У статті розкрито поняття складної життєвої ситуації, визначено її психологічний зміст та основні сутнісні характеристики. Підкреслено її значення у актуалізації внутрішніх ресурсів та розвитку особистості. Доведено, що вона виступає провідним механізмом психологічної трансформації особистості, яка здатна реорганізувати життєвий простір, забезпечити новий якісний розвиток.
Продемонстровано її провідну роль у формуванні життєстійкості особистості. Проаналізовано значення феномену життєстійкості, наведені основні його структурні компоненти та рівні існування. Представлено основну психологічну роль життєстійкості у забезпеченні ефективної життєдіяльності особистості. Наведені основні її функції, зокрема формування внутрішньої єдності, сприятливого само ставлення, спроможності вибирати конструктивні життєві стратегії.
Таким чином, у статті визначається складний взаємозв’язок складної життєвої ситуації та життєстійкості особистості, який визначає, що життєстійкість детермінується ефективним вирішенням складних життєвих ситуацій й водночас вона забезпечує внутрішні ресурси, які є необхідними для її подолання.
Життєстійкість постає тою життєвою силою, яку здобуває людини, переживши складну життєву ситуацію. Вона відображає не лише можливість подолати подальші складні життєві ситуації, а й також надає змогу досягнути внутрішнього балансу та визначити нові життєві перспективи. Вона допомагає людині не лише здобути витривалість в кризових обставинах, а й забезпечує високий рівень подальшої соціальної активності, підсилює орієнтацію на позитивні життєві установки.
Ключові слова: складна життєва ситуація, життєстійкість, особистість, розвиток, внутрішній потенціал.