Резюме. У статті представлено науковий огляд літератури про об’єктивізацію впливу незнімних зубних протезів на тканини пародонта, особливо виготовлених із сплавів неблагородних металів. Мета дослідження – проаналізувати дані наукових літературних джерел стосовно проблеми негативного впливу конструкційних матеріалів незнімних зубних протезів на тканини пародонта. Матеріали і методи. Використано бібліосемантичний метод, щоби з’ясувати стан проблеми, проаналізувати результати попередніх наукових досліджень на основі джерел літератури та електронних ресурсів. Результати досліджень та їх обговорення. У літературі описано участь процесів пероксидного окиснення ліпідів та білків у патогенезі захворювань тканин пародонта у хворих із незнімними зубними протезами, а також заходи захисту тканин пародонта від негативного впливу незнімних металевих зубних протезів, зокрема антиоксидантну терапію. Подано варіанти раціонального зубного протезування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта і застосуванням біоінертних конструкційних матеріалів. Висновки. Ортопедичне лікування пацієнтів із захворюваннями тканин пародонта необхідно проводити після провокаційних тестів, щоби вчасно виявити непереносимість металевих включень, або застосовувати сучасні безметалеві керамічні конструкції на основі діоксиду цирконію.

Резюме. В експерименті визначали доцільність застосування способу медичної навігації, ендоскопії та радіовізіографії на тлі дії травматичного фактора на біологічну тканину при оперативному втручанні. Мета дослідження – визначити ефективність способу медичної навігації у доклінічному дослідженні з використанням платформи Android та приладу мобільного зв’язку при оперативному втручанні для максимально можливого збереження кісткової тканини. Матеріали і методи. Проведено експериментальну операцію дентальної імплантації із реєстрацією впливу травматичного подразника на окістя в ділянці імплантата. Для контролю позиціонування імплантата використовували навігаційний модуль (патент України № 68641), який інтегрували з мобільним телефоном на платформі Аndroid. Динамічний тиск на окістя також визначали за власною методикою із застосуванням тензорезистора. Деформацію кісткової тканини досліджували за допомогою індуктивного вимірювача переміщення. Результати експерименту ми порівняли із результатами, одержаними в експерименті з навігаційними системами, інтегрованими зі стаціонарним комп’ютером під управлінням ОС WINDOWS. Визначали доцільність інтегрування приладу медичної навігації на платформі Аndroid із стандартизованою стоматологічною установкою з позиції ергономіки роботи лікаря-імплантолога. Результати досліджень та їх обговорення. Клілінічні випробування приладу медичної навігації «Навігатор ЮК-А» забезпечили точність кутового позиціонування імплантата на рівні 2±0,5' (якщо кутове переміщення менше 25') і 1±0,5' (якщо кутове переміщення менше 5'), точність лінійного позиціонування складала (0,50±0,050) мм (при переміщенні імплантата до 10 мм). Проміжок до 0,1–0,5 мм між окістям і платформою імплантата є граничним. При однаковому обертовому зусиллі в ділянці платформи імплантата тиск на кісткову тканину зростає непропорційно, а при деякому значенні має руйнівний характер. У 22 % випадків ми спостерігали продов­ження процесу деформації кісткового прошарку на протязі ≈ 3 хв після зняття механічного навантаження. При порівнянні експериментів результати зіставні, різниця швидкості передачі даних суб’єктивно не визначається. Можливе подвійне застосування платформи приладу. Висновки. Запропонований підхід оптимізує процес оперативного втручання і рекомендований до клінічного застосування. Використання платформи Android у системах медичної навігації актуальне у зв’язку з розвитком телекомунікаційних технологій.