The objective: the study of genetic affinity of S. aureus strains isolated from patients with AD Materials and methods. Genetic variability of the 79 S. aureus isolates was evaluated according to the results of the RAPD-PCR study. Results. It was revealed a generally high genetic polymorphism of S. aureus. It was established that with an increase in the severity of АD, the monotypism of pathogen isolates grows (p ≤ 0,05) from three different genetic clusters in patients with AD with a mild disease course to only one cluster with a severe disease course. A high level of genetic affinity was established between S. aureus strains isolated from different biotopes from the same patients, which for strains isolated from the nasal mucosa and from locus morbi reached (79,5 ± 1,6)%, and for strains isolated from intact and affected skin are as increased from (75,1 ± 4,4)% to (98,8 ± 0,8)% in parallel with the increase in the severity of the disease course in patients with AD from mild to severe forms, respectively (p ≤ 0,05). Conclusions. Both the generally high genetic polymorphism of S. aureus strains isolated from allergodermatosеs patients and the high affinity of isolates from different biotopes of the same patient, justify the auto-origin of the strains of staphylococci colonizing locus morbi.

Introduction. Therapy of infectious lesions is complicated due to the growing resistance of the main pathogens of pyoderma, especially S. aureus. A key component of the treatment of diseases with mild and moderate severity is the use of local antistaphylococcal drugs that can reach maximum doses in the focus of secondary infection, minimizing the side effects of antibiotics. The aim is to evaluate the antibacterial activity of the ointment with mupirocin in relation to polyresistant clinical strains of S. aureus, isolated from patients with common dermatoses. Materials & Methods. Using the disk-diffusion method, the antibiotic resistance profile of 142 clinical strains of S. aureus was studied with the revision of the biofilming ability of 36 clinical strains of S. aureus using the method of adhesion to polystyrene. It was evaluated the therapeutic efficacy of the ointment with mupirocin in the treatment of these diseases aggravated by secondary infection. Results. According to the monitoring, the share of multi drug resistance strains (multi drug resistance, MDR) was 54.2 %, and extensive drug resistance (extreme drug resistance, XDR) – 4.9 %. Exactly 49 clinical MDR strains were selected for detailed determination of the antibacterial action of mupirocin. It was found that mupirocin actively suppressed the growth of both MRSA and MSSA. No clinical strain resistant to mupirocin was detected. It was found that 20.0% of clinical strains had a high ability to biofilm formation, medium - 60.0%, low - 20.0%. The ointment with mupirocin exhibits a highly effective antibacterial effect against clinical MRSA. As a result of the use of an ointment with mupirocin for external treatment of patients with common dermatoses during an exacerbation, regression of clinical signs of pyococcal infection was noted in 93.0 % of individuals. Conclusion. As a result of the performed researches it is proved that Mupirocin has rather expressed antistaphylococcal activity, including against MRSA of strains with high ability to formation of biofilms. The level of antimicrobial action of Mupirocin allows to recommend its use as a drug for external therapy of microbial complications of common dermatoses, which will increase the effectiveness of therapy during exacerbation, avoid side effects, reduce systemic pharmacological load, achieve sustainable, long-term remission of the patients. Keywords: clinical strains of S. aureus, antibiotic resistance, external antibiotic therapy, mupirocin.

Резюме Мета: вивчення чутливості клінічних ізолятів клебсієл до дії антибактеріальних препаратів різних класів з визначенням динаміки антибіотикорезистентності за окремі періоди досліджень. Матеріали та методи. Проаналізовано результати досліджень рівнів антибіотикорезистентності 342 клінічних ізолятів клебсієл різних видів, вилучених від хворих дерматовенерологічного профілю. Результати. Виявлено наявність асоційованої резистентності до різних класів антибактеріальних препаратів у двох третин ізольованих культур клебсієл. Серед ізолятів антибіотикорезистентних культур встановлено превалювання полірезистентних штамів.

