РЕЗЮМЕ. На основі обстеження та лікування 142 хворих на ускладнені форми синдрому діабетичної стопи вивчено вплив вакуумної терапії на підготовку ран до автодермопластики. Доведено, що вакуумна терапія ран дозволяє майже вдвічі зменшити число етапних некректомій та скоротити терміни підготовки ран до автодермопластики у хворих з невропатично-інфікованою формою ураження в середньому на (3,4±1,2) дні, у хворих з ішемічно-гангренозною формою -в середньому на (3,96±1,7) дні. Це дозволяє в зменшити терміни стаціонарного лікування хворих у середньому на (4,2±1,8) ліжко-дні, що має не тільки медичне, а і соціальне значення.КЛЮЧОВІ СЛОВА: синдром діабетичної стопи, вакуумна терапія.

Сьогодні в усьому світі поширеність цукрового діабету (ЦД) набула характеру пандемії [1, 2]. За даними Міжнародної діабетичної федерації (The International Diabetes Federation, IDF), кількість хворих на ЦД серед дорослого населення (віком 20-79 років) зараз становить близько 415 млн людей на земній кулі, до 2040 року вона сягне 642 млн. Цьому значною мірою сприяє збільшення чисельності та віку населення планети, урбанізація території, ожиріння та малорухомий спосіб життя [3, 4]. У структурі пізніх ускладнень ЦД синдром діабетичної стопи (СДС) посідає лідируючі позиції, призводячи до зростання інвалідизації і смертності хворих цієї групи. Він ускладнює перебіг ЦД у 4,6-25 % пацієнтів, зі щорічною діагностикою нових випадків ураження в межах 2,2-5,9 % хворих на діабет [5, 6]. За даними IDF, від 25 до 47 % випадків госпіталізації хворих на ЦД пов'язано з ураженням стоп. Гострі та хронічні ранові дефекти нижніх кінцівок виникають у 15-25 % хворих на ЦД, безпосередньо спричинюючи високі ампутації нижніх кінцівок у 12 % таких пацієнтів. Серед хворих на СДС після ампутації першої кінцівки протягом 1-3 років підлягає ампутації і друга кінцівка у 6-10 % (з летальністю 13-40 %), а впродовж 5 років-28-51 % пацієнтів (з летальністю 39-80 %) [7, 8]. В Україні частота трофічних уражень у хворих на СДС сягає 18 %, кількість високих ампутацій-8,3-9 % [9]. Ураження нижніх кінцівок у хворих на ЦД наносять серйозні соціально-економічні збитки суспільству. На профілактику та лікування СДС

<p>У 45 хворих на синдром діабетичної стопи було проведено порівняльну характеристику перебігу гострих та хронічних<br />ранових процесів на тлі місцевого застосування вакуумної терапії. На основі клінічних, мікробіологічних, цитологічних,<br />планіметричних досліджень та вивчення рівня ендогенної інтоксикації доведено ефективність вакуум-терапії ранових<br />дефектів. Використання даного методу місцевого лікування ран у хворих на синдром діабетичної стопи дозволяє значно<br />покращити результати та скоротити терміни стаціонарного лікування на (6,2±1,4) дня.</p>

No abstract

О с т р ы й р е с п и р а т о р н ы й д и с т р е с с с и н д р о м Цель исследования-изучение клинической эффективности не дифференцированного и дифференцированного применения эскалационного и деэскалационного способов оптимизации положительного давления в конце выдоха в условиях искусственной вентиляции легких у больных с острым респираторным дистресс синдромом, развившимся вследствие воздействия прямых и непрямых повреждающих факторов. Материал и методы. 24 обследованных больных (16 мужчин, 8 женщин, возраст от 22 до 65 лет) с ОРДС различного генеза в ходе проспективного исследо вания были разделены на 2 группы. Группа А (n=11, 7 мужчин, 4 женщины) и группа B (n=13, 9 мужчин, 4 женщи ны)-больные с ОРДС, развившимся вследствие воздействия как прямых повреждающих факторов (аспирация же лудочным содержимым, тупая травма груди с ушибом легких, острая двусторонняя бактериальная пневмония), так и непрямых повреждающих факторов (абдоминальный сепсис, тяжелая неторакальная травма, острая массивная кровопотеря). У больных групп А и В оценивали результаты лечения при дифференцированном и недифференциро ванном, в зависимости от причин развития ОРДС, применении эскалационного или деэскалационного способов оп тимизации ПДКВ. Результаты. Дифференцированное, в зависимости от причин развития ОРДС, применение эска лационного и деэскалационного способов оптимизации ПДКВ позволяет более эффективно улучшить показатели газообмена и биомеханики легких, сократить продолжительность респираторной поддержки, пребывания в реани мационном отделении, частоты развития респиратор ассоциированной пневмонии и летальность у больных с ОРДС, развившимся на фоне прямых и непрямых повреждающих факторов. Заключение. У больных с ОРДС различного генеза целесообразно использовать дифференцированный, в зависимости от причины развития ОРДС, подход к вы бору эскалационного или деэскалационного способов оптимизации ПДКВ. Ключевые слова: острый респираторный дистресс синдром, прямые повреждающие факторы, непрямые повреждающие факторы, искусственная вентиляция легких, положительное давление в конце выдоха, эскалационный способ оптимизации ПДКВ, деэскалационный спо соб оптимизации ПДКВ, прием «открытия» легких. Objective: to study the clinical efficiency of undifferentiated and differentiated use of escalation and de escalation proce dures for optimizing positive end expiratory pressure (PEEP) during mechanical ventilation in patients with acute respi ratory distress syndrome (ARDS) resulting from direct and indirect damaging factors. Subjects and methods. During a prospective study, 24 examined patients (16 men, 8 women; their age was 22 to 65 years) with ARDS of different genesis were divided into 2 groups. Group A (n=11; 7 men, 4 women) and Group B (n=13; 9 men, 4 women) included patients with ARDS arising from both direct (gastric content aspiration, blunt chest injury with lung contusion, and acute bilateral bac terial pneumonia) and indirect (abdominal sepsis, severe nonthoracic injury, and acute massive blood loss) damaging fac tors. The results of tr...