2022 рік став роком значних випробувань для України, її громадян, для економіки та державного управління. У результаті повномасштабного вторгнення росії соціально-економічний стан України сильно похитнувся. Кратно зросли видатки держави на військову та соціальну сфери. Тоді як джерел і ресурсів для фінансування потреб держави залишилося зовсім мало. З огляду на це уряд був змушений вдатися до зміни підходів у фінансуванні бюджету країни – з податкових до боргових та грантових джерел наповнення. В умовах дефіциту власних доходів держава вдала до інтенсивної інтервенції на зовнішніх і внутрішніх ринках позикових капіталів. Це призвело до значного зростання боргу та пошуку ефективної політики у сфері управління державним боргом. У цій роботі розглянуто основні аспекти боргової політики України в умовах воєнного часу. Встановлено, що в результаті повномасштабного вторгнення росії державним фінансам України було завдано значних проблем і шкоди. Це призвело до неможливості самостійно, за рахунок власних надходжень, виконувати державою взяті на себе зобов’язання. З цих причин уряд був змушений вдатися до більш інтенсивного залучення боргових інструментів. А це зі свого боку призвело до значного зростання боргового навантаження і потреби відтермінувати та розстрочити наявні боргові зобов’язання. Доведено, що політика уряду України була абсолютно виправданою. Це дозволило забезпечити фіскальну стійкість України та уникнути краху фінансової системи, яка в надзвичайно важких умовах продовжує працювати і виконувати власні зобов’язання.

Податкове навантаження на економіку є індикатором ефективності податкової системи у контексті перерозподілу доходів у національній економіці. Метою дослідження є вдосконалення оцінки і прогнозування податкового навантаження на національну економіку України. Основними методами дослідження є методи аналізу та синтезу, порівняльний аналіз, наукове абстрагування, регресійний аналіз, екстраполяція та трендовий аналіз, сценарний аналіз, графічний метод тощо. Запропоновано методику оцінки податкового навантаження на національну економіку. Реалізовано моделювання залежності податкових надходжень зведеного бюджету (прямий зв’язок за лінійною функцією) і єдиного соціального внеску (прямий зв’язок за степеневою функцією) від впливу динаміки ВВП у фактичних цінах. Розроблено песимістичний, реалістичний і оптимістичний сценарії прогнозу податкового навантаження на економіку України. Доведено, що станом на кінець 2020 року третина доходів у національній економіці України перерозподіляється через податково-бюджетну систему, натомість як 2004 року податкове навантаження складало лише четверту частину ВВП. Установлено, що найближчих 5 років загальне податкове навантаження на національну економіку залишиться на рівні 2020 року (+0,2 % залежно від сценарію прогнозу).

У статті проаналізовано подібність та відмінність понять «цінність» та «вартість». Обґрунтовано, що саме через помилкову тотожність трактувань термінів «цінність підприємства» та «вартість підприємства» у вітчизняній науковій літературі відбулася підміна менеджменту, орієнтованого на цінність підприємства, вартісно-орієнтованим управлінням. Розглянуто різні підходи вчених до ідентифікації сутності цінності підприємства. Досліджено генезу трансформації поняття «цінність» в економічних теоріях. Осмисллено філософські підходи до трактування сутності цінності підприємства. Уточнено семантику поняття «цінність підприємства» шляхом ідентифікації двох ключових її домінант: залежності від стейкхолдера (його ціннісних пріоритетів), що оцінює цінність підприємства та залежності від відношення суб’єкта оцінки до підприємства, цінність якого визначається.

Purpose. To investigate the genesis and key historical aspects that have led to the popularization of the concept of “definlandization” in scientific literature, as well as the strategic priorities of the formation of the Marshall Plan within the framework of a possible military and economic union between Great Britain, Ukraine, Poland and the Baltic countries. To propose optimal ways of neutralizing economic threats and to determine probable scenarios of the post-war reconstruction of the infrastructure of the national economy of Ukraine. Methodology. The article uses a combination of correlation and SWOT analysis, which made it possible to calculate the value of natural wealth in the post-war period based on SPSS Data Analysis Software. The used economic-mathematical methods made it possible to form an algorithm for calculating the cost of restoring Ukraine’s total resource losses from Russian aggression in monetary terms and to establish mutually unambiguous correlations with the value of gold using Pearson criterion. Findings. The authors’ spectrum of factors influencing the New Economic Policy in the post-war period has been systemized to determine the estimated amount of necessary resources for the post-war restart of the national economy of Ukraine. For the first time, the need to abandon the Finlandization policy has been scientifically proven, as domestic resources and funds from reparations will not be sufficient for the sustainable development of Ukraine. It was established that the main guarantee of investing in the Ukrainian economy is the high value of natural resources in all regions of Ukraine, which is estimated in monetary terms at approximately 4 trillion hryvnias and the innovative architecture for the “Marshall Plan” of the post-war reconstruction of the infrastructure of Ukraine is given. Originality. The used analytical-mathematical methods made it possible to establish correlations in the regional distribution of the value of natural wealth. In contrast to existing studies, this article not only objectively determined the number of losses in monetary terms but also proposed specific ways of their compensation in the context of the formation of a new economic policy of definlandization of Ukraine on the basis of economic and mathematical modelling of a typical scenario of recovery of the national economy. Practical value. The conducted study on potential ways of definlandization of the national economy was provided for study at the Ukraine Recovery Conference (URC 2022, Lugano, Switzerland). In particular, the authors of the report justified the economic feasibility of moving European production facilities (Robert Bosch GmbH, Siemens, Schneider Electric, SKF, Renault, BMW Group, Mercedes-Benz, Volkswagen, Volvo Group, etc.) from the territory of the Russian Federation, which would facilitate the remigration of Ukrainians and accelerated development of Ukraine based on the principles of decentralization, subsidiarity and definlandization.

Стаття присвячена обґрунтуванню методики експрес-аналізу впливу фіскальної політики на сталий розвиток країни та ідентифікації на його основі загальних тенденцій вітчизняної практики формування та реалізації фіскальної політики забезпечення соціально-економічного розвитку України. У статті ідентифіковано індикатори експрес-аналізу впливу фіскальної політики на сталий розвиток країни та їх порогові значення для України. Проаналізовано кожен із індикаторів у динаміці за період 2009 – 2021 років та, на основі їх порівняння з пороговими значеннями, охарактеризовано загальні тренди у забезпеченні фіскальною політикою сталого розвитку України. Визначено, що виявлені тренди є одночасно проблемами і резервами посилення впливу фіскальної політики на сталий розвиток України. Обґрунтовано, що результати експрес-аналізу є підставою для здійснення у подальших дослідженнях комплексного аналізу впливу фіскальної політики України на сталий розвиток країни.