Стаття присвячена дослідженню інструментів внутрішнього податкового контролю як імперативів податкового менеджменту компаній. В дослідженні обґрунтовані й систематизовані основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім податковим контролем. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти внутрішнього податкового контролю. Розширено перелік інструментів внутрішнього податкового контролю для потреб формування доказової бази внутрішнього податкового контролю шляхом залучення зовнішніх спеціалістів за такими напрямками, як форензік-аудит, податковий аудит, судова економічна експертиза та експертні економічні дослідження, податкове консультування, податкова медіація тощо. Наведено авторське бачення концептуальних засад внутрішнього податкового контролю як елемента податкового менеджменту, спрямоване на підвищення ефективності менеджменту компанії.

Стаття присвячена окремим питанням регулювання й практики оцінювання, у тому числі трансфертного ціноутворення нематеріальних активів у Європейському Союзі в контексті глобальних викликів та євроінтеграційних процесів України. Дослідження базується на використанні позитивного досвіду в цій сфері з метою підвищення обізнаності про оцінку бізнесу, у тому числі нематеріальних активів (технологій, патентів, ліцензій, програмних продуктів, промислових зразків, авторських прав та тих, що не є правами інтелектуальної власності) в українському освітньому, науковому та фаховому середовищі.

Левченко Юлія Володимирівна Аспірантка кафедри політології філософського факультету Київський національний університет імені Тараса Шевченка УКРАЇНА Сучасні дослідники підкреслюють, що однією з найбільш поширених перешкод на шляху до досягнення жінками керівних позицій в управлінських структурах держави і політичних партій є вкорінені в соціумі стереотипи щодо непристосованості жінок до ролі лідерів [2; 3]. Непроста задача вибору найбільш гідних лідерів як і раніше залишається актуальною для більшості держав, адже навіть найцивілізованіші країни з найвищим рівнем добробуту змушені боротися з корумпованістю, широко розповсюдженою серед посадових осіб, які працюють в різних сфеpax управління. Низка підходів до проблеми жіночого політичного лідерства засновані на превалюванні лідерських якостей над гендерними. Зокрема, ситуаційнопосадова концепція Р. Хауза і Д. Ханга заснована на схожості чоловіків і жінок, що займають лідерські позиції, оскільки в даному випадку спільність їх посадових обов'язків відтісняє на другий план статеві відмінності [1]. Спростуванням стереотипу про непристосованість жінок для керівних ролей можуть служити дослідження американських психологів Д. Шульц і С. Шульц, які відзначають, що «підлеглі-чоловіки та жінки-схильні однаково оцінювати керівників обох статей. Оцінки, дані підлеглими, які не виявляють жодних гендерних відмінностей ні в тому, що стосується їх функцій, орієнтованих на людей, і функцій, орієнтованих на вирішення завдання, ні в тому, що пов'язано з їх здібностями до неформального або організаторського та направляючого керівництва. Дослідження свідчать також, що жінки часто демонструють більше, ніж чоловіки, «прагнення до успіху» [2]. Скептичне ставлення суспільства до можливості жінок керувати змушує жінок-лідерок вдаватися до захисних стратегій (до так званого гендерного менеджменту), які полягають в тому, щоб: 1) Витрачати більше сил і часу на роботі. 2) Використовувати специфічні жіночі способи ведення переговорів з чоловіками (кокетство, применшення своїх здібностей). 3) Приховувати свої емоції та деталі особистого життя, щоб уникнути звинувачень у професійній неефективності [3]. Необхідно відзначити, що не маючи під собою достатніх підстав, стереотип про те, що жінка не придатна для виконання ролі лідера, тим не менш є стійким. Аналіз тенденцій розвитку систем державної та муніципальної влади в сучасній Україні показує поступову зміну моделі їх функціонування: від абсолютного домінування-до впливу; від адміністративно-політичного стилюдо державного і муніципального менеджменту (надання державних і муніципальних послуг). Переорієнтація на сервісну парадигму вимагає істотних змін не тільки в стильовому, а й у кадровому і структурно-суб'єктному аспектах основних суб'єктів влади та управління [4].

Метою статті є дослідження організаційних аспектів та методичних підходів внутрішнього контролю фінансової діяльності підприємства. Досліджено теоретичні засади організації внутрішнього контролю фінансової діяльності підприємства. Розроблено авторський підхід до побудови концептуальної моделі організації системи внутрішнього контролю фінансової діяльності на підприємстві. Виявлено, що контроль фінансової діяльності підприємства посідає одне із ключових місць у системі управління підприємством та тісно взаємопов’язаний із аналізом, що дозволяє контролювати та оцінювати показники підприємства. Здійснено критичний аналіз підходів до оцінки ефективності фінансової діяльності суб'єктів господарювання. Уточнено перелік показників, що доцільно використовувати у процесі оцінки ефективності фінансової діяльності.

Стаття присвячена дослідженню методичних підходів до вибору системи оподаткування на вітчизняних підприємствах. Встановлено, що сучасний стан ведення господарської діяльності вітчизняних підприємств характеризується значним податковим навантаженням, про що свідчать дані Державної податкової служби України. Виявлено, що попри наявність значної кількості шляхів мінімізації податкового навантаження, досить поширеним інструментом податкового менеджменту є оптимізація оподаткування. Визначено, що при здійсненні податкової оптимізації доцільно враховувати такі критерії, як вид діяльності підприємства, обсяг доходу, кількість найманих працівників, розмір витрат підприємства, у тому числі витрат на ведення бухгалтерського обліку, форма розрахунків із постачальниками та замовниками, рівень маржинального доходу та рівень рентабельності. Встановлено, що при здійсненні оптимізації оподаткування доцільно враховувати особливості господарювання кожного підприємства, а також залучати фахівців з податкового консультування, що дозволить значно підвищити аргументованість вибору системи оподаткування для підприємства.