендотелійзалежну вазлодилатацію після лікування (p<0,05). Зареєстровано підвищення цього показника на 50,9% у цілому по групі, на 33,0 %-у хворих на стенокардію напруги II ФК і на 64,8%-III ФК. Заключення. Отримані нами дані свідчать про те, що застосування метаболічно активної комбінації L-карнітину і аргініну гідрохлорид на тлі базисної терапії у пацієнтів зі стабільною стенокардією веде до статистично вірогідного зменшення середньої кількості ангінозних нападів, добової потреби у нітрогліцерині, збільшення толерантності до фізичного навантаження і покращує функцію ендотелію щодо групи пацієнтів, які приймали тільки базисну терапію. Ключові слова: ішемічна хвороба серця, стабільна стенокардія напруги, дисфункція ендотелію, L-карнітин, аргініну гідрохлорид.