Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України (протокол № 14/3 від 27 грудня 2019 року) Аналіз провідного вітчизняного та зарубіжного досвіду щодо механізмів фінансової автономії закладів вищої освіти (частина ІІ): препринт (аналітичні матеріали) / Авторський колектив: Ю.

У виданні здійснено всебічний аналіз стану і розвитку національної освіти за 30-річний період незалежності України, визначено актуальні проблеми освітньої сфери, виявлено причини їх виникнення, запропоновано науково обґрунтовані шляхи модернізації вітчизняної освіти в умовах глобалізації, європейської інтеграції, інноваційного розвитку та національної самоідентифікації. Розраховано на законодавців, державних управлінців, керівників закладів освіти, педагогічних і науково-педагогічних працівників, широку громадськість, усіх, хто прагне підвищення конкурентоспроможності української освіти в контексті цивілізаційних змін.

У статті викладено основні пропозиції і рекомендації авторів до розроблення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2021-2031 роки з урахуванням вимог Указу Президента України «Про вдосконалення вищої освіти в Україні» № 210/2020, Конституції України, законів України («Про освіту» та «Про вищу освіту»), Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Паризького Комюніке Міністрів, відповідальних за вищу освіту в Європейському просторі вищої освіти (ЄПВО), Системи національних рахунків 2008 (СНР 2008), відповідних національних нормативно-правових актів. Здійснено аналіз попередніх стратегічних документів щодо розвитку вищої освіти України. Запропоновані структура Стратегії, формулювання основних цілей, пріоритетів, заходів, індикаторів. Наголошено на доцільності впровадження Нової моделі економічної діяльності у сфері вищої освіти України (НМЕДВО) та її складової — Нової моделі державного фінансування ЗВО (НМДФ ЗВО). Запропоновано визначення «інституціональна автономія університету» з невід’ємною складовою «фінансова автономія університету» як окремим механізмом. На основі положень СНР 2008 сформульовані усі можливі статуси університету як інституціональної одиниці сучасної економіки.

У статті розглянуто проблеми цифровізації в системі вищої освіти, розкрито сучасні цифрові інструменти як механізми підвищення фінансової автономії університетів України.Автори припускають, що основним напрямом цифровізації та розвитку цифрових технологій є створення цифрових інфраструктур (е-інфраструктур), які забезпечують первинну обробку, зберігання та обмін даними, розподілені обчислення й автоматизовану аналітику вищої освіти. Однак зауважується, що в цифровому світі зрілість даних – відповідність даних вимогам згаданих цифрових інфраструктур – є важливою.Цифрові інструменти для фінансового сектора економіки заведено називати FinTech. Цей термін використовують для опису технологічних інновацій у фінансових послугах, які можуть призвести до появи нових бізнес-моделей, програм, процесів і продуктів; вони також можуть мати суттєвий уплив на фінансові ринки, установи та способи надання фінансових послуг.Автори спираються на основні положення інституціоналізму та неоінституціоналізму, фінансового капіталізму як теоретичних основ сучасних економічних відносин університетів. Запропоновано авторське визначення інституційної автономії університету як інституційної одиниці сучасної економіки, а також основні механізми та інструменти регулювання меж їхньої інституційної автономії. У цьому контексті автори описують основні FinTech-технології, які мають значні перспективи як складові механізмів фінансової автономії українських університетів, а саме: хмарні технології, технології штучного інтелекту, Інтернет речей, peer-to-peer, транзакційні технології, цифровий банкінг, блокчейн. Аналізуючи особливості цифрових фінансових технологій, автори значну увагу приділяють блокчейну, зокрема смарт-контрактам як найбільш доступним для українських університетів у найближчому майбутньому. Окреслено перспективні напрями впровадження технології блокчейн у цифрові системи ЗВО України.Зазначається, що цифровізація в університетській сфері передбачає встановлення обов’язкових правил (стандартів), створення та функціонування цифрових технологій, які виступають інституційними обмеженнями майже для всіх запропонованих механізмів та інструментів інституційної автономії, включно з механізмом фінансування університету.

Видання підготовлено авторським колективом Відділу економіки вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання дослідження «Механізми розширення фінансової автономії закладів вищої освіти України» (2018-2020 рр., ІІ етап.). Представлені рекомендації для закладів вищої освіти України щодо механізмів та інструментів розширення фінансової автономії університетів є результатом дослідницької та практичної діяльності протягом науковців Відділу економіки вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України з реалізації заходів, спрямованих на розвиток фінансової автономії університетів України в рамках законів України «Про вищу освіту» і «Про освіту», інших нормативно-правових актів, що регулюють основну та другорядні види економічної діяльності ЗВО як інституційних одиниць, що надають послуги у сфері вищої освіти в ринкових умовах та в умовах інтеграції відповідно до положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Авторський колектив висловлює надію, що представлені в публікації рекомендації будуть корисними для різних цільових аудиторій-як керівникам, викладачам і студентам ЗВО, так і дослідникам та експертам з розвитку вищої освіти.