Стаття присвячена висвітленню проблеми розвитку математичної освіти в початковій школі в контексті сьогоднішніх викликів. Зазначено що математична компетентність належить до ключових компетентностей здобувачів освіти. Увиразнено результати обов’язкової державної підсумкової атестації з математики у формі ЗНО, а також дані PISA 2018 р. з математики, що засвідчують недостатній рівень математичних знань учнів. Зроблено висновок, що одними з ефективних засобів підвищення рівня математичної освіти в школі є чітка диференціація стандартів математичної освіти та запровадження їх, підготовка та перепідготовка вчителів початкових класів до формування математичних навичок учнів, які б відповідали викликам сьогодення, а також тісна співпраця батьків і школи щодо формування математичної компетентності учнів, активне залучення батьків до цього процесу за домашніх умов через спільну ігрову діяльність. Наведено приклади завдань, спрямованих на формування в дітей математичних навичок, пробудження інтересу до вивчення математики. Запропоновано методичні рекомендації батькам щодо формування математичної компетентності дітей.

У статті підкреслено важливість процесу формування математичної компетентності здобувачів дошкільної та початкової освіти. Зроблено висновок, що початкову математичну освіту варто здійснювати на принципах партнерства, наступності, перспективності. З-пом

No abstract

Стаття присвячена аналізу освітнього середовища, у якому формувався Василь Стефаник як письменник, громадсько-просвітницький, чиє 150-річчя з дня народження цьогоріч відзначають на державному рівні в Україні. Схарактеризовано періоди життєдіяльності, пов’язані зі здобуттям освіти: початкова освіта (навчання у Русові (трикласна народна школа (1878–1880)) та в Снятині (виділова, тобто вища початкова школа) (1880–1883)); гімназійна освіта (Коломийська державна гімназія (1883–1890), Дрогобицька державна гімназія імені Франца Йосифа I (1891–1892)); університетські студії (медичний факультет Ягеллонського університету (1892–1900)); та самоосвіта, яка тривала впродовж усього життя.

Стаття присвячена проблемі використання краєзнавства в освітньому процесі Нової української школи. Виокремлено основні історичні етапи розвитку шкільного краєзнавства в Україні у вимірі національно-патріотичного виховання учнів, схарактеризовано роль краєзнавства у формуванні національно-свідомої особистості здобувача освіти. Виокремлено завдання вихователя групи подовженого дня щодо формування юної особистості як патріота і громадянина. Запропоновано авторську методику “Я – юний краєзнавець”, наведено приклад місячного виховного плану роботи групи подовженого дня.