The Use of Heart Rate Variability Technique for Differential Diagnostics of Peptic Ulcer and Idiopathic Duodenal Ulcers

Abstract

The aim of the investigation was to study the peculiarities of autonomic regulation using spectral analysis of heart rate variability for differential diagnostics of peptic ulcer and idiopathic duodenal ulcer.Materials and Methods. A stress level was assessed by vagosympathetic balance rate. low-high frequency ratio in a frequency spectrum of heart rate was used as a marker of vagosympathetic balance of stress. Endoscopic findings were compared with Helicobacter pylori test, and autonomic status was studied using spectral analysis of heart rate variability.Results. we found significant differences in low/high frequency ratio in the spectrum of heart rate of patients with Hp-positive and Hpnegative duodenal ulcers. The result proved stress nature of idiopathic ulcers. Idiopathic ulcers are characterized by significant increase of lf/Hf that can serve as a differential diagnostic criterion for different types of duodenal ulcers.Conclusion. Spectral analysis of heart rate variability can be used in differential diagnostics of peptic ulcers and idiopathic ulcers.

Peculiarities of the relationship between aggressive and protective factors of the gastric mucosa in patients with esophagogastroduodenal pathology with impaired adaptive potential and autonomic homeostasis (according to PRECISE-diagnostics)

“…Співвідношення низьких і високих частот (LF/HF) використовується як індекс симпатико-парасимпатичного балансу. ВНС впливає як на моторику шлунково-кишкового тракту, так і на показники секреції шлункового соку (ШС) [6,7]. Таким чином, особливості вегетативного статусу і функціонування гомеостатичних систем організму, які об'єднують секреторні, моторно-тонічні і трофічні розлади езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ), визначають клінічну своєрідність захворювань цієї зони і можуть розглядатися як функціональні предиктори обтяження хвороби [8].…”

“…Таким чином, особливості вегетативного статусу і функціонування гомеостатичних систем організму, які об'єднують секреторні, моторно-тонічні і трофічні розлади езофагогастродуоденальної зони (ЕГДЗ), визначають клінічну своєрідність захворювань цієї зони і можуть розглядатися як функціональні предиктори обтяження хвороби [8]. Такі порушення підсилюють дію інших агресивних факторів, які у фізіологічних умовах урівноважені захисними механізмами слизової оболонки верхніх відділів травного каналу [7]. Щодо захисних властивостей епітеліального бар'єра ЕГДЗ, то вони обумовлені його проникністю, внутрішньоклітинним і міжклітинним іонним обміном та станом мікроциркуляції та репарації.…”