Огляд літератури /Literature Review/ Вступ Своєчасне розпізнавання й невідкладна терапія гострої ендокринної патології становить чималі труднощі для практикуючих лікарів різних спеціальностей. При цьому трапляються діагностичні помилки, зумовлені неправильною оцінкою анамнезу, об'єктивних клінічних даних та особливостей перебігу захворювання, що суттєво ускладнює його прогноз, спричинює інвалідність пацієнтів, а нерідко й летальні наслідки. Одним із таких станів є тиреотоксичний криз (ТК). Визначення ТК-це загрозливий для життя стан, що може розвинутися у хворого з некомпенсованим тиреотоксикозом, характеризується різким загостренням його клінічних проявів і прогресуючими розладами гомео стазу; за відсутності адекватного лікування, як правило, завершується летально. Історія, термінологія Уперше невідкладний стан, пов'язаний з гіпертиреозом, описаний в 1926 році [1], а 1930 року H. Zondek

For the fifth year in a row, the international symposium SMART LION (Science Medicine Arts Research Translational Lviv International Opportunity Network) is taking place in Lviv, which has become a good tradition in scientific and practical communication. This year, the symposium is focused on the “Medical Imagining and Global Health”. The scientific event was held in Lviv on October 7–9, 2021. The format was mixed. The event was held with the support of Danylo Halytsky Lviv National Medical University, Medical Commission of the Shevchenko Scientific Society, Lviv City Council and Lviv Convention Bureau. The symposium was focused on providing a unique opportunity for young and experienced scientists and doctors working on the development of innovative technologies in medicine, to further cooperate in the field of science and integrate their knowledge and achievements into world science. The interesting and eventful agenda included over 20 lectures and poster presentations delivered by national and foreign lecturers, as well as a master class on “How to use the online Open Journal System to publish scientific articles in medical journals”. To focus the attention of young scientists, students and interns on topical issues of medicine, well-known scientists from different countries of Europe and America are annually invited to attend the symposium as speakers. During the two days of the conference, Ukrainian and foreign leading experts in the field of medicine – Leo Wolansky (USA), Sandor Szabo (USA), Vassyl Lonchyna (USA), Klaus Holzmann (Austria), Siegfried Knasmüller (Austria), Armen Gasparyan (Great Britain), Ivan Wolansky (USA), Yuriy Ivaniv (Ukraine), Nelya Oryshchyn (Ukraine), Andriy Netliukh (Ukraine), Yuriy Mylyan (Ukraine), Oksana Zayachkivska (Ukraine), Roman Plyatsko (Ukraine), Khrystyna Lishchuk-Yakymovych (Ukraine), Olena Zimba (Ukraine) – shared their experience and the latest achievements in the field of medicine. After a two-year break due to a COVID-19 pandemic, joint live discussions between young scientists – students, interns, post-graduate students – with leading scientists during poster presentations and panel discussions held at the symposium helped them rethink the need for systemic changes in medical education and the implementation of modern diagnostic methods utilizing real-time visualization with elements of artificial intelligence into curriculums. In conclusion, Oksana Zayachkivska (Professor, Chair of the Department of Normal Physiology, Danylo Halytsky Lviv National Medical University; Editor-in-Chief of the “Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences”) and Vassyl Lonchyna (Professor, University of Chicago Pritzker School of Medicine, Ukrainian Catholic University) summed up the symposium and expressed hope to meet again at SMART LION 2022.

ëÿîïåðàö³éíèì ðåöèäèâîì çîáà â³ä çàãàëüíî¿ ê³ëüêîñò³ 4042 ïàö³ºíò³â, îïåðîâàíèõ ç ïðèâîäó çàõâîðþâàíü ùèòîïîä³áíî¿ çàëîçè. 69 ïàö³ºíò³â îïåðîâàí³ ç ïðèâîäó ðåöèäèâó çîáà ³ 6 (8,0%)-ç ïðèâîäó ïîâòîðíîãî ðåöèäèâó çîáà. Ðåçóëüòàòè êë³í³÷íèõ îáñòåaeåíü òà çàêëþ÷íîãî ïàòîã³ñòîëî´³÷íîãî äîñë³äaeåííÿ âêàçóþòü íà òå, ùî íå çàâaeäè ðåöèäèâóº ïîïåðåäíº çàõâîðþâàííÿ. Ó 30 (40,0%) ïàö³ºíò³â ðîçâèíóëèñÿ íîâ³ çàõâîðþâàííÿ òèðåî¿äíîãî çàëèøêó. Íå ñïîñòåð³ãàëè ðåöèäèâ³â äèôóçíîãî òîêñè÷íîãî çîáà é àäåíîìè, ó öèõ ïàö³ºíò³â ðîçâèíóëèñÿ ³íø³ çàõâîðþâàííÿ. Íàé÷àñò³øå, (2/3 ïàö³ºíò³â) ó çàëèøåí³é ïàðåíõ³ì³ ðîçâèâàâñÿ áàãàòîâóçëîâèé, ÷àñò³øå êîëî¿äíèé, çîá (20 ïàö³ºí-ò³â). Ñåðåä öèõ 30 õâîðèõ ³ç íîâèìè çàõâîðþâàííÿìè òèðåî¿äíîãî çàëèøêó ëèøå ó 3 (10,0%) âèíèêëè ð³çí³ ôîðìè ðàêó, à â 27-äîáðîÿê³ñí³ çàõâîðþâàííÿ. Îñîá-ëèâî¿ óâàãè, íà íàø ïîãëÿä, çàñëóãîâóþòü ïàö³ºíòè, â ÿêèõ âèíèê ðåöèäèâ çîáà â çàëèøåí³é, ñòðóêòóðíî íå-çì³íåí³é ÷àñòö³, ï³ñëÿ ïåðåíåñåíî¿ áàãàòî ðîê³â òîìó, ãåì³òèðåî¿äåêòî쳿. Òàêèõ ïàö³ºíò³â áóëî 27, ó âñ³õ ñòâåðäaeåíî ïîâíå âèäàëåííÿ ÷àñòêè çàëîçè ïðè ïåð-âèíí³é îïåðàö³¿ çà ðåçóëüòàòàìè óëüòðàñîíî´ðàô³÷íîãî îáñòåaeåííÿ é ï³ä ÷àñ ïîâòîðíî¿ îïåðàö³¿. Ó ÷àñòö³, ÿêà çàëèøèëàñÿ ï³ñëÿ ïåðâèííî¿ îïåðàö³¿, ïðè ã³ñòîëî´³÷íîìó äîñë³äaeåíí³, ïåðåâàaeàâ áàãàòîâóçëîâèé êîëî¿äíèé çîá, ³íîä³ ç ìîðôîëî´³÷íèìè îçíàêàìè

