career advancement. The result of such actions may lead to emergence of a new structural unit within the theater, staffed with the most initiative workers, a recognized center of cash income and the "adjuster" of all the innovation intrapreneurial work in the theater company. The natural support for such a center on behalf of the entire theater staff can be both formal and informal. One of the main tasks of theater intrapreneurship should be development of mechanisms that will allow the managers of repertory theaters to keep the best professionals by creating proper conditions for satisfying their wishes and needs. Thus, all the above can be seen as a necessary precondition for the industrial scale of activity of the modern Ukrainian repertory theaters in a market-oriented society.

No abstract

Політичні, економічні та культурні кордони, як правило, є відмінними від географічних; це стосується й Чорноморського регіону (ЧР). З Чорним морем межує всього шість країн: Болгарія, Румунія, Україна, Росія, Грузія та Туреччина. Але Хартію про чорноморське співробітництво – ЧЕС (BSEC) – підписали також Албанія, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Греція. Молдову географічно можна віднести до Чорноморського регіону, адже вона розташована між Україною та Румунією близько до Чорного моря. Греція наближена до гирла Босфору, що з’єднує Чорне та Середземне моря. Вірменія не межує з Чорним морем, але розташована недалеко від нього. Ще дві країни розташовані на берегах інших морів, пов’язаних з Чорномор’ям безліччю зв’язків: Азербайджан – Каспійського, Албанія – Адріатичного. Тому за основу визначення ЧР взято саме підписання ЧЕС, що стало підґрунтям для сучасних економічних та політичних взаємозв’язків 11-ти країн регіону. Однак, актуальність монографії пов’язана насамперед з тим, що ОЧЕС так і не стала основним полем інтеракцій чорноморських держав. Навпаки, її сьогоднішній стан можна умовно охарактеризувати як «коматозний». Саме тому колективна монографія присвячена, по-перше, виявленню особливостей поведінки головних системних та позасистемних акторів, що визначають розвиток регіональної системи Чорноморського регіону, а, по-друге, виявленню чинників, що впливають на цих акторів, і метою прогнозування їх поведінки на середньострокову перспективу. Метою монографії є виявлення причин занепаду Чорноморської регіональної системи. Дослідницька дилема може бути сформульована таким чином: наскільки цей занепад є результатом дій двох регіональних лідерів – ТР та РФ, а в якій – позасистемних акторів. Серед завдань можна виокремити такі: визначення сучасних теоретичних підходів, які найбільш адекватно допомагають дослідити динаміку розвитку Чорноморського регіону; виявлення особливостей: а) політики Туреччини та Росії як регіональних лідерів Чорноморського регіону; б) політики ЄС та НАТО як найбільш впливових міжнародних організацій; в) політики Китаю та Японії як позасистемних акторів, чий вплив на Чорномор’я постійно зростає. Важливими для цієї монографії є поняття системних та позасистемних акторів. Тому для дослідження було обрано системний підхід, який надав можливість: 1) розглядати досліджуваний об’єкт (ЧР) як складну систему вхідних та вихідних сигналів; встановити зв’язок системи з її середовищем (світовою політикою, яка проявляється в політиці основних світових акторів); 3) конкретизувати досліджуваний об’єкт (ЧР) як систему, що є обмеженою внутрішньо визначеними зв’язками між елементами. Системний підхід до явища містить аналіз: 1) елементів, з яких складається система; 2) закономірностей виникнення та розвитку явища; 3) його еволюції; 4) причин змін; 5) сутності та законів розвитку. Застосування системного підходу уможливило поділ ЧР на низку підсистем (систем нижчого рівня, як-от: регіональні лідери, країни-новачки ЄС, країни Нової Східної Європи, країни Регіону Південного Кавказу), й аналіз узгодження цілей кожної підсистеми з загальною метою системи, а також прикінцеву побудову ієрархії системи та ієрархії чинників, що створюють цю систему та сприяють її функціонуванню. Чільне місце у дослідженні відведено вивченню прямого й зворотного зв’язків ЧР з ЄС, НАТО, Китаєм, Японією, що є осередком регіональної системи, яка досліджується. Додатковими методами дослідження було обрано прогностичний метод та метод кейс-стаді, який надає можливість не тільки дослідити окремі випадки, а й застосувати отримані знання у подальших наукових розвідках щодо інших кейсів. Побудова сценаріїв є засобом прогнозування, встановлення логічної послідовності, коли за основу взято існуючу або задану ситуацію. Усі сценарії зосереджено на зв’язках між подіями, на критичних точках, де впливи можуть бути найбільш ефективними. Тому дослідження місця ЧР у світовій політиці було б не повним без спроби надати сценарій розвитку подій на найближчі десятиліття. Монографія зосереджена на тих напрямах розвитку відносин в Чорноморському регіоні, які протягом років досліджували у своїх наукових пошуках співробітники кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова. Відповідно до цього працю структурно поділено на вісім розділів, кожний з яких висвітлює окремий напрям зовнішньої політики міжнародних та національних акторів. Праця розрахована на всіх, хто цікавиться зовнішньою політикою та міжнародними відносинами – від студентів до експертів.

