Диференціальна діагностика синдрому абдомінального болю у дітей Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна УДК 617.55 053 07 Біль у животі є однією з найчастіших скарг при зверненні до педіатра та однією з провідних причин екстреної госпіталізації дітей. У статті проаналізовано та узагальнено сучасні наукові дані щодо синдрому абдомінального болю у дітей. Пошук проводився у системі PubMed, базі даних систематичних оглядів Кокрана (Cochrane Database of Systematic Reviews), Центральному реєстрі контрольованих досліджень Кокрана (Cochrane Central Register of Controlled Trials) для публікацій з 2004 по 2018 рік. У дітей раннього віку дифузний біль у животі зустрічається найчастіше, зазвичай виникає гостро, колькоподібно. Якщо він не супроводжується підвищенням температури, не змінюються частота випорожнень і їх характер, відсутні зригування і блювання, спостерігається задовільна прибавка маси тіла, то це притаманне синдрому кишкової кольки дітей перших 3 х місяців життя. Абдоміналгії у ділянці верхнього квадранта живота справа виникають при порушенні функції правої легені, плеври, діафрагми, печінки і жовчного міхура, 12 палої кишки, нирки і верхніх відділів сечовивідних шляхів, головки і тіла підшлункової залози, червоподібного відростка при його високому розташуванні. Біль у верхньому квадранті живота зліва виникає при порушеннях з боку серця, нижньої частини лівої легені і плеври, діафрагми, шлунка, тіла і хвоста підшлункової залози, селезінки, лівої нирки і верхнього відділу сечовивідних шляхів, оскільки саме в цю ділянку проектуються названі органи. Абдоміналгії у нижньому квадранті живота справа виникають при змінах з боку клубової кишки, апендикса, правої нирки і сечовода, придатків матки, сечового міхура. Біль у нижньому квадранті живота зліва виникає при порушенні функції лівої нирки і сечоводу, придатків матки, товстої кишки, сечового міхура. Тому прояви абдомінального синдрому у дітей є індивідуальними. Правильна оцінка отриманих результатів клінічного обстеження дитини дозволяє провести диференціальну діагностику синдрому абдомінального болю в кожній клінічній ситуації. Ключові слова: діти, абдомінальний біль, класифікація, диференціальна діагностика.

Диференційна діагностика синдрому запору у дітейВінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна УДК 616.34 009.11 053 07 Запори спостерігаються у 3% дошкільнят і у 1-2% школярів. У більшості дітей, які звертаються по медичну допомогу з приводу запорів, не виявляється органічного захворювання. Мета: підвищення ефективності проведення диференційної діагностики синдрому хронічного запору у дітей. Порушення моторної активності товстої кишки є провідним механізмом утворення даного синдрому. Велике значення у патогенезі хронічного запору має порушення структури (запальні, склеротичні, пухлинні процеси) і функції прямої кишки (координації діяльності м'язів тазового дна зі сфінктерним апаратом прямої кишки). Основні клінічні прояви запорів: частота випорожнень два і менше разів на тиждень; болюча дефекація; відмова від відвідування туалету; твердий кал; каломазання; абдомінальний дискомфорт. Для постановки попереднього діагнозу достатньо даних анамнезу та фізикального обстеження, однак для остаточного висновку необхідне проведення ретельного лабораторно інструментального дослідження для виключення вторинної природи запору, особливо органічних причин його походження. Різне походження запорів, складний механізм їх розвитку, необхідність певних методів діагностики і призначення індивідуального лікування зумовлює важливість диференціального підходу до даної проблеми. Ключові слова: діти, закреп, класифікація, диференційна діагностика.

Изучить эхоморфометрические показатели сердца у детей с аномально расположенными хордами сердца для усовершенствования диагностики их возможных осложнений. Материалы и методы. 64 ребенка с аномально расположенными хордами, возрастом 13-17 лет (средний возраст составил 15,3±0,2 лет), принимали участие в исследовании. 40 (62,5±6,1 %) пациентов-мальчики и 24 (37,5±6,1 %)-девочки. В контрольную группу вошли 23 практически здоровых ребенка аналогичного возраста. Исследование проводилось в Винницкой городской больнице «Центр Матери и Ребенка». Морфофункциональное состояние сердца и показатели гемодинамики оценивались по методике, которая рекомендована Ассоциацией американских кардиологов, в одномерном (М-) и двухмерном (В-) режимах при помощи эхокардиографии с использованием Допплер-эффекта и использованием основных параметров. Результаты. Основные эхоморфометрические показатели статистически значимо не отличались от контрольных данных. Показатели фракций выброса как у мальчиков (69,4±0,8 % против 67,8±1,7 %) так и у девочек (70,8±1 % против 69±1,4 %) как и укорочения левого желудочка (38,6±0,8 % против 41±2 %мальчики и 40,8±0,9 % против 32,5±2,8 %-девочки, соответственно) были в пределах нормы относительно группы контроля. Была отмечена тенденция к уменьшению конечно-диастолического индекса (КДИ) в обеих подгруппах (60,3±2,7 мл/м² против 62,5±3,9 мл/м²-мальчики и 56,6±3,3 мл/м² против 68,2±5,3 мл/м²-девочки, соответственно). Анализ диастолической функции левого желудочка (ЛЖ) у детей основной группы выявил увеличение параметра E/A у мальчиков (2±0,1 против 1,8±0,1, р<0,05) и у девочек (2,2±0,1 против 2±0,1, р<0,05). Толщина левого предсердия (ЛП)-не изменена. Это указывает на начало нарушения релаксационной функции миокарда ЛЖ. Систолическая функция миокарда-удовлетворительная. Выводы. У детей с АРХ имеет место нормоволемический и эукинетический тип центральной гемодинамики. Диастолическая функция у детей с АРХ имеет начальные признаки нарушения. Данные результаты помогут предупредить дальнейшее развитие осложнений и прогрессирования диастолической дисфункции миокарда у подростков с аномально расположенными хордами, своевременно обеспечив для них все необходимые лечебно-профилактические мероприятия Ключевые слова: дети, аномально расположенные хорды, центральная гемодинамика, систолическая и диастоличекая функция сердца

No abstract