As more and more adults in Ukraine and other countries continue to study throughout their lives and may acquire more than one qualification, the average age of students of higher education institutions is increasing, and therefore the foreign language learning at university should be organised in the same way as with working adults. In this regard, it is important to understand that a modern student is an adult learner who has a number of characteristic features that distinguish him/her from a child as a learner and thus should be considered in the learning process. In our article, based on the practical experience of English language teachers of the

In the recent decade many changes in the process of education took place because of the development of information and communication technologies. Online social groups tend to be used by teachers and students for formal (study) and informal (personal communication) purposes. An efficient teacher may turn social networks into an effective tool, encouraging students to communicate in the target language. With the help of social networks the teacher can activate students in the process of learning, create situations for better understanding and perceiving the material. The use of such approaches as blended learning, corporative learning and active learning helps make the classes more attractive and effective. Moreover, social networks can help in the development of students’ creativity, provision of feedback and cooperative learning. The article deals with the question of influence of Massive online open courses on effectiveness of the educational process for students who learn English as a second language.

У статті розкрито методологічні засади підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до самостійної педагогічної діяльності. Доведено, що підготовка має відбуватися на засадах системного, компетентнісного, інтегративного, креативного та діяльнісного підходів. Здійснено обґрунтування положень вищезазначених підходів у підготовці майбутніх учителів образотворчого мистецтва, урахування яких сприятиме інноваційним змінам у загальній системі навчання фахівців в галузі образотворчого мистецтва у закладах вищої освіти. Системний підхід автори розглядають як цілеспрямований та чітко організований спосіб досягнення встановленої мети. Він передбачає спільну послідовну працю студентів і викладачів, що керують процесом навчання, забезпечує цілісність, ефективність та результативність навчального процесу, створює умови для набуття в майбутніх учителів комплексу нових, необхідних у самостійній професійній діяльності якостей. Компетентнісно зорієнтований підхід авторами визначається як реально сформована особистісна якість майбутнього учителя образотворчого мистецтва, що характеризує міру його обізнаності та кваліфікованості. Впровадження компетентнісного підходу передбачає зміщення когнітивних акцентів готовності студентів до самостійної діяльності на компетентнісні, які базуються на ціннісних пріоритетах особистості, особливостях її досвіду та переконань і забезпечує готовність до творчої та продуктивної самостійної праці. Інтегративний підхід передбачає зміну акцентів у побудові педагогічного процесу з предметноцентризму до її поліцентричності, долає роздрібненість, фрагментарність професійних знань, диференційованих за різними навчальними дисциплінами та сприяє формуванню інтегрального стилю мислення. Креативний підхід передбачає позбавлення навчального процесу у вищому закладі освіти від шаблонів та стандартів і надання переваги активному пошуку нестандартних рішень, методів, форм, шляхів удосконалення навчання студентів з метою досягнення ними вищого професійного рівня. Впровадження діяльнісного підходу, у якому викладач розглядається не як «транслятор», а як координатор з оволодіння студентами способами отримання й засвоєння нової інформації, сприяє залученню студентів до різноманітних форм творчої художньо-педагогічної діяльності, завдяки чому проявляється їхня активність, як універсальний «інструмент» самореалізації художньо-творчого потенціалу, що забезпечує формування готовності до активної життєвої позиції та безперервної освіти впродовж усього життя Ключові слова: майбутній вчитель образотворчого мистецтва, професійна готовність, професійна компетентність, підходи до підготовки Дата надходження рукопису 24.01.2019 Сотська Галина Іванівна, доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України, вул. М. Берлінського,

The purpose of this study was to test the model of diagnostic assessment of the level of formedness of the competency of pedagogical staff to use teaching technologies when applied in the settings of formal and non-formal education and to see whether the model creates opportunities for designing a strategy for professional lifelong development of teaching staff. A convergent (computer-oriented and traditional) methodology was used in this study including: the methodology for examination of the motivation drivers of professional activity (K. Zamfir); “Square of Values” methodology by O. Murzina; methodology of self-assessment of vocational and pedagogical motivation, Bass’s questionnaire on orientations entitled “Personality orientations”, Henning’s methodology called “Structure of Interests”, Criteria Cognitive Aptitude Test. It has been proved that the majority of teaching staff demonstrated the imitative and reproductive level of formedness of the professional competency consistent with all criteria. It seems that educators strive for self-improvement and self-development in using teaching technology in formal and non-formal education settings. This study results can be well used either to develop the structure and content of the professional development or post-graduation programs for the teaching personnel at the instructional institutions or to assess of the level of formedness of the professional competence of pedagogical staff to use teaching technologies in the settings of formal and non-formal education. The study attempts for the first time ever to assess professionalism-related competency in using teaching technology in formal and non-formal education settings and to specify the value orientations, motives, needs, spectrum of knowledge, skills, and abilities comprising the level of proficiency in this area as it is viewed through the needs of the labour market.

The conceptual and methodological principles of future technology teachers’ training to the innovative pedagogical activities in terms of the postmodern approach are scientifically argued and developed in the article. It is proved that their training becomes effective if it is carried out according to the defined theoretical and methodological bases of the search, taking into account the main directions of reforming the system of higher pedagogical education in the context of innovative development of Ukraine. The essence and content of readiness of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity are revealed, components (motivational, cognitive, activity-technological, and creative-reflexive), criteria, indicators, and levels of its formation are defined. The pedagogical conditions of training of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity are substantiated; theoretically developed and experimentally tested component model of the professionally-oriented educational environment of pedagogical free economic zone and structural-functional model of training of future teachers of technologies for innovative pedagogical activity. The effectiveness of the gradual introduction of methods of training future teachers of technology to innovative pedagogical activities through the use of developed methodological support and improvement of content, forms, methods, and means of educational interaction of subjects and objects of educational process environment of pedagogical higher educational establishments was experimentally tested and confirmed using the methods of mathematical statistics.