The historic figure of the prominent ecclesiastical figure of the princely Rus-Ukraine, the associate of the ruler of the Galician principality, Yaroslav Osmomysl (1153-1187), Bishop Kosmi (Kuzma), was always in the sight of historians, religious scholars, archaeologists and art historians. True, its reading was usually done in the context of the study of the history of the origin of the Galician diocese in the middle of the 12th century. The problem of the founding of this diocese has a rather significant historiography. In the middle of the nineteenth century, thanks to the search of the Lviv priest A. Petrushevich, it was possible to establish the main stages of its ancient history. In the years 1854-1860, about. A. Petrushevich published the "Galician Historical Collection", which contained his articles on the Galician Cathedral Church, its bishops and metropolitans. The history of the diocese was investigated in the second half of the nineteenth century. Yu Peles, M. Tikhomirov and I. Rudovich. Important pages about her past were supplemented in the twentieth century. historians M. Hrushevsky, I. Nazarko, K. Panas, S.Mudry, Yu.Fedorov, Z. Fedunkov, religious scholars - S.Kyyak and I.Skochilas, archaeologists Y.Pasternak, V.Petegirich, Yu.Lukomsky, art historians Pelensky, M. Figol, V. Vuytsik. During this time, a whole body of research has been created, which is dedicated to the study of the imprint of the Galician bishop Cosmi. He is represented by the scientific works of M. Hrushevsky, P. Gaydukov, Y.Pasternak, R.Michailova, V. Yanin.

Харківський національний університет будівництва та архітектури Статтю присвячено побудові «концептуального каркасу» моделі сучасного українського репертуарного театру, як соціально-економічної системи, що базується на відомих результатах соціології, біології, теорії систем і математики. При цьому враховано, що театр, з одного боку, є публічною соціально-культурною установою, що покликана виховувати, розвивати, спілкуватися і рухатися до нового рівня розвитку людини. З іншого боку, театр також виступає як легітимно визнаний суб'єкт господарювання, що діє як інфраструктуро утворюючий компонент, створює робочі місця, сплачує податки, підтримує ресторан-готельтуристичний та інші види бізнесу, які надають різні супутні послуги, та таке інше. Оскільки сучасний український репертуарний театр, як суб'єкт, що зайнятий господарською діяльністю, уявляє з себе динамічну систему, в статті дано його математичний опис у вигляді системи нелінійних диференційних рівнянь першого порядку. В якості домінуючих факторів-невідомих в цих рівняннях містяться економічна, організаційна, ментальна та соцієтальна складова внутрішнього середовища театру. Всі перелічені складові взаємодіють із відповідними інституціями у зовнішньому середовищі театру. Формалізований опис містить у собі параметр управління під назвою «інноваторство», який відображає комплекс особових характеристик керівництва театру та його оточення. Аналіз поведінки соціально-економічної моделі театру суттєво спрощується при припущенні, що серед факторів-невідомих найбільш чутливими у інтегральних результатах діяльності театру є економічна та організаційна складові. За таких умов достатньо залишити лише два відповідні диференційні рівняння. Це дозволяє достатньо строго довести, що саме організаційна культура, трудовий менталітет, в якому повинне бути місце такій людській якості як підприємливість, або здатність до інноваційності, є всеохоплюючим, домінуючим фактором росту та розвитку театру. Ключові слова: сучасний український репертуарний театр; організаційна культура; підприємливість; нелінійні диференційні рівняння; біфуркаційна діаграма