The purpose of the study is to find ways to solve the current problem of improving the military education system. The needs in the formation and development of digital competencies of military management officers in different competence areas were studied: information and data literacy, communication and collaboration, digital content creation, safety and problem solving are studied. Possession of a high level of competence in these areas, according to the authors, significantly affects the professional development of officers during their military careers. The attention is focused on the possibility of implementing transdisciplinary integration in the system of advanced training of officers of the Armed Forces of Ukraine. The subject of the study, among other things, was the formation of readiness to use STEM-technologies in professional activities. The study reviewed modern STEM-approaches in the educational process and analyzed the experience of countries such as the United States, Australia, China, Britain, Israel, Korea, Singapore. The results of the survey among the students of advanced training courses at The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi are highlighted. In particular, the attitude and needs of military management officers to training and professional development were clarified; identified their educational interests. In particular, the need for effective ownership of tools for planning and organizing project work, analysis and evaluation of achieved results is identified.

Розглянуто умови і сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства, а та-кож зумовлені ними ключові проблеми впровадження інформаційно-комунікаційних і цифрових тех-нологій у вітчизняній освіті, що потребують невідкладного вирішення: формування і широке впро-вадження єдиного освітнього інформаційного простору України та забезпечення належного науко-вого супроводу цих процесів; розгортання та удосконалення необхідних елементів інфраструктури регіональних інформаційних і телекомунікаційних мереж, взаємопов’язаних як між собою, так і з глобальною мережею Інтернет, що дозволить подолати «цифрову нерівність» у різних регіонах України, зокрема в сільській місцевості; низький рівень інформаційно-комунікаційно-технологічних компетентностей (ІКТ-компетентностей) та цифрових компетентностей населення, застосу-вання застарілих підходів у навчанні та низька мотивація суб’єктів навчального процесу щодо ви-користання прогресивних ІКТ; фактична несформованість цілісної національної політики застосу-вання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, недосконала нормативно-правова база, що не забезпечує побудову інформаційного суспільства та, як наслідок, гальмує цифровізацію освіти в Україні. Виокремлено пріоритети, технологічні принципи побудови інформаційно-освітнього сере-довища. Визначено актуальні завдання розроблення комп’ютерно-орієнтованих методичних сис-тем навчання, створення та використання електронних освітніх ресурсів, зокрема електронного підручника, створення середовища неперервного розвитку цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу, проведення педагогічних досліджень з інформатизації освіти, розроблення та впровадження програми підвищення обізнаності громадян з питань інформаційної безпеки, кібербе-зпеки та захисту конфіденційної інформації, зокрема персональних даних, протидії загрозам їх не-санкціонованого використання.

Peculiar features of digital environment include: integration of ICTs; use of local and global networks and resources; support and development of qualitatively new technologies of information processing; active use of modern means, methods and forms of teaching in the educational process. The organization of activities in terms of digital learning environment provides appropriate changes in the interaction between subjects of the educational process.Today, means and technologies of the information and communication networks (ICNs), in particular the Internet, which custom and operational-procedural properties were changed at the initial stage from closed local to open ones at present, become widespread. The development of ICNs (from closed local to open ones) changes the typology of learning environments. The following models of learning environments, which widely use ICT and ICN tools (with basic features that characterize them) are distinguished: using the local communication network for presentation of educational information; using the local communication network and open network resources; using open network resources; for independent use of open network resources directly in the classroom by a student; for use of open network resources by a student in the process of independent learning activity; for use by a student educational resources, specially created by a teacher, as well as resources of an open networks in his independent learning activity.

Learning focused on assimilation of facts, availability of information, free access to knowledge bases and convenient navigation in local and global networks is not a sufficient condition for the formation of an educated personality, active cognitive activity of the student. In the article, the authors the analysis of virtual reality factors influencing the effectiveness of educational activities and the preservation of the health of students. It is noted that learning in a synthetic environment causes the need to solve new, specific tasks, in particular, the teacher mastering the new role of a facilitator and understanding psychological and psychophysiological problems for health and the effectiveness of learning in a synthetic learning environment, the specificity of cyber-diseases. VR factors have been identified contributing to physiological differences in users: system factors, application and user interaction factors, individual and various factors of perception. Based on the results of research in the field of ergonomics, recommendations have been made, the consideration of which will contribute to reducing the risk of cyber-diseases.

This paper describes theory (systemic structural model) of learning activity in the virtual reality, as well as demonstrates (on experimental data) in psychophysiological regulation of the cognitive activity in VR. Understanding of these changes can be used for learning improvement using VR environment regards the interrelationship between the structure and self-regulation of learning activity, avoiding potential cybersickness.