The modern development of social communications in connection with the mass transition to the online mode of life and education becomes decisive. At the same time this tradition changes communication channels and information transmission due to their pedagogical and educational contexts. Monitoring consists in studying the saturation of these channels with verbal, visual and symbolic systems of signs that manifest the phenomenon of polymodality. One of the active channels of communication on the Internet has become comic as a form of verbal-visual communication. Verbal saturation in comics is considered as a system of worked-out rules, and drawings. System of signs is filled with the purpose and goals by author of the text. The purpose of the study is to evaluate the effectiveness of main directions of English-language comics for the reader's perception of scientific literature through the use of linguistic and extralinguistic features. The analytical and bibliographic method of scientific literature in the context of the applied verbal and paraverbal elements of the text is adopted. Regarding, a questionnaire was used to verify the practical aspects of the perception of the comics test The results of the study made it possible to hierarchically construct the types of verbal and extralingual means used in English-language comics, and to characterize the peculiarities of verbal and extralingual means from the viewpoint of polymodality of their use.

Попри велику кількість статей, присвячених різним жанрам і видам художньої літератури, а також їх еволюційному розвитку, книги-ігри становлять нову область дослідження, що закликає до уваги, але поки що є досить мало вивченою, що пояснює як актуальність, так і новизну даної роботи. Метою нашої розвідки є розкриття витоків книг-ігор та виявлення основних мовних та структурних відмінностей між книгами-іграми, виданими в XXI столітті, і тими, що сягають двадцяти років тому. З точки зору методів дослідження, представлена робота здійснюється в рамках антропоцентричної парадигми та розглядає феномен книг-ігор крізь призму людини як користувача мови. Тексти досліджувалися згідно з філософськими законами єдності форми та змісту з використанням індукції, дедукції, контекстного та інтерпретаційного аналізу, квалітативно-квантитативного методу та окремих елементів діахронічного та порівняльного аналізу. За результатами нашого дослідження зроблено наступні висновки. Подані з тими самими сюжетними лініями, «нові» видання тих самих книг-ігор мають вербальні та невербальні відмінності від своїх «старих» копій. У той час як останні подають зображення в основному як допоміжний матеріал, новіші видання мають тенденцію до мультимодальності, наводячи інформацію, важливу для розвитку нарративу, у малюнках, які імітують листи або функціонують як підказки в історії та не спираються на будь-які інші вербальні елементи в тексті, що б додатково згадували чи описували них. «Оновлені» книги-ігри, як правило, звучать більш демократично, з точки зору вибору слів, і демонструють більше політкоректності та менше технічних деталей обладнання чи зброї. Книги-ігри зазнали загального вербального розширення, хоча кількість «вузлових» моментів збереглася незмінною, що свідчить про високий рівень інтерактивності нелінійного нарративу в книгах-іграх, що є достатнім для художньої літератури ХХІ століття. Найяскравішою відмінністю книг, розділених майже 20 роками у часі, є зростання обсягу діалогів у сучасних виданнях. Попри те, що діалоги все ще менш популярні, ніж авторський нарратив (як загалом характерно для книг-ігор), діалоги роблять сучасні історії більш інтерактивними та розважальними для читачів і пропонують їм більш реалістичні враження.