Мета роботи: вивчити переваги та недоліки відеоасистованої паратиреоїдектомії. Матеріали і методи. У нашій клініці від лютого 2010 року до лютого 2019 року оперовано 103 пацієнти з приводу ПГПТ, з них було 84 жінки, середній вік хворих склав (58,2±12,1) року. Діагноз ПГПТ базувався на класичних симптомах, а саме наявності підвищених рівнів загального та/або йонізованого кальцію та інтактного паратгормону (ПТГ) у сироватці крові. Усіх пацієнтів розділено на дві групи: І група – 36 пацієнтів (35 %), яким виконано відеоасистовану паратиреоїдектомію, IІ група – 67 пацієнтів (65 %), яких оперували відкритим способом із двобічною експлорацією шиї. Результати досліджень та їх обговорення. У 35 % хворих виконано відеоасистовану паратиреоїдектомію, у яких за результатами топічних досліджень виявлено солітарну аденому ПЩЗ – ці пацієнти утворили І групу. У 59 (57 %) хворих ІІ групи виявлено супутню патологію щитоподібної залози, 4 пацієнти (4 %) в анамнезі мали операції на шиї в ділянці щитоподібної залози, ще у 4-х (4 %) – діагностовано рецидив або персистенцію ПГПТ. Обидві групи вірогідно не відрізнялися за віком та статтю, рівнями загального та йонізованого кальцію, ПТГ перед операційним втручанням. Тривалість операційного втручання була вірогідно меншою та довжина розтину коротшою у пацієнтів І групи. У двох (2 %) хворих ІІ групи та у жодного пацієнта І групи після операційного втручання розвинувся транзиторний парез поворотного гортанного нерва. Отримані результати дозволяють твердити, що відеоасистована паратиреоїдектомія у ретельно відібраних пацієнтів (35 %), за результатами ультрасонографії та сумнівних випадках сцинтиграфії із 99mТс-MIBI, є ефективним мініінвазійним методом операційного лікування хворих на ПГПТ, який дозволяє скоротити час хірургічного втручання та частоту післяопераційних ускладнень.

6Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення Огляди літератури 1 Тернопільський національний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України 2 Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України 3 Львівський національний медичний унверситет імені Данила Галицького 4 Комерційне неприбуткове підприємство Львівської обласної ради "Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр"РЕЗЮМЕ. У лікуванні первинного гіперальдостеронізму (ПГА) в залежності від клінічної форми захворювання і варіантів надмірної автономної секреції альдостерону з успіхом застосовують медикаментозне і хірургічне лікування. Кожен з методів лікування має свої показання і протипоказання. У роботі розглянуті питання медикаментозного лікування ПГА і індивідуальні особливості його проведення.Мета -вивчення сучасних підходів до цілей, завдань і показань до застосування медикаментозного лікування ПГА.Матеріал і методи. Матеріалом для роботи були дані світової літератури із проблеми медикаментозного лікування ПГА для з'ясування сучасних підходів до визначення його об'єму, оцінки ефективності.Результати. Встановлено, що рекомендацією вибору є антагоністи мінералокортикоїдних рецепторів спіронолактон і еплеренон. Однак у більше ніж у 50 % випадків монотерапія цими препаратами неефективна. Розглянуті питання доцільності і необхідності комбінації цих препаратів з іншими медикаментозними середниками, зокрема з калійзберігаючими і тіазидними діуретиками, блокаторами натрієвих і кальцієвих каналів, АПФ -I та ангіо тензинових рецепторів. Звернута увага на особливості лікування сімейних форм ПГА I -IV типів та оцінку адекватності застосовуваного лікування.Висновки. Медикаментозне лікування ПГА повинно бути чітко індивідуалізованим в залежності від клінічної форми і тяжкості перебігу ПГА, особливостей функціональних і структурних змін в органах-мішенях і системах організму.КЛЮЧОВІ СЛОВА: первинний гіперальдостеронізм; медикаментозне лікування.