Psychological support of families of children with special needs in the conditions of the COVID-19 pandemic

Соціальна Ізоляція Як Фактор Ризику Посилення Дезадаптації Сімей Особливої Дитини Під Час Пандемії

“…Серед сучасних вітчизняних авторів проблематикою підтримки родин дітей з особливими потребами під час пандемії займалися Л. Прохоренко та Т. Костенко [5]. У своєму дослідженні вони розробляли систему дистанційної психологічної підтримки сімей дітей з особливими освітніми потребами під час пандемії COVID-19.…”

“…Цей стан посилюється в результаті емоційної депривації -недостатнього задоволення потреби в емоційному і особистому контакті. В ситуації соціальної ізоляції у дітей з особливими потребами часто спостерігається порушення механізму потягу у взаєминах з оточуючими, що негативно позначається на їх психічному розвитку [5]. За даними моніторингу українських дослідниць Л. Прохоренко, Т. Костенко, у багатьох дітей з особливими потребами, які перебувають у вимушеній соціальної ізоляції, викликаної пандемією COVID-19, виникають вторинні емоційні розлади реактивного характеру у вигляді безпричинного почуття страху мовленнєвого спілкування, поганого настрою, надмірної вразливості та тривожності.…”

“…Все це призводить до помилкових уявлень про світ і порушує баланс відносин до себе, до інших, до світу. Все це ще більше послаблює нервову систему дитини і створює умови для розвитку різних невротичних станів [5]. Неможливість особистості ефективно інтегруватися у соціальне середовище, неможливість особистості уникнути соціальну ізоляцію, призводить до перетворення адаптації на дезадаптацію.…”