ДУ «Інститут дерматології та венерології НАМН України»Резюме Мета: вивчення чутливості клінічних ізолятів E. сoli до дії антимікробних препаратів різних класів з визначенням динаміки антибіотикорезистентності за окремі періоди досліджень. Матеріали та методи: проаналізовано результати досліджень рівнів антибіотикорезистентності 241 клінічного ізолята E.сoli, вилучених від хворих на хронічні захворювання сечостатевого тракту. Результати: Дослідження виявили наявність асоційованої резистентності до різних класів антимікробних препаратів у двох третин ізольованих культур ешеріхій. Проведений аналіз чутливості мікроорганізму до антимікробних засобів показав превалювання серед ізолятів антибіотикорезистентних культур з високою питомою вагою полірезистентних штамів. Висновки: Аналіз рівнів антибіотикорезистентності ізольованих клінічних штамів E.сoli продемонстрував високі показники поширення культур з фенотипом MDR та XDR асоційованої резистентності, що виявлена у 63,6% та 7,8% протестованих збудників відповідно. Ключові слова: E.сoli, лабораторні штами, антибіотикорезистентність. Резюме Цель: изучение чувствительности клинических изолятов E. сoli к антимикробным препаратам разных классов с установлением динамики антибиотикорезистентности за отдельные периоды исследований. Материалы и методы: проанализированы результаты исследований антибиотикорезистентности 241 клинического изолята E. сoli, выделенного от больных с хроническими воспалительными процессами мочеполового тракта. Результаты: исследования выявили наличие ассоциированной резистентности к разным классам антимикробных препаратов у двух третей изолированных культур эшерихий. Проведенный анализ чувствительности микроорганизма к антимикробным препаратам показал превалирование среди изолятов антибиотикорезистентных культур с высоким удельным весом полирезистентных штаммов. Ключевые слова: E.сoli, лабораторные штаммы, антибиотикорезистентность. AbstractObjective. Study of susceptibility of the clinical isolates E. coli to antimicrobial drugs of different classes with the antibiotic resistance dynamics determination in some periods of the investigations. Materials and methods. It was studied the antibiotic resistance of 241 strains E. coli isolated from patients with the chronic inflammatory diseases of urogenital tract. Results. The investigations were eliciting the associated resistance to the different classes of the antimicrobial drugs in 2/3 isolated cultures of E.сoli. The analysis of susceptibility to the different antibiotics was demonstrated the antibiotic resistance strains E. coli prevalence with the high level of multidrug resistance. ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2486-5474Гончаренко Валентина Василівнаканд. мед. наук, наук. співроб. лабораторії мікробіології ДУ «ІДВ НАМНУ» ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8168-0818 Щоголєва Олена Володимирівнамол. наук. співроб. лабораторії мікробіології ДУ «ІДВ НАМНУ» ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7235-3556 Іванцова Олена Костянтинівнабактеріолог бак. відділу КДЛ ДУ «ІДВ НАМНУ» ORCID ID: https://...

Abstract. The relevance of the study is due to the lack of data on the state of nonspecific cellular immunity in studies with sera and autostrains of S. aureus isolated from patients with allergic dermatoses, which would reflect the intensity of antimicrobial immunity in patients with allergic dermatoses, aggravated by staphylococcal infection, depending on the severity of dermatosis. The aim of the study was to determine and analyze the results of antimicrobial immunity indicators in patients with atopic dermatitis and true eczema, aggravated by staphylococcal infection, using sera and autostrains of S. aureus, depending on the severity of the disease. Material and methods. It was included 107 patients with different stage of the allergic dermatoses severity and control group of 15 healthy individuals to the research . The patients were divided into 3 groups in according to the severity of cutaneous process course. There were determined the basic indices of initial stages of phagocytosis and oxydepending bactericidal activity of the phagocytes. It was conducted the immunologic examinations using the autostrains patient from the locus morbi and standard strain S. aureus ATCC for the estimation of antimicrobial immunity. Results. Evaluation of phagocytosis indices in patients with allergodermatosеs showed a correlation between the severity of the disease course and the level of inhibition of the cellular level of nonspecific immunity. According to the results of studies using autostrains S. aureus, the most significant inhibition of phagocytosis (p ≤ 0,05), compared to the values of similar indicators in the control group of healthy individuals, it was found in the groups of patients with moderate and severe atopic dermatosis (AD) course, respectively: phagocytic activity (PhА) (78,1 ± 1,4) and (72,4 ± 1,4) and (71,7 ± 0,8) %; phagocytic number___ (PhN) (5,3 ± 0,2) and (4,3 ± 0,2) and (3,5 ± 0,1) absolute number (abs. num.); phagocytic index__ (PhI) (6,8 ± 0,2) and (6,2 ± 0,2) and (4,8 ± 0,1) abs. num.; phagocytic capacity (PhC) (30,3 ± 1,0) and (26,5 ± 1,8) and (22,6 ± 0,8) ×103 microbial cell /mm3; spontaneous test of the renovation of nitroblue tetrazolium (sNBT) (42,1 ± 1,3) and (48,1 ± 1,2) and (50,6 ± 0,3) %; induction test of the renovation of nitroblue tetrazolium (іNBT) (63,4 ± 1,6) and (53,4 ± 0,8) and (51,7 ± 0,7) %. In the patients with true eczema (TE), they revealed a similar regularity of phagocytosis inhibition, most pronounced in patients with a severe disease course (p ≤ 0,05), but with a slightly smaller degree of difference between the indicator values of phagocytosis compared with the group of healthy individuals, respectively: PhА (74,8 ± 1,3) and (78,1 ± 1,4) %; PhN (4,5 ± 0,1) and (5,3 ± 0,2) abs. num.; PhI (5,9 ± 0,2) and (6,8 ± 0,9) abs. num.; sНСТ (46,0 ± 0,6) and (42,1 ± 1,3) %; іНСТ (51,8 ± 0,8) and (63,4 ± 1,6) %. Conclusions. The results of identification of phagocytosis in patients with allergodermatosеs using the standard culture of S. aureus ATCC 25923 generally reflect the described regularities of inhibition in patients of the cellular level of nonspecific immunity, but are less presentable for their identification in comparison with the autostrains. Keywords: allergic dermatoses, severity of the course, S aureus autostrains, S. aureus ATCC 25923, antimicrobial resistance.