У статті подано аналіз історичних джерел дослідження теоретичних і практичних засад медичної і фармацевтичної освіти молодших спеціалістів в Україні. Оскільки медична і фармацевтична освіта в Україні є складовою частиною загальної вітчизняної освітньої системи, особливості та специфіка навчання в медичних та фармацевтичних закладах освіти характеризуються з точки зору загальних закономірностей і тенденцій розвитку освіти в державі у різні періоди історії ХХ – початку ХХІ ст. Проведено огляд та опрацювання джерел з історії розвитку освіти – історико-педагогічної літератури та літератури з історії медицини та медичної освіти.
Радзієвська Ірина Володимирівна канд. пед. наук, проректор з навчальної роботи Черкаська медична академія УКРАЇНА Анотація. У статті висвітлено актуальність впровадження імітаційного навчання у процесі підготовки медичних сестер, його важливість під час засвоєння знань та умінь та формуванні професійної готовності випускників. Медсестринство як спеціальність займає стійке місце в структурі підготовки медичних кадрів, воно є цікавим і перспективним для молоді, більша частина випускників задоволені якістю отриманої освіти, яка відповідає їхнім потребам і очікуванням, фахова підготовка, яку отримують випускники є багатосторонньою та дозволить у майбутньому займатися різною за змістом діяльністю.
The study of theoretical and practical foundations of the development of medical and pharmaceutical education of junior specialists in Ukraine (XXearly XXI century) is based on the periodization development of medical and pharmaceutical education of junior specialists in Ukraine in the XX-beginning of the XXI century and the definition of the features of professionaleducation of healthcare specialists in Ukraine in each historical period. The necessity to improve the quality of education of medical specialists is emphasized in the law of Ukraine "On Higher Education", "National Strategy for the Education Development in Ukraine for 2012-2021", the Intersectoral Comprehensive Program "Health of the Nation", "Concepts for the Development of Public Health". It is especially true of the training of medical and pharmaceutical personnel, which is associated with the need to improve the quality of education in accordance with the requirements of modern practical medicine. The concept of development of Public Health Protection of Ukraineprovides for the implementation of innovative and personnel policy in the healthcare system: "improving the training system of medical and pharmaceutical specialists, developing and implementing educational standards in the educational process, broadening the functions of medical and pharmaceutical specialists in accordance with the world experience". The study of the foundations of the education development requires a historical and pedagogical approach based on theoretical ideas and experience of historical and pedagogical research in the field of the education history. In the context of the research, we have developed our own periodization of theoretical and practical foundations for the development of medical and pharmaceutical education of junior specialists, identified and justified in a combination of four periods. The division is based on changes taking place in the country during the study period: historical, socio-political, socio-economic, European integration, reforms in education affecting development and improvement of theoretical and practical foundations for specialists training.
Аналіз досвіду викладачів Черкаської медичної академії з приймання іспитів з предметів «Фізіологія» та «Біологічна і біоорганічна хімія» дозволяє виокремити як позитивні сторони такої форми контролю знань (урізноманітнення й осучаснення навчального процесу, усунення перешкод для будь-яких учасників освітнього процесу тощо), так і проблемні місця нових дистанційних освітніх технологій (необхідність залучення сучасної комп’ютерної техніки, програмного забезпечення й швидкого Інтернету, проблеми з передачею студентам необхідних для іспиту інформаційних матеріалів у належній якості, брак психологічного контакту викладача зі студентом «очі в очі», складність запобігання академічній недоброчесності студентів і списуванню, додаткові витрати часу на розробку матеріалів для дистанційного оцінювання знань студентів).