Developing Software Engineering Students’ Readiness for Professional Mobility Through Blended Learning

Abstract

The article aims to study the formation of the software engineering students' readiness for professional mobility in the educational and information environment of a technical university. The hypothesis of our research is the assumption that the formation of students' readiness for professional mobility depends on the following organisational and pedagogical conditions: 1) the development of students' positive intrinsic motivation for training and future professional activity using interactive methods and IT); 2) integration of the structure and content of foreign language with professional training by modelling professional activities through blended learning; 3) synergy of psychological and pedagogical process taking into account the components of the teacher's professional competence (a tutor, a moderator, a scientist, a designer, and a director). The pedagogical experiment was conducted at the National Aviation University and included three stages: preparatory, formative and final. In total, 158 students of I-V years of study majoring in software engineering took part in various stages of the experiment. 26 students made up an experimental group (EG), 24a control group (CG). The criteria and indicators for assessing the students' readiness for professional mobility and the methods of evaluation were determined. The results of the experiment have proven the proposed hypothesis. The indicators of the productive and creative levels of readiness by all the criteria considerably increased in the EG, while in the CG a slight positive dynamics can be seen. Promising directions for further research can be related to the development of an integrative ESP Moodle course for future software engineers.

Синергія Ролей Суб’єктів Освітнього Процесу Закладів Вищої Освіти В Системі Дистанційної Освіти

“…Застосування системного підходу стосовно готовності студентів та викладачів комфортно себе відчувати в ОІС дистанційного навчання в процесі подальшого дослідження дозволило визначити складові готовності суб'єктів освітнього процесу до використання освітньо-інформаційних технологій в ДН (мотиваційно-ціннісна, комунікативна, когнітивна, особистісно-діяльнісна, рефлексивна) з урахуванням особливостей цих технологій при використані в ДН, відповідних нормативних документів та психолого-педагогічних завдань в ОІС дистанційного навчання. Це, в свою чергу, сприяло виділенню критеріїв сформованості готовності суб'єктів освітнього процесу до використання освітньо-інформацйних технологій в ДН (мотиваційного, особистісного, когнітивного, діяльнісного і рефлексивного), показниками яких були відповідні судження (Luzik, 2019).…”

“…Для перевірки готовності суб'єктів освітнього процесу до використання освітньоінформаційних технологій в дистанційному навчанні, в дослідженні було використано ряд методик та тестових завдань, а саме: методика багатофакторного дослідження особистості -16 -факторний опитувальник Р. Кеттелла; опитувальник К. Роджерса «Адаптивність»; тест на толерантність; опитувальник Т. Ільїної «Мотивація навчання у ВНЗ»; опитувальник Л. Кабардової «Психологічна готовність до професійної діяльності»; тест креативності Торренса; методика А. Лічинса «Гнучкість мислення»; тест С. Будассі на самооцінку; методика діагностики рівня розвитку рефлексивності; анкетування та спостереження; методика визначення відповідальності М. Осташевої для підтвердження особистісного критерію щодо сформованості наполегливості у дослідженні мети; формування та розвитку позитивної внутрішньої мотивації в оволодінні фундаментальними знаннями з профілю навчальних дисциплін; оцінювання навичок пошуку та управління інформацією та застосування інформаційно-комунікативних технологій в процесі підготовки практичних завдань та для самоосвіти; підготовка презентацій, модульні та комплексні контрольні роботи, тестування; діагностика рівня розвитку рефлексивності; порівняння самооцінки студентів та викладачів (Luzik, 2019).…”

“…Системно-синергетичний підхід, що, базуючись на когнітивній моделі пізнання, стає системоутворюючою основою створення освітньо-інформаційного середовища (ОІС) сучасного закладу вищої освіти (ЗВО), сприяючи, таким чином, формуванню у суб'єктів навчання ключових та професійних компетентностей; проектно-критичного мислення; динамічних здібностей; мотиваційного прагнення до безперервної освіти і самовдосконалення; умінь відповідально проектувати навчальну і майбутню професійну діяльність за умов науково-обґрунтованої розробки навчальних дистанційних курсів (ДК) (Luzik, 2019).…”

The study results of environmental design engineers’ professional activity psychological readiness

“…We define the essence of individual style of activity in the context of the human adaptation problem with its individual-typological, natural, and first of all temperamental specificities of activity, ensuring its assimilation and execution efficiency (Klymov; Merlin; Khokhlina [1,[7][8][9][10][11][12]. Temper is based on the nervous system specificities, which, depending on the profession, have different requirements.…”

Use of Information Technologies in Studying Phraseology in the Course of Ukrainian as a Foreign Language

“…Simpson (2016) examined those factors which are identified as the reasons for teachers having effectively implemented the technological components into a blended curriculum. Luzik, Akmaldinova and Tereminko (2019) studied the formation of the software engineering students' readiness for professional mobility in the educational and information environment of a technical university.…”